4. Тести

4.1в, 4.2.в;4.3.б

18 білет

1. Опишіть етапи роботи з картографічними посібниками на уроках географії у молодших класах.

Карта в процесі навчання природознавства виконує дуже важливу психолого-педагогічну роль - сприяє упорядкуванню знань. Полегшує їх засвоєння і запам'ятовування.

Карти для молодших школярів більш загальні, простіші, схематичніші, вони містять менше інформації ніж карти для середніх та старших класів, крім того для них обирають найбільш об'ємну проекцію.Згідно програми це - орієнтування на місцевості по компасу, креслення плану простого предмета, поняття про масштаб, зображення напрямків і об'єктів на кресленні, план місцевості, його масштаб, відмінність плану від малюнка, умовні знаки, читання топографічного плану (план місцевості), відмінності карти від плану по масштабу, читання карти України, знаходження свого міста або районного центру на карті.

Для кращого розуміння географічної карти та удосконалення умінь працювати з нею суттєву допомогу молодшим школярам надає робота з контурними картами. Використовують їх на всіх етапах процесу навчання: під час вивчення нового матеріалу та його закріплення, під час контролю знань та виконання самостійних робіт. Як зазначає В.П. Голов, з пізнавальної точки зору робота з контурними картами сприяє:

- сприйманню і закріпленню просторових уявлень;

- осмисленню, розумінню та закріпленню картографічної символіки;

- розвитку спостережливості, уваги, що проявляються під час вивчення об'єктів, наприклад, гір, зображених на карті перед їх нанесенням на контурну карту;

- активізації мислення, спрямованого на відтворення й аналіз теоретичних знань, фактичного матеріалу, відбір головного під час нанесення зображення на контурну карту .

Як зазначається у методичній літературі, найбільшим ворогом у роботі з контурними картами є формалізація діяльності учнів, просте перемальовування об'єктів без осмислення з однієї карти в іншу.

На початках робота з контурними картами проходить під безпосереднім керівництвом учителя. Послідовність роботи може бути такою: вчитель, показавши об'єкт на настінній карті, пропонує знайти його учням на карті в своєму атласі. Потім учні знаходять цей об'єкт на контурній карті і позначають його. Учитель, проходячи між рядами, перевіряє точність позначки. Після цього діти наносять назву на контурну карту [36]. Як зазначає А.В. Даргинський, методика роботи з контурною картою в початковій школі в основному будується на порівнянні її з фізичною картою півкуль чи фізичною картою України. Наприклад, після того як діти вивчили материки і океани, вчитель проводить по цій темі роботу по контурній карті півкуль. Пропонує учням покласти поряд карти півкуль фізичну і контурну, потім знайти спочатку на фізичній карті, а потім на контурній материк Північна Америка і відповісти, який океан омиває береги Північної Америки на заході, який -- на сході, а який -- на півночі. Потім пропонує знайти цей материк і океани, які його омивають, на контурній карті. Відшукавши названі материк і океани, діти підписують їх назви друкованими буквами .

Всі прийоми роботи з картою поділяються на такі групи

1. Підготовчі. Учні усвідомлюють зміст понять «план місцевості» і «географічна карта».

Математичні. Учні знайомляться із математичною основою карти, засвоюють поняття про масштаб, вчаться вимірювати по карті.

Графічні. Це прийоми, які допомагають учням набути вміння креслити плани (шляху, ділянки), заповнювати контурні карти.

Мовленнєві. Прийоми цієї групи дають можливість учителю навчити учнів висловлювати за даними географічних карт свої судження, складати усні та письмові розповіді, робити висновки.

5. Виховні. Ці прийоми підводять учнів до відповідних висновків. Наприклад, формуючи в учнів поняття про ту або іншу карту, учитель на яскравих прикладах показує значення цієї карти в житті людей. Розкриваючи зміст окремих географічних назв, учитель може розказати дітям про досягнення і відкриття учених-географів, дослідників та ін.

Таким чином, щоб швидше навчити молодших школярів читати карту, необхідно залучати їх до практичної діяльності. Давати дітям завдання для самостійного знаходження об'єктів за умовними знаками, обчислювати відстань між пунктами за масштабом, складати коротенькі характеристики об'єктів, а також вчити аналізувати, зіставляти, порівнювати, робити відповідні висновки. Слід відмовитися від пасивного й механічного запам'ятовування умовних знаків карти.

Активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географічної карти сприяють різноманітні дидактичні ігри як на уроках, так і в позакласній роботі.