- •1. Загальні питання методики навчання розв’язуванню задач.
- •Поняття математична та арифметична задачі. Що означає навчити учня розв’язувати задачі.
- •1.2 Ступені у навчанні розв’язування задач
- •1.3 Етапи в роботі над задачею
- •1.3.1. Ознайомлення зі змістом задачі. Аналіз умови задачі.
- •1.3.2 Пошук розв’язування задачі
- •1.3.3 Запис розв’язання та відповіді задачі
- •1.3.4.Робота над задачею після її розв’язання.
- •2 Розв’язування задач різними способами я засіб розвитку мислення школярів.
- •2.1. Аналіз системи математичних задач, які вивчаються в початкових класах
- •2.2 Математична задача як засіб активізації учіння
- •2.3. Залежність засвоєння навчального матеріалу від образу мислення учнів.
- •2.4. Оптимізація пізнавальної діяльності учнів на уроці
- •2.5. Індивідуальний підхід до дитини та диференціація навчальних завдань – запорука успіху в навчанні розв’язуванню задач
- •Висновок
2 Розв’язування задач різними способами я засіб розвитку мислення школярів.
Сучасні вимоги щодо підвищення загального математичного рівня розвитку школярів молодших класів реалізується завдяки найважливішому із методів роботи – розв’язування задач різними арифметичними способами. Ця робота привчає дітей самостійно висувати гіпотези і перевіряти їх, порівнювати результати, доходити висновків, а головне, вона вчить мислити.
Вироблення звички шукати інший варіант розв’язування дуже важливе для майбутньої творчої, зокрема наукової діяльності, а саме вміння знаходити неординарні шляхи вирішення проблеми, і це забезпечує успіх у будь – якій справі.
Керівна роль вчителя під час пошуку інших варіантів розв’язання дуже важлива. Він сам повинен добре розв’язувати задачі, знати наперед, скількома способами можна знайти відповідь у кожній з них, ефективно використовувати при цьому час уроку.
Як правило, пошуки різних способів розв’язування дуже зацікавлюють учнів, особливо здібних до математики.
Поки вчитель розв’язує задачу 1 способом з рештою класу, здібні до математики діти вже встигають знайти кілька інших способів.
Розв’язування задач різними способами веде до розвитку і вміння всебічно аналізувати задану задачу.
Пошук іншого способу розв’язування приводить до встановлення нових зв’язків між величинами або використання відомих зв’язків у нових умовах.
Слід наголосити, що розв’язання, які відрізняються між собою лише порядком дій, не є різними.
М.В.Богданович у своїй книзі «Методика розв’язування задачв початковій школі» пропонує таку класифікацію різних способів розв’язання задач. Він розглядає способи розв’язування на такій задачі:
У юнната були кроля і індики. Всього у цих кролів і індиків було по 10 голів і 26 ніг. Скільки кролів і індиків було в юнната?
Спосіб випробування (спосіб проб і помилок)
Всього тварин 10. індиками вони всі бути не можуть, бо тоді б у них було б усього 20 ніг. Кролями теж всі не можуть бути, бо тоді б ніг було 40. будемо випробовувати:
Число кролів |
Число індиків |
Число ніг |
1 |
9 |
22 |
2 |
8 |
24 |
3 |
7 |
26 |
Числа 3 і 7 підходять. У юнната було 3 кролі і 7 індиків.
Спосіб оригінальної здогадки
Уяві, що всі кролі стали на задні ноги, а кожен індик на 1. в такій позі були б зайняті половина всіх ніг, тобто 13. це на три більше, ніж всього було голів. Отже кролів було 3.
Спосіб припущення
Припустимо, що були самі індики. Тоді б ніг було тільки 20.Це на 6 менше, ніж було насправді. При заміні одного індика на кроля, тоді ніг збільшується на 2. отже, число кролів буде дорівнювати частці чисел 6 і 2 (6:2=3)
Алгебрагічний спосіб
Х - число кролів
(10-х) – число індиків
4х + 2(10-х)=26
2х+20=26
2х=6
Х=3
Узагальнений спосіб.Розглянемо задачу в загальному вигляді. Нехай число голів було п , а число ніг к. Позначимо кролів через х, а число індиків через у. дістанемо таку систему рівнянь.
х
+у=п
4х+2у=к
Звідки х=к/2-п
В даному разі
26:2-10=3.
Кожен з розглянутих способів має свої переваги:
Метод проб і помилок готує до розуміння і застосування методу послідовних наближень, він широко використовується в науці.
Спосіб оригінальної догадки потребує образності та оригінальності мислення, вміння уявити реальну ситуацію так, щоб на першому плані були істотні ознаки розв’язуваного об’єкта.
