- •Тема 1. Корпоративна етика як складова організаційної культури
- •Тема 2. Корпоративна культура як підґрунтя в діяльності організації
- •Тема 3. Етика вирішення конфліктів
- •Тема 4. Комунікації в організаціях
- •Тема 5. Етика організаційного спілкування
- •Тема 6. Етика владних комунікацій
- •Тема 7. Поняття іміджу та його змістовні ознаки
- •Тема 8. Стратегії формування позитивного іміджу організації
- •9.1. Поняття корпоративного свята та його сутнісний зміст
- •Як користуватись посібником
- •Тематичний план
- •Модуль 1. Реалізація феномену корпоративної культури в структурі організації
- •Тема 1. Корпоративна етика як складова організаційної культури
- •1.1. Ґенеза поняття «етика» в історичному контексті
- •1. 2. Поняття корпоративної етики та її сутнісний зміст
- •1.3.Корпоративні етичні кодекси та їх сутнісний зміст
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 2. Корпоративна культура як підґрунтя в діяльності організації
- •2.1.Поняття корпоративної культури та її сутнісний зміст
- •2.2. Основні принципи корпоративної культури
- •2.3. Постать керівника в аспекті формування корпоративної культури
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 3. Етика вирішення конфліктів
- •3.1. Організаційні конфлікти як соціально-психологічне явище
- •3.1.1. Поняття конфлікту в організації та його сутнісний зміст
- •3.1.2. Соціально-психологічні чинники виникнення конфліктів
- •3.1. 3. Класифікаційні ознаки організаційних конфліктів
- •3.2. Феномен морального конфлікту в діяльності організації
- •3.2.1 Філософський зміст поняття морального конфлікту
- •3.2.2. Морально-психологічний клімат організації як основний фактор гармонізації міжособистісних відносин
- •3.2.3. Статусно-рольові характеристики особистості в контексті подолання конфлікту
- •3.2.4. Моральні чинники врегулювання організаційних конфліктів
- •3.2.5. Стратегії подолання організаційного конфлікту
- •Питання для самоконтролю :
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Модульна контрольна робота № 1
- •Модуль 2. Комунікативний вимір корпоративної етики
- •Тема 4. Комунікації в організаціях
- •4.1. Поняття організаційних комунікацій, їх сутність, зміст та умови реалізації
- •4.2. Етичний зміст комунікативного процесу
- •4.3. Бар’єри комунікації в організації та способи їх подолання
- •4.4. Етичні вимоги документальних комунікацій в організації
- •4.41. Поняття документальних комунікацій та їх сутнісні ознаки
- •4.4.2. Вимоги до ділової кореспонденції
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 5. Етика організаційного спілкування
- •5.1. Етика між особового спілкування в організації
- •5.1.1. Поняття між особового спілкування та його сутнісні ознаки
- •5.1.2. Особливості проведення ділової бесіди
- •5.1.3. Етика телефонного спілкування
- •5.2. Етика колективних обговорень та їх сутнісний зміст
- •5.2.1. Основні вимоги до проведення ділових нарад
- •5.2.2. Організаційні збори як метод спільного вирішення колективних проблем
- •5.2.3. Інші форми колективних обговорень
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 6. Етика владних комунікацій
- •6.1. Етичні вимоги до поведінки керівника організації
- •6.2. Етика лідерської комунікації в діяльності організації
- •6.3. Гендерна специфіка корпоративної етики
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Модульна контрольна робота № 2 Тема: Комунікативний вимір корпоративної етики
- •Модуль 3. Імідж організації в аспекті корпоративної культури
- •Тема 7. Поняття іміджу та його змістовні ознаки
- •7.1. Сутність іміджу як суспільного феномену та його ґенеза в історичному контексті
- •7.2. Класифікаційні ознаки іміджу та його функціональна специфіка
- •7.3. Стратегії створення позитивного іміджу
- •7.3.1. Феномен імені у реалізації позитивного іміджу
- •7.2.2. Використання особистої символіки
- •7.2.3. Використання невербальної комунікації
- •7.3.4. Методи формування позитивного ставлення
- •Практична робота.
- •Рекомендована література: 95, 97, 110, 113
- •Тема 8. Стратегії формування позитивного іміджу організації
- •Методи формування, реалізації, корегування іміджу організації
- •8.2. Основні програми по створенню іміджу та способи їх реалізації
- •8.2.1."Чотирикратна" модель іміджевої кампанії
- •8.2.2. Методи підтримки корпоративної культури
- •8.2.3.Способи передачі культури
- •8.3. Використання pr в процесі формування організаційної культури
- •8.3.1. Зміст діяльності внутрішнього pr
- •8.3.2. Інструментарій іміджелогії (внутрішній pr)
- •8.3.3. Формування внутрішнього іміджу як одне із завдань внутрішнього pr
- •Практична робота
- •Рекомендована література:
- •Тема 9. Принципи реалізації іміджевих технологій у процесі формування корпоративної культури (корпоративне свято)
- •9.1. Поняття корпоративного свята та його сутнісний зміст
- •9.1.1 Філософський зміст феномену свята в його етичному вимірі
- •9.1.2. Сутність поняття свята та його основні складові
- •9.2. Типологічна характеристика корпоративних свят
- •9.2.1.Банкетні заходи
- •9.2.2.Сімейні та концептуальні заходи
- •9.2.3.Презентації
- •9.2.4. Поза організаційні корпоративні заходи
- •9.3. Стратегія організації корпоративного свята
- •9.3.1. Методологічні передумови організації свята
- •9.3.2.Технологія підготовки й проведення свята
- •Аналіз ефективності святкового заходу
- •9.4. Роль керівника організації на корпоративному святі
- •Тестові завдання
- •В яких випадках організацією проводяться концептуальні корпоративні заходи?
