20. Створення Українського комітету краєзнавства (укк) та його діяльність.

Український комітет краєзнавства (УКК) виконував роль орга¬нізаційного і координаційного центру, підтримував зв’язки з Центральним бюро краєзнавства (ЦБК), осередками в республіці, відповідними організаціями союзних республік, рядом зарубіжних орга¬нізацій. З діяльністю УКК пов’язані позитивні тенденції в галузі краєзнавства та етнографії.

Підготовча робота до створення координуючого краєзнавчого органу в Україні розпочалася в 1923 р. в Харкові. Керівник науково-дослідної кафедри мовознавства Харківського ІНО – етнолог, історик професор Д. К. Зеленін, посилаючись на резолюцію І Всеро¬сійської конференції товариств і установ, які працюють над вивченням рідного краю, у роботі якої брали участь і представники України, підготував доповідну записку в Науковий комітет Наркомосвіти. У ній говорилося, що в республіці є значний науковий потенціал, який готовий включитися в краєзнавчу роботу. Однак, Україна ще не налагодила роботи в цьому напрямку і навіть не виділила працівника від республіки до складу ЦБК.

Ідея створення краєзнавчої організації в Україні гаряче підтримувалася академіком Д. І. Багалієм, професорами О. С. Федоровським, С. А. Таранушенком та іншими. ЦБК надіслало в Харків документи І Всеросійської краєзнавчої конференції 1921 р., ряд виданих ним інструктивних матеріалів, листів для прискорення реалізації ідеї.

Щоб робота була більш організованою, інтенсивною, пропонувалося скликати Всеукраїнський з’їзд по краєзнавству, влаштувати короткотермінові курси краєзнавства в Харкові, Києві, Полтаві, Донбасі. Мета з’їзду – координація всіх організацій, які займаються вивченням краю, створення єдиного плану наукових робіт, з’ясування різноманітних проблем, які виникають на місцях, та засобів їх розв’язання, пропаганда самої ідеї краєзнавства. Учасниками з’їзду мали бути етнологи, музейні і архівні працівники, діалектологи, статистики, спеціалісти по охороні пам’яток природи, старовини і мистецтва та інші.

Для підготовки порядку денного рекомендувалося використати підсумки анкетування організацій і товариств, проведеного Київською комісією краєзнавства, та інформацію з місць.

21. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців (вск).

27 березня 1990 р. відбувся Перший установчий Всеукраїнський краєзнавчий з'їзд, який проголосив відродження Всеукраїнської спілки краєзнавців (ВСК), затвердив її Статут, обрав керівні органи Спілки: Правління та Ревізійну комісію, а також президію правління Спілки. Головою правління Всеукраїнської Спілки краєзнавців було обрано Петра Тронька, заступниками голови: Галину Косян, Анатолія Непокупного, Лерія Макаренка, відповідальним секретарем — Юрія Данилюка, головою Ревізійної комісії — Євгена Скляренка. Учасники з'їзду прийняли звернення "До всіх, хто закоханий в рідний край, хто шанує його минуле і вірить в його майбутнє".

Перший Статут Спілки було затверджено Постановою Ради Міністрів 24 серпня 1990 р. А 7 квітня 1993 р. Спілка отримала свідоцтво Міністерства юстиції України № 440 "Про реєстрацію нової редакції", де визначено основні завдання і напрями діяльності благодійної за своїм характером, творчої громадської організації. Головним у діяльності Всеукраїнської Спілки краєзнавців, її правління, керівних органів на місцях, як зазначено в Статуті, є розвиток краєзнавчого руху в органічному поєднанні всіх його державних, громадських і шкільних форм, залучення до пізнання рідного краю широких верств населення, використання досвіду, набутого в цій галузі в Україні та за кордоном.

Основне місце в діяльності Спілки посідає: виховання у громадян почуття національної самосвідомості, глибокої поваги до історії, культури, мови, традицій українського народу, а також інших народів, пов'язаних з ним своєю долею, шанобливе ставлення до скарбів рідної природи і культури, всебічне сприяння розвиткові державності незалежної України, відродження духовності та історичної пам'яті українського народу.

Після першого з'їзду Спілки розпочався активний процес утворення місцевих краєзнавчих організацій. Зокрема, були створені і плідно запрацювали Черкаська, Харківська, Полтавська, Тернопільська, Житомирська, Волинська, Рівненська, Чернігівська, Донецька, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Одеська, Миколаївська, Хмельницька, Чернівецька обласні організації Спілки.

Всеукраїнська спілка краєзнавців, Селянська спілка України і редакція газети "Сільські вісті" розробили програму "Пам'ять втрачених сіл", яка передбачає створення літопису зниклих населених пунктів. Ця праця матиме виняткове значення для виховання почуття духовного зв'язку поколінь, відродження історичної пам'яті українського народу.

Разом із Лігою історичних міст та відділом регіональних проблем Інституту історії України Всеукраїнська спілка краєзнавців розпочала роботу з підготовки і видання літопису історичних міст України. Саме історичні міста і села були колискою, де зароджувалася українська держава, вони були тими історичними осередками, де розвивалася самобутня національна культура, національні традиції, створювалась історико-культурна спадщина нації.

Спілка краєзнавців разом зі Спілкою письменників України звернулися до Верховної Ради, Кабінету Міністрів і громадян України з відозвою "Збережемо тую славу" про створення національного Пантеону видатних діячів минулого. Всеукраїнська спілка краєзнавців зініціювала новий напрям краєзнавчих студій — дослідження проблем церковної історії та культури в контексті краєзнавчої роботи в Україні.

Значними напрямами роботи ВСК є також літературне та культурно-мистецьке краєзнавство. Спілка, зокрема, виступила одним із співініціаторів Державної програми "Повернуті імена”. Повернення творчої спадщини, збирання і видання творів, біографічних документів, влаштування меморіальних музеїв і кімнат, встановлення пам'ятних знаків, записи спогадів з вуст живих сучасників про письменників та їхню творчість — ось далеко не повний перелік добрих справ у цій царині краєзнавства, який постійно поповнює національну духовну скарбницю України.

Всеукраїнська спілка краєзнавців координує діяльність і проводить спільну роботу в тісній співдружності з Українським географічним товариством (УТТ) та його осередками в областях.