1. Які види довгострокових цінних паперів тнк використовують для зовнішніх джерел фінансування?

Довгогострокове фінансування міжнародних операцій ТНК здійснюється за рахунок власних коштів (самофінанс.), а також зовнішніх ресурсів (батьківські позики і емісія капітальних та боргових цінних паперів на фінансових ринках).

Фінансування від інвесторів

Компанія емітує цінні папери, які купують інвестори. Довгострокові (безстрокові) цінні папери поділяються на два види — боргові (облігації) та капітальні (акції)- Облігації, які фірма випускає для акумулювання довгострокових фінансових ресурсів, можуть бути забезпечені певними активами цієї компанії або не забезпечені окремими видами майна. Капітальні цінні папери — це різні види акцій. Вони обертаються на фінансових ринках у вигляді капіталу і дають можливість фірмі залучити довгострокові міжнародні фонди.

Звичайні акції засвідчують право власності інвестора на частку капіталу фірми. Вони не тільки приносять йому дохід, а й надають право голосу на зборах акціонерів.

Привілейовані акції за своєю сутністю теж є капітальними цінними паперами, але вони не дають власникам права голосу та участі в контролі.

Фінансування від кредиторів

Поряд з емісією інвестиційних паперів компанія може залучати довгострокові зовнішні фонди від кредиторів. Такі кредитні ресурси надаються компанії у двох основних формах:

а) у формі банківського кредиту;

б) у формі купівлі довгострокових цінних паперів (переважно облігацій) заздалегідь визначеними компаніями.

Продаж довгострокових цінних паперів при цьому відбувається не на відкритому фінансовому ринку, а в приватному порядку. Він оформлюється спеціальними кредитними угодами, що детально регламентують складний комплекс юридичних та фінансово-економічних питань. Покупцями таких цінних паперів є банки, страхові компанії, пенсійні та взаємні фонди, інші інституцій ні інвестори. В технічному плані розміщення довгострокових цінних паперів, як правило, здійснюється відомими інвестиційними банками, що підписують андеррайтингові угоди з компаніями-емітентами.

2. У чому виявляється негативний вплив ТНК на економіку країн, у яких вони функціонують?

   На сучасному етапі ТНК стали найважливішими суб'єктами світового господарства, відіграють величезну роль у системі МЕВ. Розвиток транснаціонального бізнесу має глибокий вплив на економіку окремих держав, як промислово розвинених, так і країн, що розвиваються. Даний вплив може носити позитивний і негативний характер.

Негативні:

• придушення своєю міццю місцевих фірм;

• встановлення монопольних цін;

• порушення державних законів, наприклад, приховування доходів від оподаткування шляхом перекачування їх з однієї країни в іншу;

• забруднення своїм виробництвом навколишнього середовища в країні присутності;

• дестабілізація ситуації на ринку праці за рахунок того, що заробітна плата працівників філій ТНК перевищує заробітну плату працівників місцевих фірм;

• можливість надання впливу на політику уряду даної країни.

• небажане втручання у діяльність приймаючих країн з метою впливу на їх політичну та економічну орієнтацію;

• протидію реалізації національної економічної політики, якщо вона суперечить інтересам ТНК;

• вилучення частини доходів , які належать за законом країні-базування філій ТНК, через трансфертні ціни т податкові пільги;

• дестабілізація внутрішніх ринків;

• легковажне ставлення до природних ресурсів країн розміщення філій ТНК

3. Німецький імпортер вина завдяки торговому маклеру одержує вигідну пропозицію на постачання 25 000 л марокканського високоякісного червоного вина в бочках за загальною ціною 14 500 дол. з урахуванням призначених 4% комісійних маклеру.

Марокканське вино подібної якості матиме попит на німецькому ринку за умови вартості однієї пляшки вина місткістю 0,7 л не більше 2,5 Euro. Крім того, імпортер обчислює свої майбутні витрати з урахуванням витрат на утримання власного складу в Гамбурзі, що дорівнюють 2,3 тис. Euro. Одночасно він одержує пропозицію від експедиційної компанії з транспортування вина з плантацій до складу в Гамбурзі включно, вартість якого 6 518 Euro.

Через страхову компанію імпортер одержує ще одну пропозицію на укладання угоди зі страхування з виплатою премії в сумі 410 Euro, розмір якої залежить від орендної вартості складу в Гамбурзі.

Транспортні накладні витрати становлять 550 Euro, сукупні витрати з митного очищення в Марокко та Німеччині — 1200 Euro. Інші витрати, включаючи процедуру одержання сертифіката якості, складуть 400 Euro.

На складі в Гамбурзі природні збитки становлять 400 л. Крім того, розлив вина в пляшки по 0,7 л, маркування й пакування в картонні коробки по 6 пляшок передбачаються на складі в Гамбурзі, що потягне додаткові витрати в розмірі 10 375 Euro. У ході цього процесу виникають втрати в середньому 1,2% від загальної кількості.

Імпортер калькулює прибуток у розмірі 25% від собівартості, надаючи своїм оптовим покупцям 5%-ву знижку за кількість, знижку «сконто» 2%, а середній розмір кредиторської ставки становить 14%. Тривалість транспортування до складу в Гамбурзі — 14 днів, термін від надходження вина до моменту його готовності до продажу — 20 днів, термін зберігання на складі — 36 днів.

Завдання.

1. Складіть калькуляцію та розрахуйте вартість продукту на складі в Гамбурзі.

2. Складіть калькуляцію збуту та розрахуйте вартість пляшки вина 0,7 л, за якої продукція користуватиметься попитом на німецькому ринку.

ВАРІАНТ №14