Практичне заняття №4 Тема: Етап планування pr –кампанії

Питання для обговорення

1. Характеристика етапу планування. Планування як процес.

2. Основні етапи планування, їх аналіз.

3. Вимоги до планування нестандартних PR-подій.

4. Використання графіка (стрічкова діаграма) Генрі Л. Ганта.

Контрольні питання

1. У чому полягає відмінність у плануванні для рутинних і нерутинний подій?   

2. Назвіть основні етапи процесу планування.   

3. Як використовується графік Ганта для проведення PR –кампанії? 

4.  Які існують характеристики планування для нерутинний подій?  

Практичне завдання

• Наведіть приклади PR -кампаній і проаналізуйте відмінності в основних елементах планування для рутинних і нерутинний подій.

• Складіть графік Ганта для проведення PR -кампанії. 

Діаграма Ганта ( англ. Gantt chart, також стрічкова діаграма, графік Ганта) - це популярний тип діаграм, який використовується для ілюстрації плану, графіка робіт за будь-яким проектом. Є одним з методів планування та управління проектами.Перший формат діаграми був розроблений Генрі Л. Гантом (Henry L. Gantt, 1861-1919) у 1910 році. Діаграма Ганта являє собою відрізки (графічні плашки), розміщені на горизонтальній шкалі часу. Кожен відрізок відповідає окремому завданню або підзадачі. Завдання і підзадачі, складові плану, розміщуються по вертикалі. Початок, кінець і довжина відрізка на шкалі часу відповідають початку, кінцю і тривалості завдання. На деяких діаграмах Ганта також показується залежність між завданнями. Діаграма може використовуватися для представлення поточного стану виконання робіт: частина прямокутника, що відповідає завданню, заштриховується, відзначаючи відсоток виконання завдання; показується вертикальна лінія, що відповідає моменту «сьогодні». Часто діаграма Ганта використовується спільно з таблицею зі списком робіт, рядки якої відповідають окремо взятій задачі, зображеній на діаграмі, а стовпці містять додаткову інформацію про задачу. 

Основна література

1. Барлыбаев Х. А. Путь человечества: самоуничтожение или устойчивое развитие. М.: Изд-во Комиссии Госдумы по устойчивому развитию, 2001. – 228 с.

2. Главинская Л. Т. Корпоративный экологический менеджмент: стратегический аспект: дис. канд. эконом. наук. СПб.: СПбГУ, 2004. – 330 с.

3. Грачёв М. Н. Политическая коммуникация: теоретические концепции, модели, векторы развития. М.: Прометей, 2004. – 328 с.

4. Грачёв М. Н., Ирхин Ю.В., Зотов В. Актуальные проблемы политической науки: коллективная монография. М.: Экономическая демократия, 1996. – 188 с.

5. Захарова О. А. Природа и культура: Экологическая коммуникация в социокультурном пространстве. М.: Лесная страна, 2008. – 150 с.

6. Косов Г. В., Харламова Ю. А., Нефёдов С. А. Экополитология: политология в контексте экологических проблем: уч. пособие для студентов ВУЗов. М.: А-Приор, 2008. – 318 с.

7. Мизинцева М. Ф., Королева Л.М., Бондарь В.В. Информационная экология. М.: Типография Россельхозакадемии, 2000.- 231 с.

8. Молчанова Я. П. Связи организаций с общественностью: экономические, социальные, экологические аспекты: учеб. пособие. М.: Издательство РХТУ, 2002. – 234 с.

9. Ромасевич Д. И. Глобальные проблемы современности и экологическая политика: дисс. канд. полит. наук. М.: МГОПУ им. М.А. Шолохова, 2006. - 148 с.

10. Худоренко Е. А. PR технологии российских корпораций ТЭК. М.: Издательство «МГИМО-Университет», 2005. – 270 с.

11. Яницкий О. Н. Россия: экологический взрыв (общественные движения, наука, политика). Новосибирск: Сибирский хронограф, 2002. – 426.