1.3 Етапи в роботі над задачею

1.3.1. Ознайомлення зі змістом задачі. Аналіз умови задачі.

Ознайомитися – це означає, прочитавши задачу, уявити собі життєву ситуацію, яка відображена в ній.

Під час ознайомлення задача читається двічі: перший раз – для ознайомлення із її змістом вцілому, а другий – для відокремлення кожної смислової одиниці тексту в окрему частину. Цей поділ задачі проводиться з метою виділення числових даних.

Читаючи задачу вчитель одночасно навчає дітей правильно працювати над текстом задачі: паузами, наголосом та інтонацією виділяє числові дані та слова, які визначають вибір арифметичної дії. Якщо в задачі є невідомі дітям слова, незрозумілі терміни, то їх слід пояснити заздалегідь, використовуючи предметні ілюстрації або малюнки, з метою уявлення життєвої ситуації можна показати зміст задачі та намалювати словесну картинку.

Під час аналізу умови задачі доцільно провести:

1. бесіду по виділенню умови та запитання задачі, по виділенню числових даних і шуканих величин та зв’язків між ними.

2. ілюстрування задачі способом застосування предметів, малюнків та схем;

3. складання короткого запису, у якому фіксуються величини, числа дані та шукані, а також слова, які показують про що йде мова в задачі: «було», «поклали», «стало» та слова, які позначають відношення «більше», «менше», «однаково» та інші.

Короткий запис задачі може бути поданий:

• с

  ?

  хематично:

І -

ІІ -

• таблицею:

автомобілі	швидкість, км/год.	час, год.	Відстань, км
І	Х	Х	? ?
ІІ	Х	Х	?

• кресленням:

км/год км/год

км

Короткий запис - результат аналізу тексту задачі, наочна модель задачі, він допомагає учням знайти шляхи розв’язування задачі.

1.3.2 Пошук розв’язування задачі

Пошук розв’язування задачі може бути здійснений від запитання задачі до числових даних, тобто аналітично, або від числових даних задачі до її запитання – синтетично. На думку багатьох методистів під час пошуку способу розв’язування складених задач доцільно застосовувати аналіз, ніж синтез. Це пояснюється тим, що під час аналізу попереджається випадковість вибору числових даних, а особлива увага приділяється обґрунтуванню вбору арифметичної дії.

Для складених задач пошук розв’язання задачі завершується складанням плану розв’язування задачі, в якому обговорюється про те, що ми дізнаємося першою дією, другою дією і т.д.

1.3.3 Запис розв’язання та відповіді задачі

Розв’язання задачі – це виконання арифметичних дій, що були обрані під час складання плану розв’язування.

Розв’язування задачі може бути здійснено усно чи письмово. Відповідь записується коротко, якщо у розв’язуванні присутні пояснення, та розгорнено, якщо розв’язання подане без пояснень.

1.3.4.Робота над задачею після її розв’язання.

Ця робота полягає у перевірці правильності розв’язку. В початкових класах використовують чотири способи перевірки:

1. Складання та розв’язування оберненої задачі. Якщо під час розв’язування оберненої задачі в результаті отримаємо число, яке було відоме в даній задачі, то можна вважати, що задача розв’язана правильно.

Цей спосіб перевірки вводиться в 2 класі.

Слід обов’язково вказувати дітям, яке число буде шуканим в оберненій задачі.

2. Встановлення відповідності між числами, які одержали в результаті розв’язування задачі і даними числами.

3. Розв’язування задачі іншим способом. Слід пам’ятати, що два способи не можна вважати різними, якщо вони відрізняються лише порядком дій.

4. Прикидка відповіді (встановлення відповідності шуканого числа області своїх значень). Використовуючи цей спосіб, перевіряють розв’язання простих і складених задач.Отже, в роботі над задачею виділяють такі етапи:

1. Ознайомлення з умовою задачі, аналіз умови;

2. Пошук способу розв’язування задач;

3. Запис розв’язування та відповіді задач;

4. Робота над задачею після її розв’язування