Зміст

Вступ

1 Загальні питання методики навчання розв’язуванню задач.

1.1 Поняття математична та арифметична задачі. Що означає навчити учня розв’язувати задачі.

1.2 Ступені у навчанні розв’язування задач

1.3 Етапи в роботі над задачею

1.3.1 Ознайомлення зі змістом задачі. Аналіз умови задачі.

1.3.2 Пошук розв’язування задачі

1.3.3 Запис розв’язання та відповіді задачі

1.3.4..Робота над задачею після її розв’язання.

2 .Розв’язування задач різними способами як засіб розвитку мислення школярів.

2.1. Аналіз системи математичних задач, які вивчаються в початкових класах

2.2 Математична задача як засіб активізації учіння

2.3. Залежність засвоєння навчального матеріалу від образу мислення учнів.

2.4. Оптимізація пізнавальної діяльності учнів на уроці

2.5. Індивідуальний підхід до дитини та диференціація навчальних завдань – запорука успіху в навчанні розв’язуванню задач

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

1. Загальні питання методики навчання розв’язуванню задач.

1. Поняття математична та арифметична задачі. Що означає навчити учня розв’язувати задачі.

Одна з найактуальніших проблем методики початкового навчання математики – формування поняття про задачу.

Вчитель обов’язково повинен враховувати психологічні особливості сприйняття і засвоєння молодшими школярами нової інформації. В роботі вчитель повинен враховувати послідовність у подачі навчального матеріалу з усіх тем курсу математики щодо розв’язування і повинна визначитися динаміка вивчення окремих видів задач і динаміка формування в учнів уміння розв’язувати спочатку прості, а потім складні задачі. Методика роботи над усіма видами задач повинна ґрунтуватися на використанні пам’яток та опорних схем.

Під задачею розуміють вимогу або запитання про знаходження невідомої величини за числовими даними та залежностями між ними.

Під математичною задачею розуміють будь-яку вимогу обчислити, побудувати, довести що-небудь, що стосується кількісних відношень і просторових форм.

Арифметичною задачею називають вимогу знайти числове значення деякої величини, якщо дано числові значення інших величин і залежність, яка пов’язує ці величини як між собою, так і з шуканою.

Кожна задача складається з умови і запитання. Під умовою задачі розуміють числові дані, їх не повинно бути менше двох. В умові задачі вказуються до того ж зв’язки між даними числами та між даними і шуканим. Ці зв’язки визначають вибір відповідної арифметичної дії. Запитання вказує, яке число є шуканим.

Таким чином, аналіз самого поняття задача дає змогу виділити в ній три елементи: числові дані, запитання, зв’язки між шуканою величиною та числовими даними.

Розв’язати задачу – це означає розкрити зв’язки між даними і невідомими значеннями величини або між даними та невідомими величинами., і на цій підставі вибрати, а потім виконати арифметичну дію та дати відповідь на запитання задачі.

Отже, навчити дітей розв’язувати задачі - це означає навчити їх:

• відокремлювати числові дані задачі;

• пояснювати, що означає кожне число в задачі;

• виділяти запитання задачі;

• встановлювати зв’язки між даними і невідомими значеннями величини або між даними та невідомими величинами;

• актуалізувати знання, на підставі яких вибирається арифметична дія;

• обґрунтовувати вибір арифметичної дії;

• виконувати арифметичну дію;

• давати відповідь на запитання задачі;

• виконувати перевірку розв’язання.

1.2 Ступені у навчанні розв’язування задач

У методиці навчання розв’язування задач виділяють ступені:

I ступінь – підготовча робота до розв’язання задач;

II ступінь – ознайомлення з розв’язуванням задач;

III ступінь – формування вмінь розв’язувати задачі.

Мета підготовчої роботи (I ступінь) полягає у формуванні в учнів готовності до засвоєння вміння розв’язувати задачі нового виду. Тому на цьому ступені учні повинні засвоїти:

• об’єкти та життєві ситуації, про які йдеться в задачі;

• зв’язки на підставі яких обирається арифметична дія.

Під час ознайомлення з простими задачами різних видів (II ступінь) учні вчаться встановлювати зв’язки між даним та шуканим, і на цій підставі обирати арифметичну дію, тобто переходити від конкретної ситуації, що описана в задачі, до вибору відповідної арифметичної дії. Під час ознайомлення з певними видами складених задач вони повинні побачити та усвідомити особливості таких задач, які виявляються в:

• структурі тексту задачі;

• короткому записі;

• пошуку розв’язування задачі;

• записи розв’язування.

На III ступені здійснюється узагальнення способу розв’язування задач, формується вміння розв’язувати задачі даного виду.

Формування вміння розв’язувати певні види задач краще за теорією поетапного формування розумових дій П.Я.Гальперіна і П.Ф.Тамізіної.