- •1Ринкова економіка: суть, характерні риси, основні переваги і недоліки.
- •Переваги і недоліки ринкової системи
- •2 . Кейнсіанська політика дешевих і дорогих грошей і «грошове правило» монетаристів.
- •3. Рівняння обміну і структура грошової маси. Банківський ефект кредитно-грошової мультиплікації.
- •4. Доходи населення: структура, показники, принципи розподілу.
- •5. Фіскальна політика держави: суть, види і функції податків.
- •6. Фінансова політика держави: поняття фінансів і державний бюджет.
- •10. Предмет, метод і завдання макроекономіки.
- •13. Закон пропозиції. Нецінові фактори ринкової пропозиції. Сукупна пропозиція..
- •14. Економічна система: основні елементи, типи.
- •15. Основні макроекономічні показники.
- •16. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції.
- •Ефект храповика.
- •17. Грошово-кредитна система.
- •18. Національний банк і грошово-кредитна політика.
- •19. Інфляція: фіскальні та грошові аспекти.
- •20. Центральний банк та пропозиція грошей.
- •25. Сукупна пропозиція і фактори, що її визначають.
- •26. Формування доходів і основні види.
- •28. Проблема бюджетного дефіциту і державного боргу.
- •29. Взаємозв’язок безробіття і інфляції
- •30 Безробіття: основні типи, виміри і наслідки.
- •31. Цінові та нецінові фактори сукупного попиту.
- •32. Структура сукупного попиту.
- •33. Методи макроекономічного аналізу і функції макроекономіки.
- •34. Рух та розподіл національного продукту.
- •35. Суб’єкти макроекономічного аналізу.
- •36. Ринок, його функції і види..
- •37. Чистий економічний добробут.
- •38. Номінальний та реальний внп. Дефлятор.
- •39. Економічне зростання і крива виробничих можливостей.
- •40. Пропозиція грошей і фактори, що її визначають.
- •41. Ринок робочої сили.
- •42. Зайнятість як економічна проблема.
- •43. Система соціального захисту в умовах ринку.
- •45. Наслідки інфляції та протиінфляційні заходи.
- •46. Ринок грошей.
- •47. Цикли та кризи.
- •48. Монетарна політика і її ефективность
48. Монетарна політика і її ефективность
Монетарна або грошово-кредитна політика є одним з інструментів державного регулювання економіки. Саме на цій політиці держави акцентують свою увагу монетаристи. Грошово-кредитна політика найбільш ефективно і оперативно виконує функції регулювання економічного циклу, попередження та подолання спаду виробництва. Мета грошово-кредитної політики — досягнення на національному ринку рівноваги, що характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Суть цієї політики полягає в регулюванні обсягу грошової пропозиції для стабілізації економіки. Так, під час спаду виробництва монетарна політика зводиться до стимулювання зростання пропозиції грошей (експансивна), а в періоди високої інфляції, навпаки, до її обмеження (рестрикційна). Головним суб'єктом монетарної політики держави є Центральний банк, який здійснює грошову емісію та регулює грошово-кредитну діяльність комерційних банків. Грошово-кредитна політика є оперативним і гнучким доповненням політики бюджетної. Світова практика свідчить, що за її допомогою держава впливає на грошову масу та відсоткові ставки, а вони, відповідно, — на споживчий та інвестиційний попит. Грошово-кредитна політика ґрунтується на принципах монетаризації і має низку переваг перед фіскальною політикою. Негативні моменти полягають у тому, що ця політика непрямо впливає на комерційні банки з метою регулювання динаміки пропозиції грошей, а тому не може безпосередньо змусити їх зменшувати чи збільшувати кредити.
