Тема 24. Економічне зростання і його чинники.

Питання, що підлягають вивченню:

4. Поняття економічного зростання.

5. Теорії економічного зростання.

6. Чинники економічного зростання.

Рекомендована література:

[ 1 ]-ст. 601-614; [ 2 ]-ст. 477-495 ;

Основний зміст матеріалу:

І. Під економічним зростанням буквально розуміється покращення фінансових результатів господарювання у порівнянні з попереднім періодом. Вимірюються економічним зростанням двома взаємозв’язаними способами:

1. Як приріст реального ВВП за певний період.

ВВП номінальний, або в цінах поточного року = Ca + G + Ig + Xn

2. Як приріст реального доходу на душу населення, або валовий доход на душу населення.

3. Все частіше використовується показник зміни в комфортабельності життя – Індекс людського розвитку (ІЛР). Так наприклад за ВВП на душу населення перше місце у світі посідають США, а за ІЛР – п’яте у 2006р. тут першість вже чотири роки утримує королівство Норвегія. Україна – 94 місце, Росія – 92 місце.

4. Досить часто, особисто політики, вживається термін – показник темпів приросту ВВП (у %).

Цим показником не слід зловживати, оскільки темпи зміни ВВП відображують лише тенденції у розвитку країни. А не реальний рівень життя населення країни. Так за темпами приросту ВВП одне з найперших місць у світі посідає КНР (Китай), але за ІЛР – лише 100 місце, після України через сім пунктів, яка за ∆ВВП (у %) посіла у 2005 році місце у шостому десятку.

5. Важливим, але рідко вживаним, є показник, що прогнозує зміни у рівні виробництва через кілька років – це правило величини 70, яке показує, через скільки років ВВП зросте в двічі.

Для України цей прогноз такий – ВВП зросте в двічі через 10 – 14 років. Слід зазначити, що це і є прогнозовані терміни вступу України в Європейське співтовариство.

ІІ. Основна проблема теорії економічного зростання формулюється приблизно так: „Яким чином можна збільшити обсяг виробництва і досягти повної зайнятості, або досягти природного рівня розвитку економіки при даних технологіях”.

Економічна теорія визнає три основні теорії економічного зростання:

2.1. Кейнсіанська – розглядає економічне зростання з точки зору чинників сукупного попиту (Ca + G + Ig + Xn).

2.2. Неокласична , або – монетарна – вивчає економічне зростання роблячи опір на чинники, що підвищують виробничий потенціал економічної системи, тобто сукупну пропозицію (М • V=P • Q).

2.3. Кобба-Дугласа – проблема економічного зростання у короткостроковому терміні зводиться до пошуків ефективного використання ресурсів. Кількісно ця проблема виражається функцією Кобба-Дугласа:

У= А · (К)^α · (L)^1-α , де

У – приріст (величина) національного доходу;

А – коефіцієнт рівня технічного прогресу;

К і L – ресурси капіталу і праці.

(α) і (1- α) – частки капіталу і праці у національному доході.

На разі, коли у світовій економіці відбувається зростання цін на ресурси, особливо енергетичні, теорія Кобба-Дугласа стає все більше актуальною.

ІІІ. Економічне зростання будь-якої країни визначається чотирма основними чинниками

• кількість і якість природних ресурсів4

• кількість і якість трудових ресурсів;

• обсяги основного капіталу;

• рівень технічного оснащення.

З агальне уявлення про взаємодію усіх чинників може дати крива виробничих можливостей економіки країни.

АВ – крива виробничих можливостей.

Е – точка економічної рівноваги, якщо вона лежить на кривій АВ, то ресурси використовується ефективно, якщо зовні (Е^´) – неефективно, тобто безробіття вище природної норми, а виробничі потужності не довантажені.