- •1Ринкова економіка: суть, характерні риси, основні переваги і недоліки.
- •Переваги і недоліки ринкової системи
- •2 . Кейнсіанська політика дешевих і дорогих грошей і «грошове правило» монетаристів.
- •3. Рівняння обміну і структура грошової маси. Банківський ефект кредитно-грошової мультиплікації.
- •4. Доходи населення: структура, показники, принципи розподілу.
- •5. Фіскальна політика держави: суть, види і функції податків.
- •6. Фінансова політика держави: поняття фінансів і державний бюджет.
- •10. Предмет, метод і завдання макроекономіки.
- •13. Закон пропозиції. Нецінові фактори ринкової пропозиції. Сукупна пропозиція..
- •14. Економічна система: основні елементи, типи.
- •15. Основні макроекономічні показники.
- •16. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції.
- •Ефект храповика.
- •17. Грошово-кредитна система.
- •18. Національний банк і грошово-кредитна політика.
- •19. Інфляція: фіскальні та грошові аспекти.
- •20. Центральний банк та пропозиція грошей.
- •25. Сукупна пропозиція і фактори, що її визначають.
- •26. Формування доходів і основні види.
- •28. Проблема бюджетного дефіциту і державного боргу.
- •29. Взаємозв’язок безробіття і інфляції
- •30 Безробіття: основні типи, виміри і наслідки.
- •31. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту.
- •32. Структура сукупного попиту.
- •33. Методи макроекономічного аналізу і функції макроекономіки.
- •34. Рух та розподіл національного продукту.
- •35. Суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •36. Ринок, його функції і види..
- •37. Чистий економічний добробут.
- •38. Номінальний та реальний внп. Дефлятор.
- •39. Економічне зростання і крива виробничих можливостей.
- •40. Пропозиція грошей і фактори, що її визначають.
- •41. Ринок робочої сили.
- •42. Зайнятість як економічна проблема.
- •43. Система соціального захисту в умовах ринку.
- •45. Наслідки інфляції та протиінфляційні заходи.
- •46. Ринок грошей.
- •47. Цикли та кризи.
- •48. Монетарна політика і її ефективность
15. Основні макроекономічні показники.
Головним показником при складанні національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП). Він визначається як сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг у країні за один рік.
Розрахунок ВВП по витратах.Розрахунок ВВП здійснюється за такими витратами: особисті споживчі видатки (Св), валові приватні внутрішні інвестиці (Іп), державні закупівлі товарів і послуг (Дз), чистий експорт (Еч).
ВВП = Св+Іп+Дз+Еч
Розрахунок ВВП по доходах включає у себе: 1) заробітну плату найманих працівників (Зп); 2) відсоток (Вп); 3) ренту (Р); 4) прибуток (П). Це факторні доходи. Однак потрібно врахувати ще два види доходів: доходи держави у вигляді непрямих податків(Нп) та суму амортизації (А), яка не є власне доходом, але яку потрібно врахувати як частину виручки від від реалізації товару, що дорівнює зносу основного капіталу.
ВВП = Зп + Вп + Р + П + Нп + А
ВВП – це показники загального продажу підприємств.щоб нейтралізувати вплив зміни цін при визначенні ВВП, розрізняють номінальний та реальний ВВП.
Номінальний ВВП обчислюється у поточних цінах періоду, за яким він визначається.
Реальний ВВП обчислюється у незмінних або порівняльних цінах (у цінах базового періоду).
Залежність між номінальним та реальним ВВП виявляється через дефлятор, який визначається за формулою:
Чистий внутрішній продукт (ЧВП).ВВП як вимірювач валового обсягу виробництва має один важливий недолік: в ньому закладена тенденція до прикрашення картини поточного річного виробництва. Чому? Тому, що він не передбачає вирахування тієї частини річного виробництва, яка необхідна для відшкодування інвестиційних товарів, використаних у виробництві в даному році. Таким чином, чистий внутрішній продуктявляє собою валовий внутрішній продукт (ВВП), скоригований на суму амортизаційних відрахувань (А).
ЧВП = ВВП – А.
Національний дохід – це сукупний дохід, що зароблений постачальниками ресурсів. Він розраховуєтьбся як різниця між чистим внутрішнім продуктом (ЧВП) і непрямими податками на бізнес (НП). Національний дохід може бути також визначений за допомогою розрахунку ВВП за доходами шляхом додавання заробітної плати, ренти, відсотка, доходів некорпоративного сектору і прибутків корпорацій.
НД = ЧВП - НП
16. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції.
На рис. 6.5, а показано, яким чином криві сукупного попиту і сукупної пропозиції перетинаються на проміжному відрізкові.
Рівноважний рівень цін і рівноважний реальний внутрішній обсяг виробництва позначені відповідно Цр і Обр. Щоб пояснити, чому Цр являє собою рівноважну ціну, а Обр — рівноважний реальний обсяг внутрішнього виробництва, припустимо, що рівень цін відображений величиною Ц1, а не Цр. Крива сукупної пропозиції показує, що за рівня цін Ц1 підприємства не перевищать реального обсягу продукту, який дорівнює Об1. Крива сукупного попиту Об2 показує, який обсяг реального продукту зможуть придбати споживачі, фірми та уряд, а також іноземні покупці за Ц1.
На рис. 6.5, б крива сукупного попиту перетинає криву сукупної пропозиції на горизонтальному відрізкові. У цьому випадку рівень цін не відіграє ніякої ролі в утворенні рівноважного реального внутрішнього обсягу виробництва. Щоб це зрозуміти, слід пам'ятати, що на рис. 6.5, б рівноважна ціна і рівноважний реальний обсяг внутрішнього виробництва позначені Цр і Обр. Якщо діловий сектор виготовив більший обсяг продукції, наприклад Об2, то його не можна було б продати. Сукупного попиту не вистачило б, щоб закупити на ринку весь внутрішній продукт.
