2. Ефективність наукових досліджень та її критерії

Одним із найважливіших критеріїв обґрунтування теми НД з конкретної економіки є його народногосподарська ефективність. Чим вища ефективність результатів НД, тим доцільніше його проводити, оскільки його актуальність і новизна є особливо важливими для вирішення практичних завдань конкретної економіки.

Ефективність науки включає високий рівень отриманих результатів, які суттєво впливають на розвиток природи, сус­пільства і людини. Критерієм ефективності економічної науки виступає підвищення продуктивності й економії всієї суспільної праці і ресурсів завдяки впровадженню досягнень науки в народне господарство.

Основною характеристикою фундаментальних досліджень є їх теоретична актуальність, новизна, концептуальність, доказовість, перспективність і можливість запровадження результатів у прак­тику. Для прикладних досліджень найважливішим є їх практична актуальність і значимість, можливість запровадження в практику, ефективність результатів.

Ефективність НД економічного характеру виявляється вна­слідок взаємодії з такими факторами економічного зростання: інвестиціями, робочою силою, освітою, організацією інформа­ційних комунікацій та ін.

Наприклад, відповідно до Закону України "Про інноваційну діяльність" одними з основних принципів державної інноваційної політики є:

5. створення умов для збереження, розвитку й використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціа­лу;

6. забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансо­во-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;

7. здійснення заходів на підтримку міжнародної науково- технологічної кооперації, трансферу технологій та ін.

Реалізація цих принципів сприятиме формуванню такої моделі організації інноваційної діяльності, зокрема, науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт в Україні, яка поєднає в собі елементи ринкової економіки із збереженням гнучких важелів державного регулювання цією найважливішою сферою життєдіяльності суспільства.

Сферу діяльності з утворення або зміни технічної, економічної або соціальної систем, а також розробку нової структури управ­ління або програми НДР розуміють як інвестиційний проект, змістом якого є заходи щодо проектування, будівництва, при­дбання технологій та обладнання, підготовку кадрів з метою отримання економічної вигоди. Завдяки НД інвестиційних проектів (можливостей) є визначення доцільності проекту та його реалізації, оцінка його економічної життєздатності. Після прове­дення всіх досліджень, які передують прийняттю інвестиційного рішення, складають відповідний документ (бізнес-план), який дає підставу інвесторові та підприємцеві не лише прийняти, а й зафіксувати, що і коли належить зробити, щоб виправдалися сподівання на ефективність проекту.

Таким чином, оцінюючи ефективність НД, застосовують виражені показниками такі критерії:

1. народногосподарська значущість;

2. наукова значущість роботи;

3. кількість нових наукових засобів і запропонованих методів;

4. наявність експериментального підтвердження наукового ре­зультату;

5. обсяг наукової продукції та ін.

Важливим критерієм економічної ефективності результатів наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт (НДКР) у сфері виробництва й обслуговування є економія суспільних ви­трат, виражених приростом економічного ефекту на одиницю ко­рисної роботи.

Розрізняють такі види ефективності НДКР:

1. економічну;

2. науково-технічну;

3. соціальну.

Економічна ефективність характеризується вираженими у вартісних вимірах показниками економії живої та уречевлюваної праці в суспільному виробництві, сфері послуг, які отримано від використання результатів НДД та порівняння їх з витратами на проведення дослідження.

Науково-технічна ефективність характеризує приріст нових наукових знань, призначених для подальшого розвитку науки і техніки.

Соціальна ефективність виявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров'я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.

Названі види ефективності НДР взаємопов'язані і впливають один на одного.

В оцінці результатів НДКР, залежно від поставлених цілей, береться до уваги один з видів ефекту.

Ефект досліджень - сукупність добутих наукових, еконо­мічних і соціальних результатів. Результат зіставлення із витра­тами на його досягнення характеризує ефективність досліджень.

Методологія визначення економічного ефекту результатів НДКР, а також нового технічного обладнання, інвестиційних і ка­пітальних вкладень, оргтехзаходів має мати єдину основу - спіль­ні методи вимірювання результатів і витрат, облік факторів часу, критерій економічної ефективності і принципи її визна­чення.

За характером впливу на суспільний розвиток виділяють такі види ефекту:

• науково-технічний;

• економічний;

• соціальний.

Науково-технічний ефект визначається розширенням знань про навколишній світ: виявлення нових фактів, зв'язків, законо­мірностей, відкриття законів, розробка нових матеріалів, облад­нання, технології.

Економічний ефект НДКР характеризується отриманням додаткових економічних результатів: зростання національного доходу, продуктивності праці, ресурсозбереження, економія витрат тощо.

Економічний ефект НДКР визначається зменшенням сукупних затрат на виробництво продукції в тій галузі, де впроваджено завершені НД.

Фактичну річну економію сукупної праці (живої і неживої) у вартісному виразі називають річним економічним ефектом. Він може бути попереднім, очікуваним, фактичним і потенціальним.

Попередній економічний ефект визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування доцільності дослідження, в загальних показниках на очікуваний об'єкт впровадження.

Очікуваний економічний ефект визначається в процесі проведення НД на основі прогнозування термінів впровадження отриманих результатів у виробництво. Він розраховується для визначення періоду використання отриманих результатів, які можуть бути від п'яти до десяти років від початку їх впровадження у виробництво.

Попередній і очікуваний економічні ефекти є певною мірою прогнозними. Це пояснюється тим, що НД використовуються протягом певного часу (3-5 років) і спочатку результати, які будуть отримані, точно визначити неможливо. Ці економічні ефекти розраховують і у виборі перспективних тем НД.

