8. Поняття учасників ринку цінних паперів. Класифікація учасників ринку цінних паперів

Суб'єкти (учасники) ринку цінних паперів - це фізичні особи або організації, які продають або купують цінні папери або обслуговують їх обіг і розрахунки по них, тобто вступають між собою в економічні відносини з приводу цінних паперів.

Існують такі основні групи учасників ринку цінних паперів (див. схему) залежно від їх функціонального призначення: -Емітенти; -Інвестори; -Фондовіпосередники; - Організації, що обслуговують ринок цінних паперів; - Державні органи регулювання та контролю. [4] Емітенти - організації, що випускають цінні папери в обіг. Інвестори - покупці цінних паперів, випущених в обіг. Фондові посередники - торговці, що забезпечують зв'язок між емітентами та інвесторами на ринку цінних паперів. Організації, що обслуговують ринок цінних паперів - організації, що виконують всі інші функції на ринку цінних паперів, крім функції купівлі-продажу. Як емітентів зазвичай виступають держава, комерційні підприємства та організації. Як інвесторів виступають фізичні особи, а також комерційні організації, зацікавлені в збільшенні (прирості) грошових коштів.

9. Продавець на ринку цінних паперів: емітент і власник цінних паперів.

Випуск цінних паперів в обіг називають також емісією, а особу, котра випускає цінні папери (здійснює емісію), — емітентом (слово “емітент” походить від латинського “той, що випускає”). Часто ототожнюють емітента і продавця цінних паперів. Але це не зовсім коректно. Справді, емітент, який випускає цінні папери, завжди є продавцем: для того він їх і випускає, щоб продавати. Але перший-ліпший продавець цінних паперів не завжди є емітентом. Останній може продати свої цінні папери посереднику. Посередник спочатку є покупцем цінних паперів, а потім, торгуючи ними, стає продавцем. Поняття “емітент” і “продавець” збігаються на первинному ринку цінних паперів, але не збігаються на вторинному, де відбувається їх перепродаж.

Емітентом цінних паперів є держава в особі уповноваженого органу, юридична особа і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа (ст. 2 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”). Емітент від свого імені розміщує (емісійні) або видає (неемісійні) цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх розміщення (видачі). Емітент повинен усі зобов'язання, що виникають у зв'язку з розміщенням (видачею) цінних паперів, виконувати в строки і в порядку, передбаченими актами законодавства України, а також рішеннями про розміщення цінних паперів.

Емітентом акцій є юридичні особи, створені в організаційно-правовій формі акціонерних товариств (закритих або відкритих).

Емітентом інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів є не інвестиційний фонд, а компанія з управління активами повноваження якої прописані у Законі України “Про інститути спільного інвестування (корпоративні та пайові інвестиційні фонди)”.

Емітентом облігацій підприємств є підприємства будь яких організаційно-правових форм.

Емітентом облігацій місцевих позик є, згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільська, селищна, міська, районна, обласна, міст Києва та Севастополя Рада, а також Верховна Рада Автономної Республіки Крим.

Емітентом облігацій державних позик та казначейських зобов’язань України є держава в особі Міністерства фінансів України. Особливості емісії названих цінних паперів визначаються Бюджетним кодексом України та Законом України “Про цінні папери і фондову біржу”.

Емітентом ощадних сертифікатів є банки.

Емітентом іпотечних сертифікатів може бути як банк, так і небанківська фінансова установа, яка згідно чинного законодавства може бути кредитодавцем.

Емітентом сертифікатів ФОН (фонду операцій з нерухомістю) є банк або інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам, встановленим Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг, а також має дозвіл на здійснення емісії сертифікатів ФОН.

Емітентом векселів є юридичні та фізичні особи, які видали векселя.

Емітентом заставної є іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем.