Акцентуаційні норми української мови

Виділення в мовленні певного складу за допомогою фонетичних засобів називають наголосом. Словесний наголос в українській мові динамічний (силовий), вільний, рухомий.

І. Більшість слів в українській мові вживається з єдиним наголосом:

1) у двоскладових віддієслівних іменниках на –ння, -ття, що втратили відтінок дії, наголос падає на останній склад:
2) у трискладових і багатоскладових віддієслівних іменниках, що зберегли зв'язок з дієсловом, наголошується той самий склад, що й у дієслові:
3) наголос у багатьох іменниках ж.р. із суфіксом –к(а) у множині переходить на закінчення:	Але:
4) у словах із суфіксом –щин(а), -ччин(а) наголос сталий (падає на основу)	Але:
5) в іменниках з префіксами ви-, по- наголос падає на префікс:	Але:
6) для складних іменників характерне наголошування, як правило, сполучного голосного:	Але:
7) в іменниках іншомовного походження на –метр наголошується останній склад:	Але:
8) в іменниках іншомовного походження наголошування здійснюється за аналогією:	Але:
9) у багатьох двоскладних прикметниках наголос падає на закінчення: 10) у деяких багатоскладових прикметниках наголос падає на закінчення: 11) У прислівниках, утворених від таких прикметників, наголос падає на перший склад: 12)У деяких прислівниках наголос подвійний:
13) Тільки один варіант наголосу мають слова
14) числівники на позначення одиниць другого десятка в Н.в. наголошуються на колишній прийменник –на: У непрямих відмінках по-різному:
15) У двоскладових дієсловах в інфінітиві наголос падає на останній склад:	Але:
16) У дієсловах перший склад закінчень –емо, -имо, -ете, -ите не наголошується:	Але:
17) У складних і складноскорочених словах, крім основного, є побічний наголос:
18) Деякі складні слова, що пишуться через дефіс, мають два головні наголоси:	.
19) у словах з частками –аби наголос падає на частку
20) у складних словах частка –ані не наголошена

ІІ. У складі сучасної української мови існують слова з подвійним (дублетним) наголосом:

1) віддієслівні префіксальні й префіксально- суфіксальні іменники з префіксами за-, до-, пере-, роз-, при-, під-:
2) іменники ч.р. з суфіксами –ник-, -ач-, -ар-, -ер-:
3) деякі іменники ж.р.:
4) прикметники з суфіксами –ов(ий), -н(ий), -ан, -ян(ий), ськ(ий):
5) прикметники, утворені від власних назв:
6) деякі прислівники:
7) деякі дієслова:

ІІІ. За допомогою наголосу іноді розрізняють лексичне значення та граматичні форми слів:

1) лексичне значення слова:
2) граматична форма:

5. Переписуючи речення, зробіть висновок про причини чергування у – в, і – й – та, з – зі – із. Проаналізуйте наголос в реченнях ( логічний, ­ синтагматичний).

1) Мовна політика як складова частина державотворення (у, в) Україні повинна спиратися на світовий досвід (і, й, та) міжнародне право, які виходять (з, із, зі) того, що є держави багатонаціональні, народи яких є автохтонами на своїх історичних територіях, проживають компактно. Такою є, наприклад, Швейцарія, (у, в) якій німці, італійці (і, й, та) французи відповідають цим ознакам, (і, й) тому статус їхніх мов (у, в) державній (і, й, та) громадській структурах однаковий – державний. Є держави (з, із, зі) багатонаціональним складом населення, де переважну більшість складає одна нація, що дає назву державі, мова якої (і, й) виступає (у, в) (у, в)сіх державотворчих функціях. Такою є Україна. 2) Згідно (з, зі) статтею Положення адміністрація (у, в) своїй діяльності має постійно підтримувати зв'язок (з, із) громадськістю. 3) Брат працює (і, й) навчається (у, в) виші.

6. Доберіть самобутні українські відповідники до слів.

Бартер, хобі, дефект, континент, бінарний, коректива, стагнація, активний, візаві, одіозний, апелювати, фіксувати, анархія, домінувати, лімітувати, екстраор­динарний, конвенція, симптом, репродукувати, локальний, прерогатива, превалювати, координувати, легітимний, регламент, легалізація, преферен­ція, імітація, імміграція, еміграція, адаптація, асиміляція.

7. Утворіть словосполучення, дібравши зі слів, поданих у дужках, відповідне за змістом до наведених паронімів. Їх значення з’ясуйте за «Словником паронімів української мови» Д.Г. Гринчишина й О.А. Сербенської.

