- •2. Бухгалтерський облік, завдання, його функції та принципи.
 - •3. Предмет бухгалтерського обліку, характеристика господарських факторів, явищ і операцій, що зумовлюють рух господарських засобів, коштів, а також джерел їх утворення.
 - •4) . Об'єкти бухгалтерського обліку, їх групування за складом і розміщенням, за джерелами утворення та цільовим фінансуванням
 - •5. Метод бухгалтерського обліку, коротка характеристика окремих елементів методу
 - •7. Статті бухгалтерського балансу.
 - •11.Бухгалтерська обробка документів, документообіг.
 - •12.Поняття та призначення інвентаризації, обов’язковість проведення
 - •13. Рахунки бухгалтерського обліку їх зміст.
 - •14. Призначення бухгалтерських рахунків, оборот на бухгалтерському рахунку
 - •15. Класифікація рахунків за економічним змістом.
 - •19. Синтетичні та аналітичні рахунки. Їхній взаємозв’язок
 - •20. Роль та значення оцінки у формуванні інформаційної системи підприємства.
 - •21.Поняття калькуляції, її види і зміст, об'єкти калькуляції.
 - •22. Економічний зміст процесу постачання (придбання) засобів, схема кореспонденції рахунків
 - •25. Поняття облікових регістрів, їх види і зміст.
 - •26. Форма бухгалтерського обліку - як сполучення різних реєстрів аналітичного і синтетичного обліку.
 - •27. Поняття та загальні вимоги до бухгалтерської фінансової звітності.
 - •29.Принципи на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність
 
19. Синтетичні та аналітичні рахунки. Їхній взаємозв’язок
За ступенем узагальнення господарських засобів, джерел їхнього утворення та господарських процесів у поточному бухгалтерському обліку рахунки поділяються на:
— синтетичні,
— аналітичні.
Рахунки, що групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками, називаються синтетичними, а облік на цих рахунках — синтетичним.
Наприклад: такі рахунки як «Основні засоби», «Готова продукція», «Розрахунки з постачальниками» дають узагальнену інформацію про стан таких засобів підприємства і називаються синтетичними.
Для систематичного контролю за наявністю та рухом товарно-матеріальних цінностей, коштів, зобов’язань, за своєчасністю розрахунків з постачальниками, покупцями, для прийняття управлінських рішень крім узагальнених показників потрібна більш докладна інформація.
Наприклад: підприємство має знати не лише загальну суму дебіторської заборгованості, а мати інформацію щодо кожного дебітора, щоб контролювати стан розрахунків з ними. Рахунки, що відкривають з метою розширення систематичного обліку для деталізації складу засобів підприємства та джерел фінансування, називаються — аналітичними, а облік, що ведеться на цих рахунках, — аналітичним. Записи в аналітичних рахунках і відповідному синтетичному рахунку роблять по мірі виконання господарських операцій.
Розглянемо це на прикладі.
Припустимо, що синтетичний рахунок «Розрахунки з постачальниками» містить такі дані (в грн) (рис. 5.2.1(г))
Цей синтетичний рахунок об’єднує двох конкретних постачальників:
— підприємство «А»
— підприємство «Б».
В аналітичних рахунках цих підприємств будуть такі записи:
          
Як видно, аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. Так, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них. Розглянутий приклад показує, що між аналітичними рахунками і відповідним синтетичним рахунком є тісний взаємозв’язок, який полягає в тому, що сальдо і господарські операції, що відображуються у дебеті і кредиті синтетичного рахунка, мають бути відображені у дебеті та кредиті відповідних аналітичних рахунків.
Такий спосіб забезпечує рівність сальдо та оборотів на синтетичних та аналітичних рахунках.
20. Роль та значення оцінки у формуванні інформаційної системи підприємства.
Одне з найважливіших питань, яке визначають міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку, — це оцінка активів та зобов'язань.
Оцінка як елемент методу бухгалтерського обліку — це спосіб вартісної сумірності активів, зобов'язань, капіталу, витрат і доходів підприємств; оцінка повинна відображати фактичні витрати праці. Усі об'єкти бухгалтерського обліку оцінюються в поточному обліку і звітності в грошовому вираженні в грошовій одиниці держави. Валютні кошти оцінюються в двох вимірниках — в іноземній валюті та в національній. Оцінка повинна бути такою, щоб не збільшувати активи і не зменшувати зобов'язання (згідно з принципом обачності), бо це призводить до невиправданого збільшення капіталу виходячи з балансового рівняння. Тому в балансі активи відображуються за найменшою з двох вартостей — історичною або фактичною У кожному стандарті бухгалтерського обліку наводяться методи оцінки відповідних об'єктів бухгалтерського обліку при їх надходженні, вибутті та на дату балансу.
Мета оцінки — формулювання основного завдання, яке слід вирішити в результаті оцінки. Формулювання мети оцінки передбачає: а) повне і правильне найменування об'єкта оцінки; б) вид активів, які оцінюються; в) вид майнових прав, які оцінюються; г) дату оцінки.
Тому від правильності поставленої мети залежить вибір адекватної оцінки та уникнення помилок при оцінці активів і пасивів підприємства. Вартісне вимірювання охоплює всі об'єкти бухгалтерського обліку
Без методу оцінки ми не зможемо виразити вартісну сумірність активів, капіталу, витрат і доходів підприємства, оцінка надає нам інформацію про цінність засобів виробництва на підприємстві.
Я вважаю, що роль оцінки інформаційної системи підприємства полягає в тому, що вона надає повністю інформацію власнику та органам які перевіряють підприємство в вартісному виражені інформацію про діяльність та засоби підприємства.
І кожен сам повинен дописати як на його думку оцінка впливає на інформаційну систему підприємства!
