МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ОБЛІКОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра фізичного виховання
ІНДЗ
на тему:
«Засоби фізичного виховання, їх класифікація»
Виконав:
студент групи ОА-22
Нестор К. М.
Перевірив: викдадач кафедри
фізичного виховання
Курилюк Ю. І.
Чернівці 2014
План
Вступ
Фізична вправа як засіб фізичного виховання. Зміст і форма фізичних вправ.
Класифікація фізичних вправ.
Інші інструменти фізичного виховання.
Висновки
Список використаної літератури
1. Вступ
Фізичне виховання відіграє важливу роль у підготовці всебічно розвиненої молодої людини, здатної успішно працювати в різних галузях народного господарства.
З метою розв'язання завдань фізичного виховання використовують різноманітні засоби і методи. Предметом розгляду і вивчення даного дослідження будуть власне засоби фізичного виховання.
Засіб – це прийом спеціальна дія, що уможливлює здійснення, досягнення чого- небудь, створеного людиною з певною метою. До засобів ФВ відносять фізичні вправи, гра, спорт, туризм, природні фактори зовнішнього середовища (оздоровчі сили природи) і гігієнічні фактори. Основним засобом вирішення завдань ФВ і досягнення його мети є рухова активність людини (фізичні вправи, народні ігри і забави, військові, побутові та професійні дії (якщо вони виконуються за відповідною програмою). Допоміжним засобом є оздоровчі сили природи (сонце, повітря, вода, земля) та гігієнічні фактори (режим дня і харчування, дотримання правил особистої та громадської гігієни). Найвищої ефективності ФВ можна досягнути за умови комплексного використання засобів.
Фізична вправа як засіб фізичного виховання. Зміст і форма фізичних вправ
Фізичні вправи – це основний та специфічний засіб ФВ, особливий вид рухової діяльності, за допомогою якого здійснюється спрямована дія на того, хто займається.
Фізичні вправи – рухові дії, за допомогою яких вирішуються освітні, виховні завдання та завдання фізичного розвитку. Рухова активність людини передбачає виконання окремих рухів, рухових дій та цілісної рухової діяльності.
Рух – це моторна функція організму, що виражається у зміні положення тіла або окремих його частин. Розрізняють вроджені і довільні рухи. Рухова дія формується на основі знань, попереднього рухового досвіду, фізичних якостей, засвоєння раціонального способу її виконання шляхом багаторазового повторення.
Рухова діяльність – поєднання декількох специфічних рухових дій. Рухова діяльність супроводжується багатьма процесами і явищами, які відбуваються в організмі (біохімічні, фізіологічні, психічні, інтелектуальні).
Виділяють різні види ефектів, які виникають в організмі та психіці людини в результаті застосування фізичних вправ:
1)залежно від завдань, які вирішуються, розрізняють освітній, оздоровчий, виховний, функціонально-розвиваючий, рекреаційний, реабілітаційний ефекти;
2)залежно від характеру вправ, які застосовуються, він може бути специфічним і неспецифічним (загальним);
3)залежно від переважної спрямованості на розвиток та вдосконалення будь- якої здібності (функції) існують силовий, швидкісний, швидкісно-силовий, аеробний, анаеробний та інші види ефектів;
4)залежно від досягнутих результатів ефект може бути позитивним, негативним або нейтральним;
5)залежно від часу, в межах якого здійснюються адаптаційні (пристосувальні) зміни в організмі, ефект може підрозділятися на терміновий, що виникає після виконання однієї або серії вправ в одному занятті; відставлений (поточний), що проявляється після кількох занять; кумулятивний (сумарний), що проявляється після будь-якого тривалого етапу, періоду занять.