18. Зміна порядку емісії цінних паперів

У разі внесення до проспекту емісії цінних паперів змін емітент повинен зареєструвати їх та опублікувати інформацію про ці зміни протягом 30 днів після опублікування проспекту емісії, але не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Якщо це неможливо здійснити у зазначений строк, до змін також включається інформація про перенесення строків відкритого (публічного) розміщення цінних паперів. Підставою для відмови у реєстрації змін до проспекту емісії цінних паперів є невідповідність документів вимогам законодавства або порушення встановленого НКЦПФР порядку прийняття рішення про внесення змін.

До реєстрації та опублікування інформації про внесення змін до проспекту емісії цінних паперів емітент не має права здійснювати відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

Стаття 31 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" покладає на НКЦПФР обов'язок щодо ведення Державного реєстру випусків цінних паперів у встановленому нею порядку. НКЦПФР також встановлює порядок та забезпечує відкритий і безоплатний доступ учасників ринку цінних паперів до інформації, що міститься в реєстрі.

19. Особливості випуску (видачі) неемісійних цінних паперів.

Неемісійні цінні папери характеризуються тим, що видають­ся емітентом конкретному набувачу. При випуску неемісійних цінних паперів не вимагається здійснювати реєстрацію емісії. Неемісійні цінні папери називають комерційними цінними паперами, адже зазвичай вони є наслідком укладення комер­ційних правочинів. На відміну від емісійних цінних паперів, у яких існує один боржник і значна кількість кредиторів - осіб, які придбали емісійні цінні папери одного випуску, комерційні цінні папери передбачають одного боржника і, як правило, одно­го кредитора. До комерційних цінних паперів належать вексель, коносамент, закладна та ін.

Неемісійні цінні папери можуть існувати виключно в документарній формі і за формою випуску можуть бути лише ордерними або на пред'явника. Неемісійні цінні папери можуть видаватися та існувати виключно в документарній формі як паперові або як електронні документи. Перелік цінних паперів, що можуть видаватися як електронні документи, визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України.

20. Характеристика учасників емісійного процесу: емітента, депозитарія, андерайтера, клірингової організації, реєстраторів.

Емітент цінних паперів — особа (юридична особа, фізична особа, держава, орган місцевого самоврядування), яка від свого імені випускає цінні папери і зобов'язується виконувати обов'язки, що випливають з умов їх випуску. Скориставшись правом емісії (надається на певних умовах), емітент бере на себе зобов'язання по наданню прав, закріплених випущеними цінними паперами, їх власникам. У числі цінних паперів, що випускаються по емісії: дорожні чеки, акції, облігації, кредитні картки.

Депозитарій — професійний учасник ринку цінних паперів, що здійснює послуги із зберігання сертифікатів цінних паперів і здійснює послуги з обліку переходу прав власності на цінні папери. Основними функціями депозитарію є:

•  зберігання цінних паперів;

•  облік прав, що випливають з цінних паперів (ведення рахунків на основі депозитарного договору);

•  виконання ролі посередника між емітентом й інвестором

Андерайтер (англ. underwriter) — компанія або інша юридична особа, яка здійснює управління процесом випуску цінних паперів та їх розподілу. Андерайтер ґарантуєемітенту виручку від продажу цінних паперів і фактично купує цінні папери. Це, як правило, інвестиційний банк, що купує новий випуск цінних паперів у емітента і потім перепродає його інвесторам.

Реєстратори – юридичні особи, що мають спеціальну ліцензію й займаються збором, фіксацією, обробкою, зберіганням і наданням даних, які складають систему ведення реєстру власників цінних паперів.

Розрахунково-клірингова організація – це спеціалізована організація банківського типу, що здійснює розрахункове обслуговування учасників біржового ринку.

Вона може бути створена в формі акціонерного товариства закритого типу й повинна мати ліцензію Національного банку України на право обслуговування всіх видів розрахункових операцій на відповідному біржовому ринку і вести розрахункове обслуговування декількох бірж. Це комерційна організація, прибутки якої складаються з:

плати за реєстрацію угод;

прибутків від продажу інформації;

прибутків від обігу грошових коштів, що знаходяться в розпорядженні організації;

надходжень від продажу своїх технологій розрахунків, програмного забезпечення і т. ін.

Членами розрахунково-клірингової організації звичайно виступають великі банки й фінансові компанії.