47.Поняття і основні види похідних інструментів. Види деривативів

ПОХІДНІ ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ(ДЕРИВАТИВИ) – фінансові контракти або фінансові інструменти, що походять із (базуються на) інших фінансових інструментів(ах), які називають базовими інструментами. Основою такого фінансового інструменту (контракту) можуть бути активи (наприклад, товари, акції, житлові застави, нерухоме майно, облігації, позики), індекси (на відсоткові ставки, валютні курси, фондові індекси, індекси споживчих цін) або інші умови. Кредитні деривативи походять від позик, облігацій чи інших форм кредитування.

До П.ф.і. відносять: 1) інструменти, розрахунки за якими провадитимуться у майбутньому; 2) інструменти, вартість яких змінюється внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, валютного курсу, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу) або інших змінних, що є базисними; 3) інструменти, які не потребують початкових інвестицій. 

Основними видами П.ф.і. є форварди, ф’ючерси, опціони та свопи. П.ф.і. поділяють на умовні (біржові та позабіржові опціони, а також різні види страхування контрактів) і безумовні (ф’ючерси, форварди та свопи).

Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на: 

а) фондовий дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити цінний папір на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу фондових деривативів встановлюються державним органом, на який покладаються функції регулювання ринку цінних паперів;

б) валютний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу валютних деривативів установлюються Національним банком України;

в) товарний дериватив - стандартний документ, який засвідчує право продати та/або купити біржовий товар (крім цінних паперів) на обумовлених стандартних умовах у майбутньому. Правила випуску та обігу товарних деривативів установлюються органом, на який покладаються функції регулювання товарного біржового ринку.

До деривативів належать: 

Форвардний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту.

 Ф'ючерсний контракт - стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

  Опціон - стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

48. Форвардні контракти: поняття, форма і реквізити. Види форвардних контрактів.

Форвардний контракт - двостороння угода за стандартною (типовою) формою, яка засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту.

Базовим активом (предметом договору) можуть бути цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти. Базовим активом може бути лише речі, що визначені родовими ознаками.

Умови форвардного контракту визначаються за згодою сторін. У форвардному контракті мають зазначатися такі обов'язкові реквізити:

– назва контракту;

– сторони контракту;

– базовий актив контракту та його характеристики (емітент, вид цінного папера, його номінальна вартість, строк обігу, інші відомості для цінного папера, вид валюти – для грошових коштів, асортимент – для товарів);

– кількість базового активу;

– вартість контракту;

– ціна виконання;

– строк виконання;

– порядок оплати придбаного (проданого) базового активу;

– відповідальність сторін у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених цим контрактом;

– порядок розгляду суперечок, які виникають під час укладання та виконання контракту;

– адреса, підписи, зразки печаток, реквізити банківських рахунків (для юридичних осіб) і паспортні дані (для фізичних осіб) сторін контракту.

Закон про прибуток визначає, що будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитись від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, встановлених Цивільним кодексом. Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контракту можуть заявлятися винятково емітенту такого форвардного контракту. Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без згоди іншої сторони контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт іншій особі, в тому числі продавцю такого форвардного контракту.