6. Світогляд , методологічна , пізнавальна , ціннісно – орієнтаційна , прогностична , критична – функції філософії .

Серед основних функцій філософії, що мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення, традиційно виділяють:

• світоглядна — філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей;

• пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями таознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань;

• критична — проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу;

7. Головні групи смисложиттєвих питань і відповідні розділи філософії.

Що пов'язує феномен сенсу життя з тією реальністю, в якій перебуває індивід? Те, що породжує цей феномен, робить його практично можливим, а саме цінності, з позицій яких індивід так чи інакше осмислює своє існування, наповнює його певним змістом. Можна говорити про простір цінностей, в якому об'єктивно обертається кожне «Я» і з якого воно «вихоплює» ті чи інші фрагменти для оціночної ревізії свого існування, тобто для його осмислювання. Ми не будемо обговорювати проблему цінностей взагалі, це предмет самостійного дослідження. У даній роботі ми будемо розуміти під цінностями такі орієнтири життєдіяльності людини, які виступають в його психіці як нормативів, установок, оцінок, імперативів, заборон, цілей і т.д. Такі цінності виникають як специфічна форма осмислення людиною відносин між людьми і їх відносин до речей і явищ, в тому числі - уявним. Цінності, які мають безпосереднє відношення до проблеми сенсу життя, ми будемо називати смисложиттєвими цінностями.

8. Соціокультурній сенс філософії , її загальні особливості у порівнянні з міфом, релігією , мистецтвом і наукою.

Філософська галузь знань з’являється з одного боку, як нагальна потреба окремо взятої людини (бо вона хоче бути щасливою), так і суспільства в цілому. Це означає, що виникнення філ-ії має соціокультурну зумовленість. Соціокультурна зумовленість філ-ії привела до того, що філософський тип мислення з’являється насамперед, як необхідність масштабного бачення дійсності. Масштабне бачення дійсності означає, що філософський тип мислення-це визначення місця, ролі і значення людини у світі або прояв співвідношення між людьми і світом, це погляд на те, на своєму чи чужому місці у світі вона знаходиться…

9.Місце філософії у вищій освіті , її значення для формування творчої особистості фахівця.

Як показує досвід історії педагогіки, глобальні зміни системи освіти й окремі крупні реформи школи беруть початок у філософії. Хоч вона сьогодні вже й не претендує на вичерпне пояснення всіх таємниць світу і кожного з його елементів, та за нею зберігаються функції інтеграції різних і навіть різновимірних уявлень про світ, створення цілісного світогляду. Для розв’язання цих задач філософія продукує нові поняття, гіпотези, теорії та парадигми. Інший педагогічно-значуший напрям філософствування - формування загальних підвалин методології пізнання та інших видів людської діяльності. Починаючи з Сократа, філософія піддавала сумніву «очевидні речі», критично переосмислювала існуючі алгоритми мислення, постійно розширюючи його межі та коло засобів.