- •Тема 1. Корпоративна етика як складова організаційної культури
- •Тема 2. Корпоративна культура як підґрунтя в діяльності організації
- •Тема 3. Етика вирішення конфліктів
- •Тема 4. Комунікації в організаціях
- •Тема 5. Етика організаційного спілкування
- •Тема 6. Етика владних комунікацій
- •Тема 7. Поняття іміджу та його змістовні ознаки
- •Тема 8. Стратегії формування позитивного іміджу організації
- •9.1. Поняття корпоративного свята та його сутнісний зміст
- •Як користуватись посібником
- •Тематичний план
- •Модуль 1. Реалізація феномену корпоративної культури в структурі організації
- •Тема 1. Корпоративна етика як складова організаційної культури
- •1.1. Ґенеза поняття «етика» в історичному контексті
- •1. 2. Поняття корпоративної етики та її сутнісний зміст
- •1.3.Корпоративні етичні кодекси та їх сутнісний зміст
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 2. Корпоративна культура як підґрунтя в діяльності організації
- •2.1.Поняття корпоративної культури та її сутнісний зміст
- •2.2. Основні принципи корпоративної культури
- •2.3. Постать керівника в аспекті формування корпоративної культури
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 3. Етика вирішення конфліктів
- •3.1. Організаційні конфлікти як соціально-психологічне явище
- •3.1.1. Поняття конфлікту в організації та його сутнісний зміст
- •3.1.2. Соціально-психологічні чинники виникнення конфліктів
- •3.1. 3. Класифікаційні ознаки організаційних конфліктів
- •3.2. Феномен морального конфлікту в діяльності організації
- •3.2.1 Філософський зміст поняття морального конфлікту
- •3.2.2. Морально-психологічний клімат організації як основний фактор гармонізації міжособистісних відносин
- •3.2.3. Статусно-рольові характеристики особистості в контексті подолання конфлікту
- •3.2.4. Моральні чинники врегулювання організаційних конфліктів
- •3.2.5. Стратегії подолання організаційного конфлікту
- •Питання для самоконтролю :
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Модульна контрольна робота № 1
- •Модуль 2. Комунікативний вимір корпоративної етики
- •Тема 4. Комунікації в організаціях
- •4.1. Поняття організаційних комунікацій, їх сутність, зміст та умови реалізації
- •4.2. Етичний зміст комунікативного процесу
- •4.3. Бар’єри комунікації в організації та способи їх подолання
- •4.4. Етичні вимоги документальних комунікацій в організації
- •4.41. Поняття документальних комунікацій та їх сутнісні ознаки
- •4.4.2. Вимоги до ділової кореспонденції
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 5. Етика організаційного спілкування
- •5.1. Етика між особового спілкування в організації
- •5.1.1. Поняття між особового спілкування та його сутнісні ознаки
- •5.1.2. Особливості проведення ділової бесіди
- •5.1.3. Етика телефонного спілкування
- •5.2. Етика колективних обговорень та їх сутнісний зміст
- •5.2.1. Основні вимоги до проведення ділових нарад
- •5.2.2. Організаційні збори як метод спільного вирішення колективних проблем
- •5.2.3. Інші форми колективних обговорень
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 6. Етика владних комунікацій
- •6.1. Етичні вимоги до поведінки керівника організації
- •6.2. Етика лідерської комунікації в діяльності організації
- •6.3. Гендерна специфіка корпоративної етики
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Модульна контрольна робота № 2 Тема: Комунікативний вимір корпоративної етики
- •Модуль 3. Імідж організації в аспекті корпоративної культури
- •Тема 7. Поняття іміджу та його змістовні ознаки
- •7.1. Сутність іміджу як суспільного феномену та його ґенеза в історичному контексті
- •7.2. Класифікаційні ознаки іміджу та його функціональна специфіка
- •7.3. Стратегії створення позитивного іміджу
- •7.3.1. Феномен імені у реалізації позитивного іміджу
- •7.2.2. Використання особистої символіки
- •7.2.3. Використання невербальної комунікації
- •7.3.4. Методи формування позитивного ставлення
- •Практична робота.
