3. Фізичні особи як суб’єкти правовідносин у сфері охорони здоров’я.

Фізична особа – це людина,яка повинна бути наділена правоздатністю (можливість мати права та обов*язки),дієздатністю(можливість набувати прав та обов*язків ; дієздатність є повна,часткова,неповна,обмежена,недієздатність)

Пацієнт- фізична особа,яка звернулась за наданням профілактичної, діагностичної,лікувальної чи реабілітаційно-відновної допомоги до закладу охорони здоров*я будь-якої форми власності чи медичного працівника індивідуальної практики незалежно від стану здоров*я або добровільно погодиласьна проведення медико-біологічного експерименту.

Права пацієнтів

1. Право на медичні профілактичні заходи

2. Право на доступність у галузі охорони здоров`я

3. Право на медичну інформацію

4. Право на згоду на медичне втручання та право на відмову від медичного втручання

5. Право на свободу вибору в галузі охорони здоров`я, а саме: 1) право на вільний вибір лікаря; 2) право на вибір методів лікування відповідно до рекомендацій лікаря; 3) право на вибір закладу охорони здоров`я; 4) право на заміну лікаря; 5) право на лікування за кордоном у разі неможливості надання такої допомоги у закладах охорони здоров`я України

6. Право на медичну таємницю

7. Право на якісну медичну

8. Право на безпечну медичну

9. Право на інновації, а саме: 1) право на медико-біологічний експеримент; 2) право на репродуктивні технології; 3) право на донорство; 4) право на терапевтичне клонування; 5) право на корекцію (зміну) статі

10. Право на попередження за можливістю страждань і болю

11. Право на індивідуальний підхід до лікування

12. Право на оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров`я

13. Право на відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю

14. Право людини на життя та на повагу до гідності при наданні медичної допомоги

15. Право на захист від будь яких незаконних форм дискримінації, пов`язаних зі станом здоров`я.

Обов`язки пацієнтів

1. Піклуватися про своє здоров`я та дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян

2. Проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення

3. Надавати невідкладну допомогу іншим громадянам, які знаходяться в небезпечному для життя і здоров`я стані

4. Виконувати медичні приписи та правила внутрішнього трудового розпорядку закладу охорони здоров`я

5. У невідкладних випадках, коли існує реальна загроза життю, отримувати медичну допомогу без своєї згоди чи згоди законного

Медичні та фармацевтичні працівники мають право:

- на заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;

- належні умови професійної діяльності;

- підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах;

- вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики;

- безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов’язків;

- обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством;

- соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків;

- встановлення у державних закладах охорони здоров’я посадових окладів (тарифних ставок) на рівні, не нижчому від середньої заробітної плати працівників промисловості;

- скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку у випадках, встановлених законодавством;

- пільгові умови пенсійного забезпечення;

- пільгове надання житла та забезпечення телефоном;

- безплатне користування житлом з освітленням і опаленням тим, хто проживає і працює у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах, надання пільг щодо сплати земельного податку, кредитування, обзаведення господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту в порядку, встановленому законом;

- першочергове одержання медичної допомоги і забезпечення лікарськими та протезними засобами;

- створення наукових медичних товариств, професійних спілок та інших громадських організацій;

- судовий захист професійної честі та гідності;

- безоплатне одержання у власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства у передбаченому законом порядку;

- додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарних дні для лікарів дільничних лікарень та амбулаторій, розташованих у сільській місцевості, дільничних лікарів-терапевтів, лікарів-педіатрів та дільничних і т.д .за безперервну роботу на зазначених посадах у зазначених закладах (на територіальних ділянках) понад три роки. При цьому зберігаються права інших категорій медичних працівників на додаткову оплачувану відпустку у межах існуючих норм.

Професійні обов’язки медичних працівників

- сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, подавати своєчасну та кваліфіковану медичну і лікарську допомогу (ст. 78);

- безплатно подавати першу невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях (ст. 78);

- поширювати наукові та медичні знання серед населення, пропагувати, в тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя (ст. 78);

- дотримуватися вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю (ст. 78);

- постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності (ст. 78);

- подавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я (ст. 78);

- проводити своєчасне і кваліфіковане обстеження і лікування пацієнта (ст. 34);

- подавати медичну допомогу в повному обсязі хворому, який знаходиться в критичному для життя стані (ст. 52);

- пояснювати пацієнтові в доступній формі стан його здоров’я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі наявності ризику для життя і здоров’я (ст. 39).

Згідно зі статтею 40 Основ законодавства про охорону здоров’я медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.