
- •Определение фармакологии как науки. Ее задачи и предмет.З*вязок с другими дисциплинами.
- •Основные этапы развития фармакологии.
- •3. Шляхи винайдення нових лікарських засобів:
- •4.Клінічні дослідження нових медикаментозних речовин.
- •5.Поняття про лікарську речовину, форму, препарат, сировину.
- •6.Джерела одержання медикаментозних речовин .Уявлення про фітотерапі.
- •7.Класифікація форм лікарських препаратів їх переваги та недоліки.
- •15.Рідкі форми ліків,правила виписування рецептів на розчини,емульсії,суспензії слизі.
- •16.Рідкі лікарські форми з рослинної сировини правила виписування рецептів на настої,відвари,настойки,екстракти,мікстури.
- •17.Мякі форми ліків:мазі,пасти,лініменти,супозиторії.
- •18.Форми ліків для ін’єкцій.Способи стерилізації ,правила виписування рецептів.
- •19.Шляхи введення ліків в організм
- •20.Переваги та недоліки ентеральних шляхів уведення ліків в організм.
- •21.Переваги та недоліки парентеральних шляхів уведення в організм.
- •22.Розподіл та біотрансформація ліків в організмі.
- •23. Шляхи виведення ліків з організму.
- •24. Основні поняття фармокодинаміки: фармакологічний ефект, механізм дії.
- •40. Антихолінестеразні речовини. Механізм дії, основні фарм. Ефекти. Препарати, застосування. Допомога в разі отруєння.
- •42. Гангліоблокатори. Механізм дії. Застосування окремих лп. Побічні дії.
- •43. Класифікація речовин, що впливають на адренергічні нервові волокна.
- •47. Симпатоміметичні речовини. Основні фармакологічні ефекти. Застосування. Побічна дія.
- •50. Симпатолітичні речовини.
- •51. Засоби для інгаляційного наркозу. Ускладнення до і після наркозу. Особливості дії окремих препаратів.
- •52. Засоби неінгаляційного наркозу. Особливості дії окремих препаратів. Шляхи введення. Ускладнення.
- •53. Спирт етиловий. Резорбтивна і місцева дія. Допомога в разі гострого отруєння. Алкоголізм і його методи лікування.
- •56. Ненаркотичні анальгетики. Механізм аналгетичної, жарознижувальної та протизапальної дії. Застосування. Побічна дія.
- •57.Нейролептики. Загальна характеристика, застосування, побічна дія.
- •58. Транквілізатори. Загальна характеристика. Препарати. Застосування. Побічна дія.
- •59.Седативні засоби. Вплив на цнс. Застосування, побічна дія.
- •61. Аналептики. Загальна характеристика, вплив на цнс. Препарати, застосування.
- •63.Противокашлевые средства, классификация. Препараты, применение, побочные эффекты.
- •2)Периферического действия(Либексин- при кашле инфекции в дыхательных путях, перед инструментальными исследованиями бронхов. Фалиминт, Пентоксиверин)
- •64.Отхаркивающие средства. Механизм действия и применение отдельных препаратов.
- •65. Бронхолитические средства. Средства неотложной помощи при бронхиальной астмы.
- •66.Средства которые применяются при отеке легких.
- •67.Сердечные гликозиды, механизм действия ее на сердце. Препараты, применение, пути введения. Передозировка.
- •68. Противоаритмические средства: механизм действия отдельных препаратов, применение. Новокаинамид механизм действия -Понижает возбудимость мышцы сердца. Применение: Нарушение сердечного ритма.
- •69. Засоби,які використовують для зняття та запобігання нападам стенокардії. Механізм дії окремих препаратів. Шляхи введення.
- •70. Засоби,які використовують в разі інфаркту міокарда
- •71. Антигіпертензивні засоби, загальна характеристика. Класифікація. Застосування окремих препаратів
- •72. Засоби,які впливають на апетит
- •73. Засоби, які використовують у випадку недостатньої та надмірної секреції підшлункової залози
- •74. Засоби, які використовують у випадку порушення секреції підшлункової залози
- •75. Жовчогінні засоби, класифікація. Застосування окремих препаратів
- •76. Проносні засоби, класифікація. Застосування окремих препаратів
- •77. Сечогінні засоби, механізм дії, класифікація, застосування, можлива побічна дія.
- •1. Зневоднювання.
- •78.Засоби, які впливають на міометрій
- •79.Засоби, які впливають на систему крові, класифікація, застосування.
- •1. Засоби для лікування гіпохромних (залізодефіцитних) анемій.
- •2. Засоби для лікування гіперхромних анемій.
- •1. Антикоагулянти.
- •Солі основних та основно-земельних металів. Солі натрію (натрію хлорид)
- •Солі калію (калію хлорид)
- •Солі кальцію (кальцію хлорид, кальцію глюконат)
- •Солі магнію (магнію сульфат)
- •1. При парентеральному введенні (внутрішньом’язово, внутрішньовенно):
- •2. При ентеральному введенні:
- •83.Глюкоза. Фізіологічне значення, показання до застосування.
- •84.Протизапальні засоби стероїдної та нестероїдної будови. Механізм їхньої дії. Застосування. Побічні дія.
- •86.Антисепчические засоби.Застосування препаратив групп галогеномисних сполук,ароматичних,алифатичних сполук,барвника.
