Предмет |
Бібліотечні інформаційно-пошукові системи |
|
Тема заняття |
Інтелектуальна власність та авторське право в Інтернеті: відповідальність бібліотеки і бібліотекаря |
|
Мета заняття |
Ознайомити студентів з поняттям «авторське право», «інтелектуальна власність». Познайомитись з основними поняттями та особливостями захисту авторського права в Інтернеті. Розглянути законодавчу базу. Закріпити та систематизувати набуті знання, уміння та навички з теми «Інтелектуальна власність та авторське право в Інтернеті». Сприяти розвитку логічного мислення, пам’яті, уваги, наполегливості, старанності, виховувати культуру мови та поведінки. |
|
Вид заняття |
Практична робота |
|
Тип заняття |
Засвоєння нових знань Формування нових умінь і навичок |
|
Забезпечення заняття |
Текст теоретичної частини, презентація, інструктивна картка виконання практичної роботи. |
|
Категоріально-понятійний масив навчальної теми |
Інтелектуальна власність, авторське право, кодекси, міжнародні договори, закон, суб’єкти, об’єкти авторського права, етикет. |
|
Студенти повинні мати уявлення |
Інтелектуальна власність Авторське право |
|
Література |
|
|
Хід заняття
Перевірка домашнього завдання.
II. Повідомлення теми та мети заняття.
«Інтелектуальна власність та авторське право в Інтернеті: відповідальність бібліотеки і бібліотекаря».
III. Мотивація діяльності.
IV. Повідомлення нового матеріалу.
План заняття:
Завдання авторського права.
Законодавство України з питань авторського права та інтелектуальної власності.
Специфіка проблем інтелектуальної власності і авторського права у сфері електронних публікацій і телекомунікаційних каналів розповсюдження інформації.
Завдання авторського права.
Рівень соціально-економічного розвитку суспільства зумовлюється розвитком науки, техніки та культури. При цьому, саме культура (у розумінні духовного світосприйняття) визначає зміст та напрями розвитку науково-технічної діяльності, зумовлює рівень її гуманізації, а, отже, визначає напрями розвитку цивілізації в цілому.
Духовна творчість насамперед реалізується через літературу, музику, мистецтво. Її результати як відображення духовного багатства людини невичерпні за формами, прийомами, способами об’єктивного вираження є об’єктами охорони. Суспільні відносини, пов’язані з їх створенням та використанням врегульовуються авторським правом.
Авторське право в цілому, маючи спільні риси з іншими складовими частинами права інтелектуальної власності, має законодавчу автономію на національному рівні та самостійність в рамках міжнародного права, а також володіє науково автономне, оскільки забезпечує принципи та рішення, які необхідні для регулювання різних фундаментальних проблем. Однак низка основоположних постулатів відрізняє це право від права промислової власності:
- об’єктом авторського права визнається результат творчої діяльності незалежно від можливості його промислового та будь-якого іншого застосування;
- виникнення авторського права пов’язано з фактом створення твору, а невизнання його існування рішенням відповідного державного органу.
Протягом XIX та XX століть авторське право сформувалося як окремий цивільно-правовий інститут. Суспільні відносини, у межах яких відбувається реалізація особистих немайнових і майнових інтересів особи є цивільними відносинами. Вони регулюються цивільним законодавством, в першу чергу Цивільним кодексом України.
Відповідно до статей 199, 201 глави 15 Цивільного кодексу України результати інтелектуальної, творчої діяльності та інші об’єкти права інтелектуальної діяльності створюють цивільні права і обов’язки, а авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
В юриспруденції загальновизнаним і практично значимим є поділ права на об’єктивне і суб’єктивне.
Об’єктивне право - це певна система встановлених державою загальнообов’язкових правових норм, реалізація яких забезпечується державним примусом. Тому в об’єктивне авторське право як різновид права інтелектуальної власності є цивільно-правовим інститутом, норми якого регулюють певну зовнішньо і внутрішньо споріднену категорію особистих немайнових та майнових відносин, заснованих на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, пов'язаних зі створенням і використанням літературних, художніх та інших творів, а також з розпоряджанням майновими правами інтелектуальної власності щодо них.
Суб’єктивне авторське право - це сукупність особистих немайнових та майнових прав, які належать конкретному автору відповідно до закону (оголосити себе автором твору, доводити його до відома публіки, відтворювати та розповсюджувати або використовувати твір будь-якими іншими способами і засобами, дозволяти іншим особам використовувати твір певними способами), а також права, які належать спадкоємцям автора чи іншим суб’єктам авторського права у зв’язку з використанням конкретних творів науки, літератури і мистецтва.