Виплата, оплата (авансу, додаткової праці), витрати, втрати (при транспортуванні, на ремонт), громадська, громадянська (толока, війна), інформативна, інформаційна (лекція, служба), книжковий, книжний (магазин, вислів), методична, методологічна (література, спрямованість), особовий, особистий (займенник, щоденник), первинна, первісна (обробка, редакція), писемний, письменний (різновид літературної мови, народ), хронікальна, хронічна (розповідь, хвороба), чисельний, числовий (склад, знак).

Ознайомити, познайомити (зі станом справ, зі співробітниками), відрізнятися, вирізнятися (зростом, від своїх колег), освоювати, засвоювати (правила, землі), обумовлювати, зумовлювати (тенденції, пунктом договору), оснований, заснований (на вченні, університет), виборний, виборчий (орган, бюлетень), військовий, воєнний (квиток, період), гарантійний, гарантований (кредит, заробіток), громадський, громадянський (орган, обов’язок), інформативний, інформаційний (характер, канал), перекладацька, перекладна (практика, література), професійний, професіональний (футболіст, обов’язок).

8. Прочитайте уважно тексти. Відредагуйте їх, звертаючи особливу увагу на порушення стилістичних норм. До яких стилів належать тексти? Обґрунтуйте свою думку.

1.

Вельмишановному директорові

ТОВ «Світанок»

Кучмі Т.О.

економіста виробничого відділку

Плющ Вікторії Костянтинівні

Заява

Будь ласка, дайте мені чергову відпустку за 2013 рік терміном на 24 робочі дні з 1 березня до 28 березня 2013 роком. Щиро дякую Вам.

(Підпис)

2. Вираження спеціальних реалій, категорій, понять відбувається через допомогу вербальних і невербальних засобів. Отож вербальні засоби – це слова, словосполучення, речення і, нарешті, тексти, при допомозі яких відбувається інформаційний обмін в комунікації. Невербальні засоби – немовні знаки комунікативного коду (міміка, жести, постава, одяг тощо), які разом із мовними засобами служать для утворення, передавання і сприйняття інформації.

Мова є основним засобом репрезентації професіональних знань. Я вважаю, що мовні одиниці покликані адекватно передавати сутність категорій і понять науки, техніки та інших сфер професіональної діяльності.

9. Запишіть подані словосполучення в кличному відмінку однини.

Добродій Литвин, пан президент, колега Василенко, добродійка Шевченко, панна Наталя, Марія Степанівна, пані Леся, Василь Іванович, друг Андрій.

10. Поставте іменники в потрібному відмінку. Назвіть особливості зв’язку числівників з іменниками.

Два (протокол, кущ, тренер, стіл); три (раз, кілометр, тиждень, агент); чотири (стрибок, метр, підручник, біолог), п’ять (кілограм, учитель, метр, машина); одна друга (частина, тонна, гектар); два з половиною (раз, центнер, градус).

11. Відредагуйте речення. Поставте знак наголосу у виділених жирним шрифтом словах.

1. Наведені в цьому розділі, типові форми документів використовуватися можуть для укладання науково-технічної продукції. 2. За цим договором несе відповідальність за неналежне використання обов’язків орендар. 3. Через свого представника з числа співавторів ознайомитися з усіма матеріалами мають право автори. 4. Сторони за взаємною згодою достроково мають право розірвати договір. 5. Під час перебування делегації з офіційним візитом неофіційні зустрічі організовують також. 6. За взаємною домовленістю визначається місце і час проведення переговорів. 7. Якщо цього не вимагає ситуація, ділові листи не повинні бути надто довгими. 8. Інформатика – наукова дисципліна що вивчає структуру та загальні властивості інформації а також закономірності всіх процесів обміну інформацією — від безпосереднього усного або письмового спілкування спеціалістів до цілком формальних процесів обміну інформацією за допомогою різних носіїв інформації. 9. Гіпербола популярна в усі часи, але найбільш характернішою вона була для барокової культури. 10. Важливу роль в розвитку культури фахової мови має мовна освіта, метою якої є формування професійної мовно-комунікативної компетенції індивіда. 12. Чому ви відказуєтесь прийняти участь у цих міроприємствах? 13. У документі Word можна додавати межу з будь-якого боку таблиці чи абзаца обраного тексту в документі. 14. Магістерська робота – це кваліфікована науково-дослідницька робота випускника, яка готується з метою публічного захисту і отримання освітньокваліфікаційного ступеня «магістр». 15. Лоґопедія — це наука про порушення мови про методи їх попередження виявлення і усунення засобами спеціального навчання і виховання. 16. На протязі XII ст. виникло від 10 до 15 таких удільних князівств, найбільшими з яких були Галицько-Волинське, Володимиро-Суздальське, Новгородське, Чернігівське та Смоленське.