3.Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на працюючого, в певних умовах, призводить до захворювання або зниження працездатності.

Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого на працюючого, в певних умовах, призводить до травми або іншого раптового погіршення здоров'я.

Шкідливий виробничий фактор, в залежності від інтенсивності і тривалості впливу, може стати небезпечним.

ГДК (гранично допустима концентрація) - встановлений безпечний рівень речовини в повітрі робочої зони (можливо в грунті, воді, снігу) дотримання якого дозволяє зберегти здоров'я працівника протягом робочої зміни, нормального виробничого стажу і з виходу на пенсію. Чи не передається негативне наслідок на наступні покоління.

ПДУ (гранично-допустимий рівень) - характеристика, що застосовується до фізичних небезпечним і шкідливим виробничим факторам. Сенс відображено в понятті ГДК.

Шкідливі умови праці - це умови праці, що характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і що роблять несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

Згідно "ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори. Класифікація ", небезпечні та шкідливі виробничі фактори (ОВПФ) поділяються на:

1) фізичні - електричний струм, підвищений шум, підвищена вібрація, знижена (підвищена) температура та ін;

2) хімічні - шкідливі для людини речовини, що підрозділяються за характером впливу (токсичні, дратівливі, канцерогенні, мутагенні та ін) і шляхи проникнення в організм людини (органи дихання, шкірні покриви і слизові оболонки, шлунково-кишковий тракт);

3) біологічні - патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності;

4) психофізіологічні - фізичні та емоційні перевантаження, розумове перенапруження, монотонність праці та ін

За характеру впливу на людину ОВПФ можуть бути пов'язаними з трудовим процесом або з впливом навколишнього середовища.

Вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів на людину можна послабити або виключити нормальної організацією робочих місць, вдосконаленням технологічних процесів, застосуванням колективних і (або) індивідуальних засобів захисту та ін

Білет 16

1.Штучне та природне освітлення може бути ефективним тільки при старанному обслуговуванні всього обладнання. Внаслідок тривалої експлуатації світловий потік ламп розжарювання зменшується на 10-15 %, а люмінесцентних ламп – на 20-25 %. Очищення скла світлових прорізів повинно проводитись не рідше 2 рази на рік у приміщеннях з небезпечним виділенням пилу і не рідше 4 разів на рік при значному виділенні пилу; для світильників – 4-12 разів на рік 9залежно від характеру запиленості виробничого приміщення.Світільники загального та місцевого освітлення, що висять нижче 2,5 м. від рівня підлоги, повинні бути напругою не вище 42 В. При слюсарно-монтажних роботах, технічному обслуговуванні та ремонті машин, автомобілів та іншого обладнання необхідно користуватися переносними джерелами світла (ручними світильниками) з напругою не вище 42В, а при роботах в особливо небезпечних умовах (резервуари, канави,криниці тощо) – не вище 12В. Під час експлуатації освітлювальної установки необхідно періодично перевіряти: стан ізоляції проводів; рівень освітленості в контрольних точках виробничого приміщення (не менше 1 разу на рік після чергової чистки світильників і заміни згорілих ламп). Основний прилад вимірювання освітлення –люксметр.

2. Трудові́ ресу́рси — це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності. У нормативних актах та статистичному обліку більшості країн використовується поняття «працездатне населення»

Охорона праці - це комплексна дисципліна, яка вивчається з метою формування у майбутніх фахівців з вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з правових і організаційних питань охорони праці, з питань гігієни праці, виробничої санітарії, виробничої та пожежної безпеки, визначеного відповідними державними стандартами освіти, а також активної позиції щодо практичної реалізації принципу пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності.

3. Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП) - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

Нормативно-правові акти з охорони праці призначені для уточнення, поглиблення та конкретизації положень законодавчих актів з питань охорони праці, а також регламентації вимог безпеки щодо виробничого середовища, трудового процесу, виробничого устаткування, знарядь праці, засобів захисту працюючих, порядку ведення робіт тощо.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних НПАОП здійснюється за участю Держгірпромнагляду, профспілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків та за погодженням з іншими органами державного нагляду за охороною праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяє поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не менше одного разу на десять років.

Білет 19