8. Знищення найбільш працездатних селянських господарств (ліквідпція індивідуального селянського господарства)

• Примусова праця, натуральна оплата праці (трудодень)

• Утвердження командної економіки на селі

• Голодомор 1932 – 1933 рр.5 рр.)

9. Спільне

1. Всебічний контроль компартійних і радянських органів за всіма сферами життя

2. Проведення грошових реформ

Відмінне

1. Вілновлення масових репресій                               1. Скорочення робочого тижня

2. Встановлення плаьи за навчання                         2. Програма житлового  будівництва             у старших класах

3  Застосування кримінальної відповідальності     3. Розширення кола осіб, що мають          до порушників  трудової дисципліни                        право на пенсійне забеспечення

10.      Михайлина Хомівна Коцюбинська (18 грудня 1931, Вінниця — 7 січня 2011, Київ) — український філолог та літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників. Племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського Михайлина Коцюбинська була також активним учасником руху шістдесятникив — нон-конформістької групи української інтелігенції, яка в несиловий спосіб чинила опір радянській окупації. Учасниця протесту після перегляду фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» проти арештів 1965 української інтелігенції.

     Автор документа — свідок діяльності видатного україн­ського шістдесятника Івана Світличного. Вона з великою повагою ставиться до його діяльності, показує, що за ра­дянських часів будь-яка естетична творчість, якщо вона була чесною і відвертою, набувала рис політичних, рис критичних, тобто форми опору існуючому режиму.

     Помешкання Світличного було осередком творчої моло­ді, яка знаходила тут духовний прихисток. Завдяки Світличному зберігся записаний на плівку голос В. Симоненка, у «самвидаві» вийшло багато творів талановитої україн­ської молоді. Саме за це його й відправили в ув’язнення у 1972 році.

   Спогади М. Коцюбинської цінні для нас як свідченням того, що навіть у скрутні часи застою (після хрущовської «відлиги») інтелектуальне, художнє, національно-куль турне життя не припинялося. І. Світличний і його соратни­ки продовжували боротьбу за українську культуру, навіть під страхом ув’язнення або «психушки».

Вариант 7 1.Г 2.А 3.Б  4.Д 5.А 6.Травень 1928 р.    «Шахтинська справа»  7.   23 серпня 1939 р. Москва.Таємний протокол до Договору про ненапад між Німеччиною і Радянським оюзомпакту (Пакт Риббентропа-Молотова.) 8. Поразка Німеччини в І Світовій війни, що позбавило гетьманську державу опори та гаранта стабільності Вузька соціальна база гетьманату – орієнтація на буржуазію, поміщиків, великих землевласників, що відштовхувало від нього селянство та робітників) Виникнення опозиції гетьманській владі (українські соціалістичні партії, українські більшовики, робітники, середне та заможне селянство)