Посередники на ринку цінних паперів: фінансові посередники та професіонали фондового ринку: задачі, функції та умови роботи на ринку цінних паперів.
Діяльність фінансових посередників на практиці пов'язана зі створенням нових фінансових інструментів. Фінансові інститути, які виконують посередницькі функції, мають можливість одержати прибуток за рахунок економії, що обумовлена зростанням масштабу операцій, здійснюючи аналіз кредитоспроможності потенційних кредиторів, розробку порядку надання позик і розрахунків за них, рівномірно розподіляючи ризики. їх діяльність таким чином направлена на допомогу приватним особам, що мають заощадження, перетворити їх на капітал і вкласти у різні підприємства, диверсифікуючи при цьому ризик. Система спеціалізованих фінансових посередників має можливість надати власникам заощаджень більші вигоди, ніж просто можливість одержувати відсотки на капітал.
У табл. 3.1 представлені посередники як професійні учасники фінансового ринку.
Таблиця 3.1
Класифікація фінансових посередників
Професійна діяльність - це спеціалізована діяльність на ринку цінних паперів з перерозподілу грошових ресурсів на основі цінних паперів, з організаційно-технічного та інформаційного обслуговування випуску та обігу цінних паперів. Професійна діяльність на ринку цінних паперів поділяється на такі види:
Перерозподіл грошових ресурсів і фінансове посередництво, Брокерська діяльність, Дилерська діяльність, Діяльність з організації торгівлі цінними паперами, Організаційно-технічне обслуговування операцій з цінними паперами, Депозитарна діяльність, Консультаційна діяльність, Діяльність з ведення та зберігання реєстру акціонерів, Розрахунково-клірингова діяльність з цінних паперів, Розрахунково-клірингова діяльність за грошовими коштами (у зв'язку з операціями з цінними паперами).
12. Правовий статус організаторів торгівлі цінними паперами
Залежно від функціонального призначення виокремлюють такі 6 категорій (груп) учасників ринку цінних паперів
емітенти; 2) інвестори; 3) фондові посередники; 4) організації, які обслуговують ринок цінних паперів; 5) саморегулівні організації; 6) державні органи регулювання і контролю.
Організації, які обслуговують ринок, у свою чергу, розподіляються три групи: 1) інформаційні агентства; 2) організації, які забезпечують укладення угод (фондові біржі, не біржові організатори ринку: торговці цінними паперами тощо); 3) організації, які забезпечують виконання угод (розрахункові центри, депозитарії, реєстратори)
На рівні Закону закріплено правовий статус таких учасників фондового ринку: емітентів, інвесторів, саморегулівних організацій та професійних учасників фондового ринку. Найбільшою є група професійних учасників фондового ринку. Деякі вчені до учасників ринку цінних паперів, як зазначалося вище, відносять державні органи регулювання і контролю, наприклад, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк України тощо. На нашу думку, держава стає учасником ринку цінних паперів в тому разі коли емітує або придбає цінні папери. Проте, в цьому випадку держава отримує статус емітента або інвестора в цінні папери.
З метою досконалішого визначення сутності фондового ринку та правовідносин, що виникають на ньому, слід надати стислу характеристику кожному з учасників фондового ринку України.
Основним учасником ринку цінних паперів, який відіграє важливу роль у формуванні первинного ринку цінних паперів, є емітент. Термін “емітент” означає: “той, хто випускає цінні папери”.