Спосіб припущення ілюструє один з типових способі розв’язування алгебрагічної задачі.
Алгебрагічний спосіб та спосіб узагальнення свідчать про ефективність застосування алгебри.
Ознайомлення з різними способами розв’язування задачі здійснюється вже у другому класі.
Задача: У хлопчика бууло 8 білих кролів і 7 чорних. 5 чорних кролів він передав шкільній кролефермі. Скільки кролів стало у хлопчика?
I спосіб
Скільки у хлопчика всього кролів?
Скільки у хлопчика стало кролів?
II спосіб
Скільки залишилося чорних кролів?
Скільки у хлопчика стало кролів?
Задача
На льотному полі було 12 літаків. У політ вирушило 2 літаки, а потім ще 3. Скільки літаків залишилося на полі?
Поясни розв’язання кожним способом:
I спосіб
1) 2+3=5 (л)
2) 12-5=7 (л)
II спосіб
12-2=10 (л)
10-3=7 (л)
Задача .У ящику було 12 кг цибулі. За перший день витратили 4 кг цибулі, а за другий 5 кг. Скільки кілограмів цибулі залишилося в ящику?
I спосіб
1) Скільки кілограмів цибулі залишилося після першого дня продажу?
2) Скільки кілограмів цибулі залишилося після другого дня продажу?
II спосіб
1) Скільки кілограмів цибулі продали першого і другого дня?
2) Скільки кілограмів цибулі залишилося після двох днів продажу?
4 клас
Задача: Школярі зібрали з одного поля 1540 кг. Картоплі, причому 12 школярів зібрали по 75 кг кожний, а всі інші по 80 кг кожний. Скільки всього школярів збирали картоплю?
I спосіб
Скільки картоплі зібрали 12 школярів?
75*12=900 (кг)
Скільки картоплі зібрали ті, хто збирав по 80 кг кожний?
1540-900=640 (кг)
Скільки всього школярів збирали картоплю?
12+8=20 (шт)
Відповідь: 20 школярів.
II спосіб
Припустимо, що всі школярі збирали по 800 кг картоплі.
На скільки більше збирав би кожний із школярів?
80-75=5 (кг)
На скільки більше картоплі зібрали б усі 12 школярів?
5*12=60 (кг)
Скільки б усього зібрали б картоплі за припущенням?
1540+60=1600 (кг)
Скільки всього школярів збирали картоплю?
1600:80=20 (шк.)
Відповідь: 20 школярів.
III спосіб
Припустимо, що школярів, котрі збирали по 80 кг картоплі кожний було стільки ж, скільки й тих, кожний з яких збирав по 75 кг, тобто 12.
Скільки б усього зібрали б картоплі за припущенням?
(75+80)*12=1860 (кг)
На скільки більше картоплі зібрали б за припущенням, ніж насправді?
1860-1540=320 (кг)
Скільки школярів зібрали б ці 320 кг?
320:80=4 (шк.)
Скільки школярів насправді збирали по 80 кг картоплі?
12-4=8 (шк.)
Скільки всього школярів збирали картоплю?
12+8=20 (шк.)
Відповідь: 20 школярів.
IV спосіб
Припустимо, що картоплю збирали 25 чоловік.
Скільки було б тих, хто збирав по 80 кг картоплі?
25-12=13 (шк.)
Скільки картоплі зібрали б ці 13 школярів?
80*13=1040 (кг)
Скільки картоплі зібрали 12 школярів?
75*12=900 (кг)
Скільки за припущенням зібрали б картоплі всі учні?
900+1040=1940 (кг)
На скільки більше картоплі зібрали всі школярі за припущенням, ніж насправді?
1940-1540=400 (кг)
Скільки школярів, збираючи по 80 кг, спроможні заготовити таку кількість картоплі?
400:80=5 (шк.)
Скільки школярів насправді збирало по 80 кг картоплі?
13-5=8 (шк.)
Скільки всього школярів збирали картоплю?
8+12=20 (шк.)
Відповідь: 20 школярів.
Розв’язування задач різними способами активізує різні аспекти математичної діяльності учнів.
У початкових класах прийом розв’язання задач різними способами навчально – пропедевтичний характер.
Треба з’ясувати можливість розв’язання задач різними способами; застосувати їх при ілюстрації деяких властивостей арифметичних дій, наприклад, додаванні суми до числа, відніманні суми від числа, розподільній властивості множення чи ділення відносно додавання чи віднімання; організувати самостійне розв’язування учнями різними способами таких задач, в яких кожен із способів добре інтерпретується життєвою ситуацією чи практичним виконанням.
