2. Функції служби охорони праці .

Служба охорони праці організовуює роботу щодо відповідності документації підприємства з питань охорони праці діючим Законам, нормам і правилам. Її функції:

Розроблення комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з охорони праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюваннямта Проведення перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці

Підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю.

Проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці.

Ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму.

Забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі їх до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком, складання звітності з охорони праці

Складання переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці,

Інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Порядок видачі, зберігання та використання 3І3 визначається "Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту". Відповідальність за своєчасне забезпечення працівників 3І3 і дотримання вимог Положення покладається на роботодавця. Він зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

При визначенні на підприємстві тих професій і посад, що мають право на одержання 3І3 керуються Типовими галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального одягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту. ЗІЗ видаються працівникам згідно з встановленими нормами і термінами носіння незалежно від форми власності підприємства та виду його діяльності. ЗІЗ, що видаються працівникам, вважаються власністю підприємства, обліковуються як інвентар і підлягають обов'язковому поверненню при: звільненні, переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу, для якої видані ЗІЗ не передбачені нормами, а також по закінченні строків їх носіння замість одержаних нових 3І3.

Білет 7

1)Майданчики для виконання вантажно-розвантажувальних робіт поділяють на постійні (бази) і тимчасові (будівельні та інші об’єкти).

На безпеку праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт значною мірою впливають розміри зони розвантажувальних і навантажувальних робіт. Ширина доріг для поїзду на майданчиках при двосторонньому русі транспортних засобів має бути не менше 6,2 м, а при односторонньому - не менше 3,5 м. Під’їзні шляхи мають бути з твердим покриттям і утримуватися у справному стані, а територія бути спланованою.

У межах фронту робіт можна використовувати бокову, торцеву і косокутну схеми розташування транспортних засобів.

Для безпечного руху транспортних засобів на майданчиках встановлюють знаки "В’їзд", "Виїзд", "Розворот" та ін.

2)Добробут-це позитивні аспекти нашого життя

У період встановлення ринкових відносин відбувається докоренні зрушання в усіх аспектах життєдіяльності населення. Соціально-економічна криза зумовила загострення негативних тенденцій демографічного розвитку. Сутність сприятливості умов життя населення залежить від рівня соц.економічного розвитку регіону.Під умовами життя розуміють сукупність всіх зовнішніх факторів які впливають на життя людини.

Якість життя -це характеристика рівня та умов життя населення.Визначається рядом-економічних,географічних,політичних і моральних факторів. Виділяють такі чинники здоровя_стан природного середовища,рівень споживання та повязаний з ним спосіб життя.Серед факторів здоровя населення головним виступає рівень соц-економічного розвитку суспільства.Він вкл. в себе-1)виробничо-господарську діяльність,2)рівень добробуту.

Один із чинників є-житлові умови.

Зайнятість населення

Швидке погвршення соц-економічних умов життя населення тягне за собою погіршення санітарно-гігієнічних умов і неадекватність усіх видів обслуговування.

3)Режим праці та відпочинку - це встановлені для кожного виду робіт порядок чергування та тривалості періодів роботи й відпочинку, які підтримують високу працездатність, зберігають здоров 'я трудящих; він передбачає правильне чергування часу роботи з мікропаузами та перервами на відпочинок з урахуванням специфіки виробництва або виконуваних функцій.

Мікропаузи - дуже короткі, тривалістю кілька секунд, перерви між окремими елементами операції, які викликані перебудовою процесів збудження та гальмування у нервовій системі людини при закінченні однієї дії та переходом до іншої. Вони можуть складати до 9-10 % оперативного часу та включаються до норми.

Білет 10

1.Посудини, що працюють пiд тиском, належать до обладнання пiдвищеноi небезпеки .Залежно вiд умов роботи посудини подiляються на 2 групи:посудини I апарати .Усе обладнання 1 грп. рееструеться I перебувае пiд контролем органiв Украiiни.

За обладнанням 2 грп.наглядае пiдприемство.Тех .опосвiдчення посудин , що працюють пiд тиском , бувае 2 видiв:-часткове -зовнiшнiй I внутрiшнiй огляд.-повне-зовнiшнiй I внутрiшнiй та гiдравлiчне випробовування.При гiдравлiчному випробовуванi котел перебувае пiд пробним тиском не менше 10 хв., а стацiонарна посудина не менше 5хв.результат записуеться у паспорт облвднання.

2.Соцiальне значення о.п. полягае в сприяннi росту ефективностi суспiльного виробництва шляхом безперервного полiпшення умов працi, пiдвищення ii безпеки , зниження виробничого травматизму I профзахворювань.

А також проявляеться в зростаннi продуктивностi працi збереження трудових ресурсiв.