- •87. Антисептичні засоби. Застосування препаратів груп окислювачів, похідних
- •89. Застосування антибіотиків групи пеніциліну. Напівсинтетичні пеніциліни. Шляхи введення. Побічна дія.
- •90. Особливості застосування антибіотиків груп макролітів, тетрацикліну, стрептоміцину.
- •91.Особливості застосування антибіотиків групп лівомецитину ,аміноглікозидів,поліміксинів.
- •92.Основні принципи хіміотерапії.Поняття про основні та резервні антибіотики.
- •93.Сульфаніламідні препарати,загальна характеристика механізм і спектр дії.Побічні дії.
- •94.Похідні нітрофурану.8-оксиноліну.Фторхінолони.
- •95.Протитурбекульозні засоби.Протисифілітичні засоби
- •96.Засоби які застосовують у разі трихомоназу.
- •97.Протигрибкові засоби .Протигельмінтні.
40. Антихолінестеразні речовини. Механізм дії, основні фарм. Ефекти. Препарати, застосування. Допомога в разі отруєння.
Антихолінестеразні засоби — знижують активність ферменту ацетилхолінестерази і сприяють накопиченню в холінергічних синапсах ацетилхоліну, який стимулює М- і Н-холінорецептори.
Прозерин — синтетичний антихолінестеразний засіб. Застосовують при міастенії, паралічі, залишкових явищах після менінгіту, полімієліту, при атонії кишок і сечового міхура, іноді при глаукомі. Призначають дорослим всередину, а при міастенічному кризі — внутрішньовенно. Застосовують іноді при слабкій пологовій діяльності, при глаукомі.
Галантаміну гідробромід — алкалоїд цибулинок пролісків. На відміну від прозерину проникає в ЦНС.
Призначають препарат при міастенії, залишкових явищах після порушення мозкового кровообігу, у період рецидиву гострого полімієліту і хворим на дитячий церебральний параліч. Можна застосовувати при атонії кишок і сечового міхура.
Побічні ефекти: міоз, гіперсалівація, пронос.
Для усунення побічних ефектів дозу необхідно знизити або припинити прийом препарату.
Гостре отруєння речовинами антихолінестеразної дії може виникнути внаслідок передозування препаратів цієї групи.
Допомога полягає у видаленні отрути з місць, у які вона потрапила. Так, у разі потрапляння її на шкіру ділянки ураження промивають 3-5 % розчином натрію гідрокарбонату; в травний канал — промивають шлунок, дають адсорбувальні та проносні засоби, призначають високі сифонні клізми. Якщо ФОС потрапила в кров, проводять форсований діурез. Ефективними методами є гемодіаліз і гемосорбція. Слід призначити антагоністи (атропін) та реактиватори холінестерази — дипіроксим, ізонітрозин, алоксим всередину, внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Вони взаємодіють із залишками ФОС, зв’язаними з ацетилхолінестеразою, звільнюють фермент і відновлюють його фізіологічну активність. Реактиватори холінестерази ефективні тільки в перші години після отруєння. Необхідно провести симптоматичне лікування; спостерігати за диханням, здійснювати туалет порожнини рота, видаляти секрет з трахеї та бронхів; у разі потреби — провести штучне дихання; при психомоторному збудженні ввести аміназин, сибазон, натрію оксибутират.
41. М-холіноблокатори. Механізм дії. Основні фарм. ефекти Особливості дії окремих препаратів. Застосування. Надання допомоги при отруєнні.
М-холіноблокатори — це засоби, що блокують М-холінорецептори і перешкоджають взаємодії з ними ацетилхоліну. Під їх дією зменшуються або усуваються ефекти стимуляції парасимпатичних нервів.
До М-холіноблокаторів належать: атропіну сульфат, препарати беладони, платифіліну гідротартрат, метацин, гастроцепін. Усі вони є спазмолітиками.
Атропін — алкалоїд, що міститься в беладоні (Atropa Belladonna), блекоті (Hyoscyamus niger), дурмані (Datura stramonium).
Показання до застосування: при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, холециститі, жовчнокам’яній хворобі, спазмах кишок і сечовивідних шляхів, бронхіальній астмі, для профілактики рефлекторної брадикардії перед наркозом. В офтальмології застосовують для дослідження очного дна, при травмах ока. Використовують як антидот при отруєнні холіноміметичними й антихолінестеразними засобами.
Побічні ефекти: тахікардія, сухість у роті.
Препарати беладони
Настойку беладони призначають всередину дорослим по 5-10 крапель як спазмолітичний і знеболювальний засіб при виразковій хворобі шлунка та жовчнокам’яній хворобі.
Допомога при отруєнні:
Видалення атропіну з травного каналу:
промивання шлунка 0,5 % розчином таніну чи 0,1-0,01 % розчином калію перманганату;
активоване вугілля;
сольові проносні.
Для прискореного виведення отрути з крові — форсований діурез, гемосорбція.
Призначення функціональних антагоністів — прозерину, галантаміну гідроброміду.
Проведення симптоматичної терапії: при збудженні — діазепам; при тахікардії — В-адреноблокатори; для зниження температури тіла необхідно обкласти потерпілих грілками з льодом. У разі пригнічення дихання слід зробити штучне дихання з інгаляцією кисню. Оскільки у потерпілих фотофобія, їх поміщають у затемнене приміщення.