- •Рекомендована література: 95, 97, 110, 113
- •Тема 8. Стратегії формування позитивного іміджу організації
- •Методи формування, реалізації, корегування іміджу організації
- •8.2. Основні програми по створенню іміджу та способи їх реалізації
- •8.2.1."Чотирикратна" модель іміджевої кампанії
- •8.2.2. Методи підтримки корпоративної культури
- •8.2.3.Способи передачі культури
- •8.3. Використання pr в процесі формування організаційної культури
- •8.3.1. Зміст діяльності внутрішнього pr
- •8.3.2. Інструментарій іміджелогії (внутрішній pr)
- •8.3.3. Формування внутрішнього іміджу як одне із завдань внутрішнього pr
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 9. Принципи реалізації іміджевих технологій у процесі формування корпоративної культури (корпоративне свято)
- •9.1. Поняття корпоративного свята та його сутнісний зміст
- •9.1.1 Філософський зміст феномену свята в його етичному вимірі
- •9.1.2. Сутність поняття свята та його основні складові
- •9.2. Типологічна характеристика корпоративних свят
- •9.2.1.Банкетні заходи
- •9.2.2.Сімейні та концептуальні заходи
- •9.2.3.Презентації
- •9.2.4. Поза організаційні корпоративні заходи
- •9.3. Стратегія організації корпоративного свята
- •9.3.1. Методологічні передумови організації свята
- •9.3.2.Технологія підготовки й проведення свята
- •Аналіз ефективності святкового заходу
- •9.4. Роль керівника організації на корпоративному святі
- •Тестові завдання
- •В яких випадках організацією проводяться концептуальні корпоративні заходи?
- •Яка поведінка на корпоративному святі є для керівника помилковою?
- •Термінологічний словник
- •Список використаних джерел:
- •Вебер м. Типы господства [Электронный ресурс] . – Режим доступа: http://www.Vusnet.Ru/biblio/archive/weber_tipu/
9.3.2.Технологія підготовки й проведення свята
Етапами підготовки свята можна назвати наступні:
Постановка цілей
Почати треба із чіткого визначення мети події, узгодження її з усіма зацікавленими сторонами. Мету потрібно довести до відома всіх учасників підготовки заходу. Це допомагає уникнути різноплановості дій і досягти принципової координованості зусиль.86
Цілі у свята можуть бути раціональними й ірраціональними . До числа раціональних цілей відносяться:
знайомство;
формування бажаного майбутнього;
ініціювання - запуск процесу;
відсторонення від минулого, турбот;
знаходження традиції із загубленим первісним змістом;
спільне проведення часу.
Ірраціональні цілі свята можуть бути наступними:
адаптація, коли організації потрібно призвичаїти співробітників до певних умов роботи;
інтеграція, коли необхідно, щоб співробітники об'єдналися й працювали, як злагоджена машина, і організація загалом була інтегрована із зовнішнім середовищем;
досягнення цілей: прагнення об’єднати працівників для досягнення поставлених цілей, коли діяльність кожного сприяє просуванню загальних ідей;
підтримка ціннісного стандарту організації, щоб всі співробітники однаково розуміли систему моральних цінностей організації.
Таким чином, локальні цілі свята - адаптація, інтеграція. Глобальна мета полягає в гармонізації організаційної структури фірми.
