50.Розкрийте причини, зміст і наслідки міської реформи 1870 р.

На виборчих засадах створювалися органи міського громадського управління — міські думи як розпорядчі органи і міські управи — як виконавчі. Міські думи обирали міські управи в складі голови (міського голови) та кількох членів. Новий виборчий закон, ліквідувавши становий принцип, став кроком уперед порівняно з дореформеним періодом, але залишався недемократичним, оскільки вибори були цензовими, побудовані на принципі майнового представництва. Гласних в думу обирали тільки з платників міських податків (власники торговельно-промислових підприємств, домовласники тощо). Реформуючи громадське управління міст, уряд наділив місцеві органи самоврядними правами лише в тих межах, в яких вважав це вигідним і можливим для себе. Громадському управлінню були надані функції «господарського самоврядування», яке не мало права займатися політикою. Міське самоврядування перебувало ще у більшій залежності від урядової адміністрації (міністерства внутрішніх справ, губернатора і губернського з міських справ присутствія), ніж земства.

44. Охарактеризуйте процес національного Відродження на укр. землях Російської імперії. Традиційно початком українського національного відродження вважають появу 1798 р. перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського – поеми, якій судилася слава першого твору нової української літератури, твору, що засвідчив появу сучасної української літературної мови. Ідеями національного відродження наснажена й «Історія русів» – пам’ятка української історичної прози й публіцистики кінця 18 ст. З’явився цей твір в середовищі козацької старшини. Хоча авторство його точно не встановлене, більшість дослідників припускає, що створив «Історію» Григорій Полетика. У 1818 р. вийшла перша граматика живої української мови «Граматика малороссийского наречия», підготовлена Олексієм Павловським. Це був перший короткий опис фонетичних і морфологічних особливостей української мови у порівнянні з російською. На початку 19 ст. осередком українського національно-культурного відродження став Харків. Тут від 1805 р. діяв університет, заснований зусиллями Василя Каразіна й коштом місцевого дворянства, купецтва та міщанства. Новий навчальний заклад об’єднав навколо себе найкращі інтелектуальні сили українського громадянства, діячів української літератури, історії, етнографії. У Харкові розпочав свій творчий шлях Микола Костомаров – у майбутньому видатний історик України. У січні 1846 р. у Києві виникла українська таємна політична організація – Кирило-Мефодіївське братство (товариство). Програмні положення Кирило-Мефодіївського братства було викладено в «Книзі буття українського народу» («Закон Божий») і «Статуті Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія», написаних М. Костомаровим, та в «Записці» В. Білозерського. Основною метою товариство вважало досягнення державної незалежності України з демократичним ладом на зразок США або Французької республіки. Державну незалежність країни братчики уявляли у федеративній спілці таких самих незалеж них слов’янських держав, кожна з яких мала б становити штат або складалася б із кількох штатів.

41. Проаналізуйте результати й наслідки для України політичного виступу І.Мазепи в 1707 р. Незважаючи на суперечливі оцінки особи й політики гетьмана І. Мазепи в історичній літературі, необхідно визнати, що це була видатна особистість. Свої зусилля гетьман спрямував на пошуки оптимальної форми збереження автономії частини України в складних умовах тотального наступу на неї російського царизму. Були на його гетьманському шляху і досягнення (особливо на ниві освіти і культури), і внутрішньополітичні прорахунки, а також особисте честолюбство, амбітність, прагнення до збереження влади будь-якою ціною, матеріальної вигоди, недостатнє відчуття реальності, що не дало йому змоги консолідувати українське суспільство. А жорстка протидія зовнішніх сил остаточно поховала плани гетьмана здобути незалежність та соборність усієї України.

40. Значення Полтавської битви 1709 року для сучасної України. Полтавська битва між шведськими та російськими військами відбулася 27 червня 1709 р. їй передувала облога Полтави шведською армією.  Мета шведів:  — захопити в Полтаві порох, фураж, провіент та одяг;  — встановити контроль над басейном річки Bopcкла та переправою через Дніпро у Переволочній . Але Полтаву шведи так і не змогли взяти. Піл час  облоги Полтави до міста підійшла російська армія, до  якої входили й українські військові частини під командуванням С. Палія. Битва тривала кілька годин і ще до полудня шведи були розгромлені. Після зради Мазепи Москва більше не довіряла українцям, Петро І приставив до гетьмана Скоропадського свого "спостерігача" Ізмайлова з двома полками і секретним розпорядженням: при щонайменшій підозрі заарештувати гетьмана і всю козацьку верхівку. Гетьманська резиденція була перенесена до міста Глухова, ближче до Росії. На чолі української козацької армії був поставлений російський командувач, козацькі полки також очолили російські офіцери. Представники російського дворянства почали отримувати в Україні величезні земельні наділи. Вигнавши з України шведів і забезпечивши мир із Туреччиною і Польщею, Петро І продовжив поступову ліквідацію українських прав і вольностей, а також самостійного українського війська. Крок за кроком Україна перетворювалася на одну з провінцій Великороси. У 1712 р. російська дивізія під командуванням Шереметєва розташувалася зимувати в Україні, але так тут і залишилася. Одночасно були введені постійні російські гарнізони до Києва, Чернігова, Ніжина, Глухова, Стародуба, Переяслава, Полтави і Лубен. Утримання цих військ лягало додатковим і важким тягарем на місцеве населення.