3.Трудовий процес I його рацiонолiзацiя .В основi виробництва лежить трудовий процес -це матерiально I технiчно обумовлений органiзований процес .Труд.проц.розрiзняеться:за характером предмета I продуктом працi , за функцiями працiвникiв , за мiрою механiзацii працi , за мiрою тяжкостi I шкiдливостi працi.

Рацiонолiзацiя передбачае :виявлення , вивчення , аналiз узагальнення проектування та освоення рацеональних прийомiв та методiв працi. Своi прийоми I методи також мае розумова праця:управлiнська, наукова, дослiднецька, творча.

Білет 11

1. Природне освітлення має важливе фізіолого-гігієнічне значення для працюючих. Воно позитивно впливає на органи зору, стимулює фізіологічні процеси, підвищує обмін речовин та покращує розвиток організму в цілому. Сонячне випромінювання зігріває та знезаражує повітря, очищуючи його від збудників багатьох хвороб (наприклад, вірусу грипу). Окрім того, природне світло має і психологічну дію, створюючи в приміщенні для працівників відчуття безпосереднього зв'язку з довкіллям.

Штучне освітлення використовується у тих випадках, коли освітленість для забезпечення належних умов роботи, проходу людей, транспортування недостатня в даний час доби, або природне освітлення відсутнє (приміщення без вікон, фотолабораторії тощо). Аварійне освітлення повинне мати незалежну від робочої систему енергопостачання (різні станції, незалежні генератори, акумуляторні батареї). Аварійні світильники фарбують наполовину червоним кольором або наносять червону лінію.

2. Фізичне навантаження. Фізична праця характеризується підвищеним навантаженням, в першу чергу, на м’язову систему та інші функціональні системи організму (серцево-судинну, дихальну, обміну речовин).М'язова робота має статичний і динамічний характер.

3. Законодавство України встановлює загальні гарантії права на безпечні та нешкідливі умови праці, що надаються всім працівникам, а також передбачає додаткові гарантії для певних категорій працівників, що зумовлено підвищеними вимогами охорони їх здоров'я. До таких категорій належать працівники, які пра цюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, неповнолітні особи, жінки, особи з пониженою працездатністю тощо.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про охорону праці» умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Тому у разі включення до його змісту умов, які погіршують правове становище працівників порівняно із законодавством про охорону праці, вони визнаються недійсними. Гарантією захисту права працівників на безпечні і нешкідливі умови праці є вико нання працівниками лише тих робіт, які не протипоказані їм за станом здоров'я, що забезпечується встановленням законодавчих обмежень.

Білет 12

1 Санітарно-побутові приміщення входять до комплексу допоміжних приміщень підприємств. Санітарно-гігієнічні вимоги до них диктуються санітарними нормами та правилами. До загальних і спеціальних побутових улаштувань належать гардеробні, душові, умивальники, кімнати особистої гігієни жінки, пункти харчування, місця для паління, приміщення для прання, хімічної чистки і сушки, ремонту робочого одягу і взуття, приміщення для обігріву працюючих.

2 Серед стимулюючих заходів, передбачених Законом, слід відзначити такі методи: - визначення можливості запровадження пільгового оподаткуван-ня цільових витрат на заходи щодо охорони праці; - започаткування принципів диференціації внесків на державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та проф-захворювань із застосуванням заохочувальних тарифів для підприємств з належною організацією роботи і високим рівнем охорони праці (і на-впаки – збільшення тарифів для підприємств з незадовільним станом умов і безпеки праці); - заходи індивідуального заохочення працівників за активну робо-ту та ініціативу у вирішені проблем охорони праці (повинні відобража-тися у колективному договорі і включати підвищення розміру заробіт-ної плати, призначення премії, в тому числі запровадження спеціальних премій за досягнення в галузі безпеки праці, разових за конкретно вико-нану роботу, винахідництво і раціоналізаторські пропозиції; різні види морального заохочення).

3 Організація праці на робочому місці – це комплекс заходів, що забезпечують трудовий процес та ефективне використання знарядь виробництва і предметів праці. Робоче місце– це зона, яка оснащена технічними засобами і в якій відбувається трудова діяльність працівника чи групи працівників. Робоче місце працівника (особливо, оператора) характеризує два поля: інформаційне поле (простір із засобами відображення інформації) і моторне поле (простір з органами управління та об’єктом праці).

Білет 14

1.Організаційними причинами вибуху котлів є порушення правил експлуатації і режимів роботи, відповідно до інструкцій правил безпеки.

Основними технічними причинами вибуху котлів є різке зниження рівня води в колекторі котла, перевищення робочого тиску, незадовільний водний режим котла, що призводить до утворення накипу, накопичення вибухонебезпечних паливних газів, дефекти конструкційних елементів і дефекти основних вузлів, що знижує їх механічну міцність і надійність у процесі експлуатації.