Досягнення поставлених цілей припускає рішення відповідних завдань:
Визначення організатора заходу: внутрішнє PR-Підрозділ або стороння консультаційна фірма
Визначення кола учасників, їхньої ролі;
Призначення відповідального за підготовку й проведення заходу;
Складання списку запрошених;
Вибір місця проведення заходу;
Програма свята й докладний сценарій
Розробка детальної програми й сценарію, розписаного по хвилинам. Всі можливі варіанти відхилень від сценарію необхідно передбачити заздалегідь. Події не повинні виходити з-під контролю. Експромтів і сюрпризів для організаторів не може бути – їх варто залишити тільки для публіки.87
Серед моментів, що визначають насиченість і професіоналізм проведення свята варто виділити:
- розробка оригінальної концепції, сценарію й текстів, що враховують специфіку вашої фірми й вашого бізнесу;
- постановка корпоративного свята силами ваших співробітників;
- конкурс номінацій;
- презентація відділів і підрозділів;
- правильний підбор місця проведення заходу;
- розроблена з урахуванням особливостей організації концепція призів і подарунків;
- правильний підбор артистів, виконавців, музичних груп;
- організація банкету або фуршету;
- організація феєрверка будь-якого рівня складності;
- прикраса залу й сцени;
- звукове й світлове забезпечення.
Кожне свято має свою особливість, по-різному народжуючись і розвиваючись, починає своє життя. Досвідчений режисер-сценарист знає, як важливо захопити, захопити дією весь зал. Як правило, така емоційна напруга виникає в найвищій точці - кульмінації свята. Саме через емоції нам відкривається особистість і встановлюється контакт, що дає можливість довести до серця задуману ідею свята.
Практика показує, що особливий інтерес у людини викликають театралізовані програми, де вона сама стає уявним чи реальним учасником дії, співтворцем тих подій, що відбуваються на сцені.
Головною умовою свята є наявність теми й ідеї свята, близької учасникові.88. Чітко сформульована ідея не дає піти убік і одночасно служить своєрідним барометром, що визначає необхідність, значимість тих або інших колізій майбутнього свята. Ідея, виражена у вигляді формули або твердження, допомагає сценаристові визначитися в підборі фактів.
Друга умова - це оригінальність сюжетного ходу. Уміння передбачати можливу реакцію, спроектувати певний її результат дає сценаристові повною мірою реалізувати задум свята. Поставити себе на місце учасника свята - це значить, уникнути багатьох помилок.
Третя умова - активна позиція глядачів, що поєднує їх у прояві почуттів, створюють атмосферу співпереживання й участі. Прикладом можуть слугувати різні ігрові прийоми. Такі моменти можуть слугувати маленькою перервою, а при певних обставинах і значимим акцентом. Головне в проектуванні цих моментів - це логіка, своєчасність і методика подачі.
Оскільки в залі часто перебувають глядачі різного віку, однією з умов успішності проекту стає здатність «розмовляти» за допомогою художніх образів, близьких різним віковим групам.
І, нарешті, найважливіша умова - створення атмосфери свята, її ущільнення по наростаючої, що співпадає з розвитком почуття єднання залу.
Реалізація всіх цих умов припускає несподівані події в розвитку дії, сюрпризи, видовищність, придумування незвичайних героїв, костюмів і просто «фокусів» - перетворень, які викличуть у глядача подив. Все це народжується вже в момент проектування й жадає від сценариста творчої думки й вигадки. Але зовнішні ефекти повинні бути не тільки виправдані, але й погоджені зі значеннєвим навантаженням, тобто повинні підкріплювати ідею свята.
Нерідко мозаїчність епізодів руйнує загальне сприйняття, стрибкоподібний сценарний хід знижує інтерес і народжує байдужість. Надзадача сценариста - зробити так, щоб думки й почуття були в єдиному ключі. Це досягається цілісністю композиційної побудови, що базується на драматургічній основі. Чітка композиційна побудова дозволяє впорядкувати матеріал і логічно викласти події, розташувати складові частини сценарію в послідовності (експозиція, зав'язка, хід боротьби, кульмінація, фінал). Найчастіше організатори не приділяють цьому належної уваги.
Будь-який вид сценарію вимагає написання гранично ясного й зрозумілого провідного тексту (озвученого ведучими).
Цілісність свята, його видовищність досягаються не тільки дотриманням вищевикладених умов, але й логічно виправданим, органічним введенням виразних засобів: декорацій, світлотехнічних ефектів і музичного оформлення. Особливий вплив на глядача робить «жива» музика й голос. При виборі музичних фрагментів, пісень, особливо популярних, варто враховувати асоціації, які вони вже несуть у собі.