Фактичний ефект визначається після впровадження наукових результатів у виробництво і має конкретний характер. Розрахунок економічного ефекту ведеться за фактичними витратами на дослі­дження і впровадження з урахуванням економічних показників галузі, де ці результати впроваджено.

Потенціальний економічний ефект - це сума, визначена за загальними показниками на можливий обсяг впровадження. Цей ефект виступає як інформація і обґрунтування доцільності широкого впровадження результатів у виробництво. Ефектив­ність завершених НД оцінюється науковою значимістю, еконо­мічним результатом і соціальним ефектом.

Соціальний ефект – проявляється в підвищенні життєвого рівня людей, розвитку охорони здоров’я, культури, науки і освіти, поліпшенні екологічних умов тощо.

Про ефективність будь-яких НД можна судити лише після їхнього впровадження, тобто тоді, коли вони починають давати віддачу для народного господарства.

Специфіка вищої школи, різнобічність і багатоаспектність форм роботи ставлять особливі вимоги до оцінки ефективності як її діяльності в цілому, так і НД.

Питання ускладнюється тим, що необхідно визначити не лише ефективність НДР, яка проводиться навчальними закладами, а й ефективність її впливу на навчальний процес, підвищення якості підготовки спеціалістів, зростання викладацької майстерності науково-педагогічного складу тощо.

Оцінюючи ефективність НДР, беруть до уваги весь комплекс робіт, пов'язаних з науковою діяльністю вищої школи: проведен­ня самих досліджень, підготовку докторів і кандидатів наук, винахідницьку і патентно-ліцензійну роботу, видавничу діяль­ність, НДРС та ін. Науковий потенціал ВНЗ відіграє суттєву роль в організації НД і в досягненні кінцевих результатів. Рівень наукового потенціалу ВНЗ багато в чому залежить не лише від наявної структури науково-педагогічних кадрів, науково-інформаційної і матеріальної забезпеченості, а й від оптимальної організації наукової системи, від цілеспрямованої взаємодії всіх перелічених ознак.

Проблема оцінки ефективності наукової діяльності має два аспекти, оскільки ВНЗ можна розглядати як навчально-науковий центр. Звідси і два види ефективності наукової роботи: економічна - від упровадження, наприклад, у виробничу діяльність результатів завершених досліджень і когнітивна ефективність (нібито супутня, а насправді має першочергове значення для підвищення якості підготовки спеціалістів), яка отримується від написання нових підручників і наукових статей, читання нових курсів лекцій, що ґрунтуються на наукових досягненнях в науковій роботі, проведення конференцій, семінарів, курсів, широкого залучення студентів до наукових досліджень.

Усе це розкриває науковий потенціал ВНЗ, який створюється в результаті його багатогранної діяльності. Зрозуміло, що кількісно оцінити вплив науки на вдосконалення навчального процесу і якість підготовки спеціалістів практично неможливо, але не враховувати цього позитивного явища також не можна.

Досвід і практика засвідчують, що розширення масштабів наукової роботи у ВНЗ сприяє тому, що молоді спеціалісти, які приходять на підприємства і мають нові знання в галузі управ­ління і технологій, швидше розв'язують економічні та соціальні проблеми практичної діяльності. Той студент, який у процесі навчання пройде добру школу НДР, з великою користю для під­приємств зможе розвивати НД і впроваджувати їх у практичну професійну діяльність.

Специфіка проведення НД у ВНЗ проявляється не лише у тому, що для цього потрібні спеціально підготовлені кадри, спеціальне для тієї чи іншої галузі науки обладнання, особлива стаття витрат, а й у тому, яким чином будуть використані кінцеві результати цих досліджень і який вони дадуть ефект. Тому ефек­тивність наукової діяльності ВНЗ необхідно розглядати саме з " цих позицій, виходячи з головного завдання вищої школи - вдос­коналення підготовки висококваліфікованих спеціалістів для .народного господарства. У цьому і полягає основна особливість оцінки ефективності наукової діяльності ВНЗ, що за своїм зміс­том і головним призначенням багато в чому відрізняється від та­кого роду поняття щодо НДР, яка ведеться в науково-дослідних інститутах та інших наукових закладах.

Ефективність НДР колективу, організації оцінюється такими показниками:

• кількістю впроваджених тем;

• кількістю отриманих авторських свідоцтв і патентів;

• кількістю проданих ліцензій або валютної виручки;

• економічною ефективністю від впровадження результатів НДР, яке визначається як відношення фактичної отриманої економії від реалізації розробок до середньорічних витрат на НДР, які розраховуються за даними поточного року і трьох попередніх;

• показником продуктивності праці, який визначається відно шенням корисної вартості НДР за рік до середньосписковою числа працівників основного та допоміжного персоналу.

Однак ефективність науки не варто зводити лише до впровадження і до отриманого ефекту. Ефективність науки - це значно більше. Це визнання держави в світі.

Отже, економічна ефективність НД в залежності від галузі та проблеми, яка розглядається, насамперед визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування теми досліджень, уточнюється за кінцевими результатом виконаної роботи і зі­ставляється з отриманим результатом практичного впрова­дження. Таким чином, практично в будь-якій НДР водночас з ви­бором і обґрунтуванням теми дослідження, виконанням дослідження важливими є етапи впровадження його в практику роботи тієї чи іншої системи та оцінка ефективності.