Котли оснащуються пристроями автоматичного контролю рівня води та припинення подачі палива до пальників, водомірним склом, манометрами та запобіжними клапанами, термометрами та термопарами, апаратурою контролю тяги у топці котла, запірною і регулювальною арматурою, що попереджують можливість аварії.

Котельні розміщують в окремих будівлях, які не прилягають до виробничих та інших будівель. Приміщення котельної будується з незгораючих матеріалів. Воно повинне мати два виходи і бути обладнане вентиляцією та аварійним освітленням.

2. Інструментами економічного впливу держави на роботодавця є кредитна, податкова, інвестиційна, страхова політика, прямі субсидії для поліпшення стану умов і безпеки праці та політика штрафних санкцій. У відповідності з цим, економічні методи управління охороною праці можуть бути реалізовані шляхом:

- створення сприятливих умов для кредитування заходів і засобів з охорони праці;

- надання податкових пільг;

- запровадження таких умов для інвестування оновлення та модернізації виробничих фондів, які обов'язково б враховували вимоги безпеки праці та виробничого середовища;

- забезпечення функціонування системи обов’язкового соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на основі прямого зв’язку між рівнями травматизму, профзахворюваності, стану умов і безпеки праці та страховими внесками підприємств;

- нормативно-правових вимог, які регламентують застосування штрафних санкцій за порушення роботодавцем вимог безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

- забезпечення державного фінансування наглядової, консультаційної, дозвільної та основних напрямків науково-дослідної роботи з питань охорони праці;

- фінансування окремих заходів з охорони праці на найбільш небезпечних виробництвах.

3. Засоби колективного захисту поділяються на такі класи:

- засоби нормалізації повітря ( вентиляція, опалення, кондиціонування )

- засоби нормалізації освітлення ( джерела світла, освітлювальні прилади, світлозахисне обладнання )

- засоби захисту від шуму вібрації ( огородження, звукоізоляція, віброізоляція )

- засоби захисту від ураження електричним струмом ( заземлення, занулення, автоматичне відключення)

- засоби захисту від дії механічних факторів ( огородження, сигналізація, знаки безпеки ).

Білет 15

1.Особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

(Стаття 191 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-12 від 15.12.93)

1. З метою охорони здоров'я неповнолітніх коментована стаття встановлює обов'язковий медичний огляд неповнолітніх при прийнятті на роботу, щорічні медичні огляди неповнолітніх, а також працівників, яким не виповнилось 21 року.

2. Порядок медичного огляду визначено «Положенням про медичний огляд працівників певних категорій», затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я № 45 від 31 березня 1994 р.

Організацію і проведення цих медичних оглядів забезпечують власник підприємства, організації, установи або уповноважений ним орган незалежно від форми власності і виду їх діяльності, а також заклади охорони здоров'я.

2.Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці.

Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.

Збільшення фонду робочого часу і ефективність використання обладнання досягається шляхом зниження простоїв протягом зміни внаслідок погіршення самопочуття через умови праці та мікротравми. При комплексній дії на людину декількох шкідливих виробничих чинників простої на робочому місці можуть досягати 20...40% за зміну через виробничий травматизм та погане самопочуття. Зростання непродуктивних витрат часу, а значить, і праці, обумовлюється також поганою організацією робочих місць: без урахування органометричних вимог виникає необхідність виконання зайвих рухів та докладання додаткових фізичних зусиль через незручне положення, невдале розташування органів управління обладнанням і невдале конструктивне оформлення робочих місць. В результаті поліпшення умов праці нормалізується психологічний клімат в трудовому колективі, підвищується налагодженість в роботі, зростає продуктивність праці.

Збільшення фонду робочого часу досягається скороченням цілодобових втрат на виробничий травматизм та неявки на роботу. Шкідливі умови праці суттєво впливають не тільки на виникнення професійних захворювань, а й на виникнення і тривалість загальних захворювань.

Економії матеріальних втрат можна досягти шляхом відміни пільг та компенсацій за несприятливі умови праці через недотримання відповідних санітарно-гігієнічних вимог і правил безпеки до робочих місць. Дотримання таких вимог дає можливість повністю або частково відмінити такі пільги, як: скорочений робочий час і додаткова відпустка; підвищення тарифної ставки та пільгової пенсії; лікувально-профілактичне харчування і безкоштовна видача молока. Всі ці пільги пов'язані зі значними трудовими втратами і супроводжуються виплатами додаткових коштів за фактично не відпрацьований час.

На підприємствах спостерігається висока плинність кадрів серед працівників, робота яких пов'язана з важкою фізичною працею, несприятливими санітарно-гігієнічними умовами, монотонністю виробничого процесу. Із загальної кількості працівників, які звільняються за власним бажанням, від 10 до 25% складають особи, яких не влаштовують несприятливі умови праці. 3.