Тема 22. Бюджетний дефіцит і державний борг

Питання, що підлягають вивченню:

1. Суть і роль державного бюджету.

2. Суперечки про місце і роль бюджетного дефіциту.

3. Вплив державного дефіциту на державний борг.

Рекомендована література:

[ 1 ]-ст. 580-600; [ 2 ]-ст. 461-473;

Основний зміст матеріалу:

І. Державний бюджет – основний інститут фінансової системи, він охоплює, як система економічних розподільчих відносин усе суспільство; забезпечує виконання державою її основних функцій: управління, оборони регулювання економіки, соціальної сфери тощо.

Фінанси – це грошові фонди, що утворюються в процесі виробництва, розподілу і перерозподілу ВВП, який є головним об’єктом фінансових відносин. Формування, розподіл і використання суспільством грошових фондів необхідних для забезпечення його функціонування та розвитку, утворюють фінансову систему суспільства.

Фінансова система суспільства складається з фінансів підприємств (база фінансової системи, яка створює основу ВВП), загальнодержавних фінансів (централізовані державні фонди: держбюджетний, пенсійний, соціального, майнового страхування тощо) і фінансового ринку (сфера обігу цінних паперів).

Державний бюджет, як будь-який фінансовий план, формується за основним принципом бухгалтерського обліку: надходження = оплата, або видатки = доходи.

Основні видатки держбюджету:

• Оплата праці робітників і службовців державного сектора;

• Соціальний захист населення;

• Соціокультурна сфера;

• Розвиток народного господарства;

• Розвиток науки, освіти, охорона здоров’я і довкілля;

• Утримання армії, державних органів влади, судів, правоохоронних органів;

• Інші напрямки.

Основні надходження:

• Податки на прибутки корпорацій;

• Податки на прибутки підприємців;

• Прибутковий податок з громадян (у США – 70% бюджету);

• ПДВ (в Україні 70% бюджету);

• Податки на доходи від власності (дивіденди, відсоток на капітал, рента);

• Митні збори;

• Обмін валют;

• Придбання авто і золота;

• Інші напрямки.

ІІ. Розрізняють такі показники держбюджету: зведений баланс, дефіцит і профіцит.

Зведений баланс – це коли видатки = доходам;

Дефіцит – це коли видатки > за доходи;

Профіцит – це коли доходи не перевищили видатки.

Класична економічна теорія вважає самим оптимальним бюджет, що має зведений баланс. На цьому особливо наголошують прихильники монетарних способів регулювання економіки.

Кейнсіанська економічна теорія вважає, що дефіцит держбюджету виконує роль додаткового стимулу розвитку економіки, але якщо він не перевищує межу 2–2,5% ВВП.

Такі підходи до формування бюджету часто стають заручниками боротьби за владу, політичного протиборства. Наприклад в Україні, діючий Кабінет Міністрів, особливо міністр фінансів В.Пензеник виступали за формування держбюджету 2006 року за принципом зведеного бюджету, а опозиція, яка до 2005 року була при владі, за дефіцит бюджету. Окремі політики наполягали на дефіциті до 3–3,5% ВВП. На разі Україна має дефіцит бюджету у розмірі 2,5% ВВП, але як його покрити в процесі дорожчання енергоносіїв, особливо газу, прихильники дефіциту не знають, а тому і після парламентських виборів особливо до влади не прагнуть, хоч і мають 32% у парламенті.

Економічна теорія, називає такі основні шляхи покриття дефіциту держбюджету:

1. позики: державні (внутрішні і зовнішні);

2. грошова емісія, яка частіше всього стає причиною інфляційного стрибка.

Профіцит бюджету – це рідке явище. Його причина – це ефективне маніпулювання господарською кон’юнктурою урядами в сприятливих умовах розвитку світового господарства.

ІІІ. Бюджетний дефіцит, або та його частина, що не покривається за поточний рік, додається до внутрішнього боргу. Зовнішній державний борг становлять зовнішні запозичення та відсотки на їх використання. Якщо залишкова частина бюджетного дефіциту зростає, то зростає і державний борг.

Стосовно державного боргу в економічній теорії особливої полеміки немає. Усі вчені вважають його зростання негативним явищем, але не всі схильні робити трагедію із того, що він, і не змінюється тривалий час. Чому? Все просто – держборг це гроші, які з часом через інфляцію втрачають свою купівельну спроможність.