
- •Тема №1. Теорія держави і права. Основні поняття: держава, право, суспільство. Медичне право, як галузь права україни.
- •1. Передумови виникнення держави і права
- •2. Основні теорії походження держави і права
- •3. Поняття та ознаки держави
- •4. Поняття права та його ознаки
- •5. Основні поняття суспільства.
- •6. Медичне право як галузь права України
- •Тема №2. Медична допомога за зконодавством україни. Порядок одержання медичної допомоги
- •1. Охорона здоров’я. Основні принципи та завдання
- •2. Правовий порядок надання медичної допомоги
- •Правовий порядок медичного втручання
- •Правові та організаційні основи охорони материнства та дитинства
- •Правові та організаційні основи забезпечення громадян психіатричною допомогою
- •Види психіатричної допомоги, підстави та порядок її надання
- •Забезпечення прав осіб при наданні психіатричної допомоги.
- •Правовий порядок захисту населення від інфекційних хвороб
- •Правове регулювання відносин у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
- •Профілактика та надання медичної допомоги хворим на соціально небезпечні інфекційні хвороби (туберкульоз, інфекційні хвороби, що передаються статевим шляхом, снід, проказа)
- •Санітарна охорона території України
- •Види дезінфекційних заходів
- •Облік інфекційних хвороб
- •Профілактика сніДу
- •Донорство крові та її компонентів
- •Правовий порядок трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини
- •Тема №3. Правовий статус медичних працівників та правове регулювання їх трудової діяльності. Правовий статус пацієнта. Правові основи медичного страхування громадян
- •1. Права та обов’язки медичних працівників
- •2. Правове регулювання трудової діяльності медичних працівників
- •Переміщення та переведення на інше робоче місце в галузі охорони здоров’я
- •Відсторонення від роботи медичних працівників
- •Робочий час та його види
- •Тривалість робочого часу в закладах охорони здоров’я
- •Час відпочинку та його види
- •Оплата праці працівників охорони здоров’я при відхиленні від нормальних умов праці
- •3. Права та обов’язки пацієнта
- •Тема №4. Правопорушення в галузі охорони здоров’я та види юридичної відповідальності за їх скоєння. Посадові злочини у сфері охорони здоров'я
- •1. Загальні питання юридичної відповідальності медичних працівників
- •2. Адміністративна і дисциплінарна відповідальність медичних працівників
- •3. Цивільно-правова відповідальність лікувально-профілактичних закладів
- •4. Кримінальна відповідальність медичних працівників за вчинення професійних злочинів
- •Тема №5. Правове регулювання медичних експертиз
- •1. Експертиза тимчасової непрацездатності
- •2. Медико-соціальна експертиза
- •3. Військово-лікарська експертиза
- •4. Судово-медична і судово-психіатрична експертиза
- •5. Проведення експертизи дефектів надання медичної допомоги
- •Список рекомендованої літератури
Упорядники:
Доцент, к.м.н. Гаврилюк А.О.
Викладач Адамчук О.Ф.
Викладач Лебедєв Д.В.
Викладач Процепко А.О.
Навчальний посібник з медичного законодавства підготовлений на ґрунті сучасних досягнень юридичної науки, з урахуванням змін поточного законодавства України. У посібнику висвітлені сучасні дані з медичного права. Він сприяє засвоєнню основних правових понять і категорій, дії механізму правового регулювання.
Матеріал підручника викладено у доступній формі, відповідно до навчальної програми та вимог кредитно-модульної системи.
Посібник розрахований для студентів вищих медичних навчальних закладів, викладачів, а також всіх, хто цікавиться проблемами юридичного забезпечення медичної діяльності.
Тема №1. Теорія держави і права. Основні поняття: держава, право, суспільство. Медичне право, як галузь права україни.
1. Передумови виникнення держави і права
Пізнання держави і права варто починати з вивчення питання щодо їх походження. Завдяки даним археології й етнографії існує достовірне знання не лише про первісне суспільство, а й про причини його еволюції в державно-організоване суспільство.
Відповідь на питання про виникнення держави і права дає теорія неолітичної революції (кризова теорія). Суть її полягає в наступному.
Привласнюючий тип господарства, властивий первісному суспільству, на певному етапі перестав відповідати потребам людства. Вирішальну роль відіграли в цьому екологічні кризові явища. До X тисячоліття до н.е. останній на Землі льодовиковий період закінчився, клімат потеплішав. Це привело, з одного боку, до зростання населення, з іншого, до вимирання тварин, які були звичним предметом полювання. Сполучення цих факторів загрожувало самому існуванню людини як біологічного виду.
Людство відповіло на цю кризу переходом до принципово нового типу господарювання: від привласнюючої економіки (полювання, рибальство, збирання) воно перейшло до економіки відтворюючої (землеробство, скотарство, ремесло). Зрозуміло, що відтворююча економіка виникала тільки там, де існували відповідні кліматичні умови, де були види флори та фауни, придатні для одомашнювання.
Процес переходу від привласнюючої до відтворюючої економіки і називають неолітичною революцією.
Найбільш ранні сліди землеробського господарства виявлені в Таїланді (Х-ІХ тис. до н.е.). Дещо пізніше виникнення землеробства фіксується в районах Індостану, Передньої Азії, Ближнього Сходу, Північної Африки. В інших регіонах Земної кулі, де клімат був прохолоднішим, неолітична революція тривала до III тис. до н.е.
Відтворююча економіка призвела до розвитку продуктивних сил, ускладнення організації праці, її розподілу, виникнення обміну, а в соціальному відношенні — до стратифікації суспільства. Соціальна влада первісної громадок та примітивні мононорми не могли регулювати нові економічні відносини, згладжувати протиріччя між виникаючими стратами, що зароджувалися. Відтворююча економіка вимагала спеціалізації людської діяльності, у тому числі появи управлінської функції. Мали з'явитися особи, зайняті винятково організацією суспільної праці. Виникли, словами англійського історика Арнольда Тойнбі, «правляча меншість і відтворююча більшість ».
Перші в історії людства держави виникли там, де існували найбільш сприятливі умови для землеробства — у долинах великих історичних рік Сходу (Нілу, Тигру та Євфрату, Гангу, Інду, Янцзи). Первісною державною формою стало місто, яке виконувало щодо розташованих поблизу нього селищ функції управління: керівництво будівництвом зрошувальних систем, виконання загальнозначущих ритуалів, у тому числі релігійних, регулювання товарообміну, правосуддя, організація оборони.
Для регулювання нових суспільних відносин, що вже не могли забезпечуватися звичаями, створюється право. Воно складалося двома шляхами:
1) частина звичаїв санкціонується державою і продовжують діяти вже як правові звичаї;
2) держава створює нормативні акти, що містять правила поведінки, обов'язкові для всіх.
Держава та право виникли, таким чином, через господарську необхідність, з потреб відтворюючої економіки. Виробництво і розподіл продуктів харчування, одягу, інших предметів побуту, знарядь праці в нових умовах стало неможливим без системи управління та забезпечення громадського порядку.