- •Екзаменаційні питання з курсу «філософія»
- •Філософія як вид світогляду.
- •Світогляд, його історичні типи, рівні і форми.
- •6.Предмет філософії.
- •7.Періодизація історії світової філософії.
- •8.Функції філософії.
- •9.Відмінність Давньоєвропейської та Давньосхідної філософії.
- •12.Філософські погляди представників мілетської школи (Фалеса, Анаксимандра, Анаксімена).
- •13.Філософія Сократа.
- •10.Паростки наукового знання та перші спроби філософського осмислення людини і світу.
- •11.Історичні умови формування філософії в Стародавній Греції.
- •14.Життя і праці Платона ідеї Платона.
- •15.Енциклопедична філософія Аристотеля.
- •16.Філософія елліністичного періоду.
- •18. Апологетика і патристика: Представники, ідеї, значення.
- •1 9.Пантеїзм як специфічна риса філософії Відродження.
- •20.Історичні здобутки ренесансної натурфілософії.
- •21.Філософія Нового часу та її головні риси.
- •22.Філософські ідеї ф.Бекона.
- •23.Соціально-історичні передумови ідеології Просвітництва.
- •24.Просвітництво як філософська концепція XVIII ст..
- •25.Поняття феномена та ноумена у філософії і.Канта.
- •26.Онтологія Гегеля як діалектика абсолюту.
- •27.Філософія вселенського песимізму а.Шопенгауера.
- •29.Основні філософські напрямки хх ст.
- •50.Основні функції теорії пізнання та її співвідношення з іншими науками.
- •51.Поняття об’єкта й суб’єкта пізнання.
- •52.Чуттєве, раціональне та ірраціональне в пізнанні.
- •53.Людиновимірність сучасної універсальної науково-світоглядної картини світу.
- •54.Філософія культури як теоретична дисципліна.
53.Людиновимірність сучасної універсальної науково-світоглядної картини світу.
54.Філософія культури як теоретична дисципліна.
Поняття «культура» виникає одночасно з формуванням науки Нового часу і зародженням буржуазних відносин. Цей латинський термін спочатку означав культивування, обробку землі, щось/таке, що має штучний характер на відміну від природних речей. Саме у XVI столітті, коли здійснилися величезні зміни у соціально-економічному " становищі людини, в її взаємозв'язках з природою, з'являється ідея людини-творця як володаря природи. Саме тоді виникає уявлення про культуру як про штучний, надприродний світ соціуму в протилежність природному світові. Культура постає як світ людини, її творчої діяльності. У буденному розумінні культура — це сукупність цінностей, духовного і матеріального багатства людства. Дійсно, певним чином всі предмети матеріального і духовного виробництва є сферою культури, предметним втіленням здібностей "людини, її сутнісних сил та відносин. Але культуру не можна розуміти лише як емпіричну .сукупність результатів людської діяльності, це — лише її зовнішня, предметна сторона. У філософії проблема культури розкривається як проблема зміни, розвитку самої людини. Сутність і сенс культури полягає у реальному історичному процесі самостворення людини. Культура є способом і засобом саморозвитку здібностей індивіда, його матеріального і духовного світу. Вона є мірою «олюднення» самої людини, мірою людяності її відношень до природи, до суспільства, до інших людей, до самої себе. Культура є тим виміром людського буття, який відповідає, саме за розвиток людини як Людини. Усе, що створене, будь-який предмет цивілізації зберігає в собі людські здібності і властивості, має людську форму, відображує історичний. досвід, знання, смисли, значення, потреби, цінності. Саме в процесі предметної діяльності в історичному процесі соціального життя створюється тіло цивілізації і культури — світ людини, світ її сил, можливостей, здібностей. Світ людської культури — це і природа, і суспільство, уся оточуюча дійсність. Культура відбиває смисли і значення людського існування, вона є проявом самовиробництва, саморозвитку людини. Тому культура не" починається там, де закінчується природа, вона не є певною надбудовою над природою. Культура є способом і формою людського ставлення до природи, що передбачає відношення до природного середовища як до суверенної цінності. Кульутра є, разом з тим, способом і формою «олюднення» суспільства і індивіда. Саме в ній складається надбіологічна програма поведінки, спілкування, діяльності, що в сукупності створює соціальний досвід (знання, зразки, навички, соціальні цілі і ідеали, цінності і норми). Культура зберігає, транслює і продукує ці програми як результат людської творчості. Тільки по культурі ми можемо судити про те, хто ми є в цьому світі, якими є межі і масштаби нашого існування, що взагалі означає — бути людиною. Культурою є весь світ як поле людських смислів і значень. У дзеркалі культури людина знаходить саму себе, саме в культурі містяться передумови і необхідні засоби по-справжньому людського існування і самотворчості.
55.Основні ознаки та функції культури.
56.Постмодерністська ситуація в культурі ХХ-ХХІ ст.
57.Основні етапи розвитку культури в Україні.
58.Україна та українська культура в контексті проблеми співвідношення західного та східного типу цивілізацій.
59.Роль і значення філософії для майбутнього людства.
60Людина-природа як глобальна проблема.
