6. Основни джерела демограф информации

нформація про населення поділяється на первинну, початкову демографічну інформацію та інформацію вторинну, перетворену з урахуванням тих чи інших цілей за допомогою спеціальних процедур і проаналізовану фахівцями тих чи інших галузей знань.

Вторинна демографічна інформація існує у вигляді статистичних публікацій, розроблювальні таблиць, статей, наукових монографій, відповідних Інтернет-сторінок і т.д. і т.п., що представляють в своїй сукупності підсумок спеціальної аналітичної та публікаторской роботи.

Первинні дані про стан населення на певний момент часу отримують із переписів населення і зі спеціальних вибіркових обстежень, у т.ч. і соціологічних досліджень. Джерелом даних про населення можуть бути також всілякі списки населення, які ведуться з тією чи іншою метою (виборчі, військово-облікові, дані реєстрації в місцях проживання і т.п.).

Перепис населення - основне джерело даних про населення. Саме перепису населення надають розпорядження демографів, економістів, соціологів, інших фахівців, а також державним органам та іншим зацікавленим організаціям відомості про населення, його чисельність і склад на певний момент часу.

Інформаційна база демографічних досліджень побудована на даних статистичного спостереження за відбуваються в населенні подіями, явищами і процесами і може бути організована в різних формах і видах. Однією з таких форм служить звітність.

Інша форма - спеціально організоване статистичне спостереження, що проводиться з метою отримання відомостей, відсутніх у звітності. У демографічній статистиці це - перепису населення, одноразові спостереження та соціально-демографічні вибіркові обстеженн

7. Репродуктивна повединка установка мотивация

Під репродуктивною поведінкою, розуміють систему дій і відносин, які призводять до народження визначеного числа дітей у родині, або поза шлюбом

Репродуктивна поведінка охоплює, з одного боку, дії та відносини, пов'язані зі здійсненням повного репродуктивного циклу й послідовною зміною репродуктивних подій, а з іншого — дії та відносини, що перешкоджають настанню кожної ланки репродуктивного циклу.

Розрізняють три головних типи репродуктивної поведінки — багатодітну (потреба у 5 і більше дітях), середньодітну (потреба у 3-4 дітях) та малодітну (потреба у 1-2 дітях). Багатодітна репродуктивна поведінка зумовлена переважно біологічними чинниками — особливостями плідності; для малодітного типу репродуктивної поведінки характерне попередження та переривання вагітності.

Репродуктивна поведінка реалізується через репродуктивні установки. Репродуктивна установка — це психічний регулятор поведінки, вона означає готовність до певного результату репродуктивної поведінки, прийнятність для особистості народження певної кількості дітей, відповідно синів та дочок. Як правило, виділяють два види установок: установки дітності, які регулюють досягнення головного результату репродуктивної поведінки, та установки, пов'язані з практикою контрацепції.

Репродуктивна мотивація, або мотиви народження дітей, — це психічний стан особистості, який спонукає її до досягнення особистих цілей через народження певної кількості дітей. Мотив народжування характеризує сенс появи дитини будь-якої черговості, а також певної статі. Розрізняють економічні, соціальні та психологічні мотиви народження дітей.