- •Яка поведінка на корпоративному святі є для керівника помилковою?
- •Термінологічний словник
- •Список використаних джерел:
- •Вебер м. Типы господства [Электронный ресурс] . – Режим доступа: http://www.Vusnet.Ru/biblio/archive/weber_tipu/
5.1.3. Етика телефонного спілкування
Провідною характеристикою сучасного ділового стилю спілкування є стислість і простота побудови фраз, грамотне використовування професійної лексики, своєрідних мовних зворотів.
Телефонна розмова – це опосередкований технічним засобом обмін інформацією між двома учасниками комунікативного процесу, що має форму діалогу, під час якого комунікант і реципієнт мають можливість до зміни своїх комунікативних ролей.
Під час телефонної розмови реалізуються такі підпроцеси ділового спілкування, як:
сприймання та оцінка партнерами один одного;
обмін інформацією;
організація взаємодії.
Кожна телефонна розмова в організації чи установі має бути підготовленою за наступними параметрами:
Мета: визначення своїх намірів та намірів абонента. Необхідно поділити дзвінки по ступеню важливості, черговості, оперативності.
Абонент: прізвище, ім'я, по батькові абонента, ким і де працює, номер телефону.
Час: найбільш оптимальний як для комуніканта, так і для реципієнта час для проведення розмови - ранкова година, обідній час або в кінці дня.
Питання для обговорення: які питання потрібно поставити, яку інформацію передати або запитати.
Документація: які документи для розмови будуть як комуніканту, так і реципієнту.
Запис розмови: при необхідності підготувати все для запису інформації. Завжди на столі, де стоїть телефон, завжди має бути ручка і папір. Це дасть можливість по ходу розмови робити необхідні помітки, тобто, не перебиваючи партнера, потім уточнити неясності і самому не упустити якихось деталей.
Психологи вважають, що кожному абоненту потрібно 6 секунд, щоб концентруватися на спілкуванні, тому варто врахувати цей факт і відразу не навантажувати інформацією, яка, напевно, не буде сприйнята. Ці перші 6 секунд необхідно зробити власне представлення: варто назвати свою фірму, посаду, прізвище, потім стисло сформулювати мету телефонного «візиту»: обґрунтувати корисність цієї розмови для співрозмовника - початок бесіди повинен бути для нього цікавим.
Відсутність візуальної інформації (вираз очей, міміста, жести, наочні матеріали) вимагають чіткості дикції і темпу іншого, ніж при бесіді тет-а-тет. Говорити варто поволі, спокійно, достатньо голосно і виразно.
Вихована людина, зателефонувавши, починає розмову з вітання й тільки потім звертається з проханням. Зазвичай закінчує телефонну розмову ініціатор бесіди, але нерідко буває, коли ініціатор бесіди ніяк не хоче бути ініціатором її закінчення, тому не потрібно дозволяти кому-небудь марнувати час і цілком доречно люб'язно і чемно самому закінчити розмову.
Коли телефонують на роботу не по службовій справі, краще з'ясувати, чи є можливість говорити. Якщо розмова має конфіденційний характер, доцільно перенести її додому. Присутнім у службовому приміщенні не варто прислухатись до чужих телефонних розмов приватного чи службового характеру.
Загалом, ділові люди витрачають на телефонні переговори від 4 до 25% свого робочого часу, тому від уміння співробітників фірми вести телефонні переговори залежить її репутація. Якщо розглядати телефон як найважливіший засіб ділового спілкування, то діловий етикет містить такі норми і правила ведення телефонних переговорів:
Коли в організації дзвонить телефон, варто підняти телефонну трубку до четвертого дзвінка; привітатись, представитися і назвати свій відділ; делікатно запитати: «Чим я можу вам допомогти?». Якщо у вас відвідувач, треба йому сказати «Вибачите», і взяти слухавку. Зосереджувати увагу на одній бесіді й уважно слухати. Запропонувати передзвонити, якщо це потрібно для з'ясування деталей.
Найпоширеніші варіанти першого слова, яке вимовляють у телефонну трубку, «Так», «Алло», «Слухаю» — ці нейтральні, безособові форми відгуку в діловому спілкуванні доцільно наповнити інформативним, назвавши свою установу (фірму), а по внутрішньому телефону структурний підрозділ: відділ, редакція, бухгалтерія) тощо, а також своє прізвище.
Коли просять вашого колегу, котрий сидить за сусіднім столиком, можливо сказати: «Зараз» або «Одну хвилинку».Оптимальна і чемна відповідь на прохання відсутнього співробітника: «Його немає, буде за годину, чи не переказати йому щось?».
Етика телефонної розмови в організації передбачає виключення таких слів, як «ні», «не знаю», «Ви повинні», які можуть зруйнувати організаційний імідж.
Особливої уваги заслуговує передача інформації через автовідповідач. Інформація, яка диктується, повинна бути наступною: назва фірми, кому призначено повідомлення, ім'я, прізвище, суть справи, дата, час, свій номер телефону. Говорити необхідно, як завжди, спокійним, виразним, привітним голосом.
