42. Гангліоблокатори. Механізм дії. Застосування окремих лп. Побічні дії.

Гангліоблокатори — це засоби, що блокують передачу збудження у вегетативних гангліях (парасимпатичних і симпатичних), а також Н-холінорецептори клітин мозкової речовини надниркових залоз. Унаслідок цього розширюються периферичні судини і покращується кровообіг, розширюються кровоносні судини (артеріальні і венозні) і знижується артеріальний тиск, погіршуються секреторна і моторна функції шлунка і кишок.

Бензогексоній має достатню активність, діє протягом 3-5 год. Він розширює периферійні судини та знижує артеріальний тиск, проявляє спазмолітичну дію.

Показання до застосування: спазми та хвороби периферійних судин (ендартеріїт), гіпертензивний криз, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, набряки легень, мозку, гестози. Дозу підбирають індивідуально.

Гігроній — це препарат, подібний до бензогексонію. Антигіпертензивна дія після введення внутрішньовенно настає через 2-3 хв і триває 10-30 хв. Призначають хворим з керованою артеріальною гіпотензією, а також застосовують в акушерській практиці (при нефропатії вагітних, еклампсії).

Побічні ефекти та ускладнення гангліоблокаторів: ортостатичний колапс, загальна слабкість, сухість у роті, розширення зіниць, атонія сечового міхура і кишок.

43. Класифікація речовин, що впливають на адренергічні нервові волокна.

Адреноміметичні засоби	Антиадренергічні засоби
а-Адреноміметичні Норадреналіну гідротартрат Мезатон Нафтизин Галазолін Називін Візин	а-Адреноблокатори Фентоламін Тропафен Празозин (мініпрес) Пірроксан Серміон
β-Адреноміметичні	β-Адреноблокатори
Ізадрин (новодрин, ізопреналін) Сальбутамол (вентолін) Беротек (фенотерол, партусистен) Спіропент (кленбутерол) Орципреналіну сульфат (алупент, астмопент)	Анаприлін (пропранолол, обзидан) Тразикор (окспренолол) Атенолол Ацебуталол Метопролол Талінолол
а-, β-Адреноміметичні засоби
Адреналіну гідрохлорид (епінефрин)
Симпатоміметичні засоби	Симпатолітичні засоби
Ефедрину гідрохлорид	Октадин
	Резерпін

44. α-Адреноміметичні речовини. Фарм ефект. Застосування.

а-Адреноміметики — це лікарські засоби, що стимулюють переважно а-адренорецептори.

Норадреналін (норепінефрин) виявляє пряму стимулювальну дію на а-адренорецептори, а також на p-адренорецептори. Внаслідок цього звужуються артеріоли і венули переважно шкіри і внутрішніх органів черевної порожнини, підвищуються загальний периферичний опір і артеріальний тиск. Проте пресорна дія норадреналіну нетривала. Збуджуючи β-адренорецептори міо- кардіоміоцитів серця, норадреналін збільшує силу його скорочень, унаслідок чого ударний об’єм зростає.

Препарат не всмоктується з травного каналу. При підшкірному та внутрішньом’язовому введенні зумовлює спазм судин на місці ін’єкції та може спричинити некроз тканин. Основний шлях введення — внутрішньовенно крапельно. Препарат швидко інакти- вується в організмі, виводиться нирками.

Показання до застосування: гостра судинна недостатність (колапс) ортостатичної, інфекційної або токсичної природи.

Побічні ефекти: рідко — порушення дихання, головний біль, аритмія серця, можливий некроз тканини на місці введення.

Протипоказання: геморагічний і кардіогенний шок, оскільки спричинює спазм артеріол і порушує мікроциркуляцію тканин.

Називін (оксиметазолін). Препарат при місцевому застосуванні звужує артеріоли слизової оболонки носа, що призводить до зменшення набряку, гіперемії та ексудації, полегшує носове дихання.

Показання до застосування: гострий риніт, синусит.

Побічні ефекти: можливе подразнення слизової оболонки носа, відчуття печіння.

Протипоказання: атрофічний риніт, глаукома, підвищена чутливість до препарату.

45. β-Адреноміметичні речовини. Фарм ефект. Шляхи введення.

Р-Адреноміметики — це препарати, що стимулюють переважно β-адренорецептори.

Ізадрин (ізопреналін) збуджує β1 і β2-адренорецептори, внаслідок чого збільшуються частота і сила серцевих скорочень, підвищується автоматизм серця, покращується атріовентрикулярна провідність, а також знижується тонус бронхів, м’язів травного каналу, матки.

Орципреналіну сульфат (алупент, астмопент) — стимулює β1 і меншою мірою β2-адренорецептори. Виявляє більш тривалий бронхорозширювальний ефект. Призначають, як і ізадрин, хворим на бронхіальну астму, хронічний астматичний бронхіт, емфізему легень, а також пацієнтам з порушенням атріовентрикулярної провідності.

46. α- и β-Адреноміметичні речовини, основні фармакологічні ефекти. Застосування. Побічна дія.

Различают α- и β-адренорецепторы. При возбуждении α-адренорецепторов происходит сужение сосудов, расширение зрачка, сокращение селезенки; при возбуждении β-адренорецепторов — учащение и усиление сокращений сердца, расширение бронхов, расширение сосудов.

К адреномиметическим средствам относятся кроме адреналина, норадреналин, мезатон, фетанол.

Применение. Адреномиметические средства широко применяются как сосудосуживающие средства. Они назначаются для повышения артериального давления при шоковых состояниях, коллапсе, гипотонической болезни; для сужения сосудов и уменьшения воспалительных явлений при насморке, конъюнктивитах и т. п.; местно для остановки кровотечений.

Побочные действия. Головная боль, общая слабость, тошнота, рвота, повышение температуры тела. Иногда развивается гемолитическая анемия. Возможны нарушения функции печени.