1.3.2. Порівняння мr і мс

Економічні прибутки (збитки) розраховуються ЕП(+/-) = (Р- АТС) * Q.

Ф ірма-конкурент максимізує прибутки, або мінімізую збитки якщо виконується умова. Р=МR=МС

Розглянемо приклад максимізації прибутків на Рис.3.

Тема 15. Ринок чинників виробництва і розподіл доходів

Питання, що підлягають вивченню:

1. Особливості попиту та пропозиції на чинники виробництва, оптимізація їх використання.

2. Ринок праці та рівень заробітної плати.

3. Ринок капіталу, визначення його у часі.

4. Ринок землі, ціна землі.

Рекомендована література:

[ 1 ]-ст. 430-448; [ 2 ]-ст. 268-317; [ 4 ]-ст. 223-237.

Основний зміст матеріалу:

1. В економічній теорії прийнято розрізняти ринки готової продукції і ринки чинників виробництва. Теорія попиту і пропозиції, теорія витрат, теорія фірми і теорія ринкових структур вивчали об’єкти, що купувалися і продавалися на ринках готової продукції. Об’єктами ринків чинників виробництва є ресурси, без яких неможливе виробництво і реалізація готової продукції — це праця, капітал і земля.

На ринках чинників виробництва з’ясовується, насамперед, за якою технологією виробляється необхідні блага, тобто у якій комбінації використовуються ресурси нації, капіталу і землі. Наприклад поле цукрових буряків можна обробляти з мінімальною кількістю техніки і значною кількістю дешевою робочої сили, і навпаки. Вибір того чи іншого варіанту залежить від вартості ресурсів. Здороження ресурсів дуже часто стає причиною змін у технології виробництва, дуже часто ці зміни ведуть до створення технологій, що використовують альтернативні види ресурсів. Наприклад, здороження нафти поклало початок широкому використанню електроенергії, газу, але особливо енергії з біоречовин. Спеціальна програма енергозбереження у Швеції дозволила скоротити використання нафтопродуктів до рівня забезпечення транспортних послуг, а до 2015 року передбачає і у цій сфері використання біозамінників.

На ринку чинників виробництва фірми стають покупцями продукції, а споживачі товарів і послуг, власники ресурсів — продавцями.

Оптимізація ресурсів наступає у випадку, якщо дотримується умова:

а) Для одного ресурсу: MRP = MRC, де MRP – граничний продукт ресурсу у грошовому вираженні, попит на працю, а MRC – граничні витрати на ресурс у грошах, пропозиція ресурсу. На графіку це має такий вигляд:

( )- ціна ресурсу в точці оптимізації

( Q^* )- кількість оптимальної продукції

б ) Для двох ресурсів, наприклад праці ( L ) і капіталу ( P ): , де MRP_L і MRP_K- це відповідно попит на пропозицію і капітал, а (P_L ) і ( Р_К ) — ціни одиниці праці і капіталу. На графіку це має такий вигляд:

– відносно оптимальні кількості ресурсів капіталу і праці.

в ) Для двох ресурсів, але якщо оптимізації їх використання передбачає мінімізацію збитків.

2. На ринку праці з’ясовується вартість середньої заробітної плати у галузях, яка в залежності від енергоємності неоднакова. На графіку видно, що у певній галузі, в якій відомо попит і пропозиція на працю, середня ставка заробітної плати рівна ( р^Е ), тобто є рівно ваговою ціною праці, а оптимальна кількість робітників становить ( Q^E ).

Визначення середньої ставки зарплати має велике значення. Перевищення, рівня зарплати ( р^Е ) причиною проявам „ ефекту доходу ”. Встановлення зарплати нижче рівня ( р^Е ) формує ефект заміщення.

Оптимальний рівень зарплати визначається умовою MRP_L = MRC _L , де MRC _L , не тільки пропозиція праці, а й ставка зарплати. Для конкурентного ринку вона стала для усіх зайнятих у виробництві, а для неконкурентного, наприклад монополії ( один покупець і безліч продавців )— зростає із зростанням зайнятих. Ось чому в умовах високої конкуренції знайти роботу можуть більше працівників, ніж в умовах недосконалої конкуренції, або монополії.

3. На ринку капіталів ціна капіталу визначається відсотками ( % ) на капітал, нормою відсотку: чим ціна вища, тим вища вартість капіталу.

Розрізняють такі основні ставки відсотку: облікова, позикова, депозитна, облігаційна.

За цими ставками визначають вартість капіталів у майбутньому, на початок терміну використання, по періодам. При цьому користуються формулами простою і складною відсотків. Наприклад, майбутня вартість капітал-активу можна визначити так:

а) Для простого відсотка:

FV=PV×(1+n×r)

б) Для складного відсотка:

FV=PV×(1+r)ⁿ

Де, FV – майбутня вартість активу, PV – поточна вартість, r – строк використання активу.

Наприклад поточна вартість капітал-активу можна визначити так ( за формулою дисконту ):

Для різноманітних випадків використовують різноманітні коефіцієнти ( Див. [ 4 ] -ст. 248-249 ).

4. На ринках землі з’ясовується вартість землі і доходи від її використання. Вартість землі розраховують за формулою ціни землі — ринкова вартість:

Рента — це доход від використання землі. Розрізняють такі види ренти:

• Абсолютна рента – різниця між ціною реалізації сільськогосподарською продукції і ціною її виробництва ( прибуток );

• Диференціальна рента – додатковий дохід ( до прибуток ), що отримують з кращих чи середніх земель за родючістю і капіталовкладеннями;

• Монопольна рента – надлишковий дохід, що одержують із ділянок з високою родючістю, де капіталозатрати найменші. В Україні таких земель залишилося лише 7%.

Орендна плата є різновидом ренти.