3.2.2. Морально-психологічний клімат організації як основний фактор гармонізації міжособистісних відносин

Тому невід’ємною умовою життєдіяльності будь-якої організації або групи є гармонійна атмосфера міжособистісних стосунків, морально-психологічний клімат колективу. Морально-психологічний клімат організації - якісний аспект міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності внутрішніх (морально-психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у групі. Це певний душевний стан організації, яка має володіти наступними якостями та передбачати утворення і розвиток у групі (організації, установі тощо) зв'язків, які забезпечують перетворення зовнішньо заданої структури на психологічну спільність людей, якій властиві безконфліктність спілкування і узгодженість групових дій:

• взаємної симпатії в міжособистісних стосунках;

• згуртованість і злагодженість,

• підтримка і взаємодопомога;

• доброзичливість;

• чуйність і тактовність; терпимість.

Існування таких якостей в організації завбачає насамперед наявність корпоративної культури, що завбачає:

• існування групових інтересів та потреб;

• орієнтацію та моральні норми і цінності;

• схожість в думках і оцінках різнопланових проблем;

• присутність особливого почуття «ми», тобто всіх тих моментів які є неодмінною умовою в допомозі вирішити серйозні суперечності та конфлікти в організації.

Морально-психологічний клімат в організації характеризують як позитивні, так і негативні ознаки. До позитивних ознак соціально-психологічного клімату належать:

- наявність позитивної перспективи для групи і кожного її індивіда;

- взаємодовіра і висока взаємовимогливість у групі;

- ділова критика;

- вільне висловлювання власної думки;

- відсутність тиску керівників на підлеглих;

- доступна та повна поінформованість працівників про цілі та завдання організації;

- задоволеність працею й належністю до групи;

- прийняття на себе відповідальності за стан справ в організації і т.п.

Негативними ознаками соціально-психологічного клімату є:

• дезінтеграція групи;

• нечітко визначені права та обов'язки осіб організації;

• відсутність чітко налагодженої системи комунікацій;

• наявність проблем адаптації до умов організації тощо.

Адже якість праці в переважній більшості, залежить в першу чергу не від умов праці та технічного забезпечення, а, насамперед, від розвитку міжособистісних стосунків, від психологічної сумісності колективу, згуртованості, стилю керівництва (особливо взаємодопомоги, дружелюбності, взаємопідтримки тощо.).

У взаємостосунках (об’єктивних і суб’єктивних зв’язках між членами організації) формується морально-психологічна атмосфера організації, яка залежно від внутрішніх взаємозв’язків набуває певного емоційного забарвлення, що в свою чергу залежить від ціннісних орієнтацій, моральних норм та інтересів працівників організації.

На морально-психологічний клімат в організації впливають наступні чинники:

• соціально-психологічний клімат суспільства (макроклімат)- елементи якого працівники засвоюють не лише у процесі виробничої діяльності, а й у інших сферах життєдіяльності;

• умови життєдіяльності (територіальне розташування, специфіка діяльності тощо);

• суспільна думка, психологічний вплив, наслідування тощо;

• вплив особливостей групової динаміки.

Отже, морально-психологічний клімат визначається як стан міжособистісних стосунків, що постійно змінюються, а динаміка цих змін зумовлена детермінантами зовнішнього плану (матеріально-технічні, організаційно-управлінські умови), так і особливостями безпосередньої взаємодії (тобто відображенням і розумінням міжособистісних взаємовідносин).

Виробничі відносини є зовнішніми чинниками, які детермінують соціально-психологічний клімат, а конфлікти, які виникають в організації, насамперед визначаються взаємозв’язком відносин сумісної професійної діяльності, зазвичай, це конфлікти між особистістю і групою або між групами. Водночас внутрішні чинники (явища і процеси), що відбуваються в самій організації, відіграють не менш важливу роль у становленні морально-психологічного клімату. Саме ці явища та процеси відображаються у настроях, у громадській думці, самопочутті, впевненості тощо, та є наслідком соціально-психологічного світу мікросередовища (характер офіційних та неофіційних зв'язків, особливості керівництва, стилі взаємин, характер прийняття рішень та розв'язання проблем, особливості норм та регуляції відносин тощо).