
- •1. Задачі і розділи штучного інтелекту
- •2. Типи інтелектуальних систем
- •1. Розрахунково- логічна система
- •2. Рефлекторна інтелектуальна система
- •3. Інтелектуальна інформаційна система
- •4. Гібридна інтелектуальна система
- •3. Алгоритми пошуку рішень на просторі станів
- •4. Алгоритм а*
- •5. Два алгоритми минимакс, альфа-бета відсіч
- •6. Штучні нейронні мережі, склад принцип дії
- •7. Типи нейроних мереж, класифікація
- •8. Персептрон, одно-багатошаровий
- •9. Типи функції активації
- •10. Алгоритм зворотнього розповсюдження помилки
- •11. Побудова нейроконтроллерів для комп ігор, приклад
- •Обучение нейроконтроллера
- •Данные для тестирования
- •12. Радіально-базисні мережі, принцип
- •13. Мережі кохонена, принци Нейронные сети Кохонена
- •14. Генетичний алгоритм, головні операції
- •15. Типи кодування інформації в генетичному алгоритмі
- •16. Типи вибору генетичного алгоритма
- •17. Приклад використання генетичного алгоритму для оптимізації багатозначної функції
- •18. Типи невизначеності в системах штучного інтелекту
- •19. Байєсівський метод подолання невизначеності
- •20. Метод коефіцієнтів впевненості
- •21. Байєсівські мережі
- •22. Методи і моделі представлення знань
- •23. Продукційна модель представлення знань
- •24. Фреймова модель представлення знань.
- •25. Групи інтелектуальних систем.
- •26. Експертні системи. Структура експертних систем.
- •27. Цикл роботи експертної системи.
22. Методи і моделі представлення знань
Однією
з найбільш важливих проблем, характерних
для систем, заснованих на знаннях, є
проблема представлення знань. Це
пояснюється тим, що форма представлення
знань впливає на характеристики і
властивості системи. Центральним
питанням побудови систем, заснованих
на знаннях, є вибір форми (моделі, мови,
методу) представлення знань.
^ Представлення
знань —
це безліч синтаксичних і семантичних
угод, що роблять можливим формальне
вираження знань про ПО в інтерпретований
формі. Найбільш розповсюдженими є моделі
представлення знань, що відображені на
рис.1.1.
О
скільки
логічні моделі складають основу учбових
курсів з математичної логіки і виходять
за межи даного посібника, то далі будемо
розглядати тільки евристичні моделі
представлення знань.
Конкретні моделі, застосовувані на практиці, являють собою комбінацію декларативних і процедурних представлень. Найбільш розповсюдженими є наступні моделі представлення знань:
− логічні моделі; − продукційні моделі; − мережні моделі; − фреймові моделі.
Логічні моделі реалізуються засобами логіки предикатів. У цьому випадку знання про предметну область представляються у вигляді сукупності логічних формул. Тотожні перетворення формул дозволяють одержувати нові знання. Перевагами логічних моделей представлення знань є наявність чіткого синтаксису і широко прийнятої формальної семантики, а також теоретично обґрунтованих процедур автоматичного вивід в. Основним недоліком даних моделей є неможливість одержання висновків в областях, де вимагаються правдоподібні висновки, коли результат виходить з визначеною оцінкою впевненості в його істинності.
Семантичні мережі є винятковим випадком мережних моделей представлення знань. Формально мережні моделі задаються у вигляді H = <I, C1, C2, …, Cn, Q>, де I-множину інформаційних елементів, що зберігаються у вузлах мережі; C1, C2, …, Cn - типи зв'язків між інформаційними елементами; Q -відображення, що встановлює відповідність між множиною типів зв'язків і множиною інформаційних елементів мережі. Семантична мережа являє собою спрямований граф, в якому вершинам відповідають об'єкти (сутності) предметної області, а дугам - відносини, у яких знаходяться ці об'єкти. Вивід в семантичних мережах може виконуватися на основі алгоритмів співставлення, шляхом вигляділення підграфів з визначеними властивостями. До переваг семантичних мереж відносять: велику виразну здатність, наочність графічного представлення, схожість структури мережі до семантичної структури фраз природної мови. Недоліком представлення знань у вигляді семантичних мереж є відсутність єдиної термінології.
Мережні моделі представлення знань розрізняються між собою типами зв'язків (відносин), що використовуються. Якщо в мережі використовуються ієрархічні зв'язки (клас-підклас, рід-вид і т.п.), то мережа називається класифікованою. Якщо зв'язки між інформаційними елементами представляються функціональними відносинами, що дозволяють обчислювати значення одних інформаційних елементів за значеннями інших, то мережі називають функціональними (обчислювальними). Якщо в мережі допускаються зв'язки різного типу, то її називають семантичною мережею.