1.3. Йов історична особа

Ще в давнину існувала думка, що "Книга Йова" розповідає не про реальну подію, а про вигадану, і що Йова як історичної особи в дійсності не було. Равин Самуїл бар-Нахман якось сказав: «Иова - никогда не существовало; он не был тварным человеком, но притчею, подобною той, которую Нафан предложил Давиду» (Талмуд. Baba. Bathra, 15а)²¹. Пізніше равин Xай-Гаон (1000 р.) змінив слова Самуїла бар-Нахмана наступним чином: «Иов существовал, но он был сотворен, чтобы стать притчею»²².

Вірно равин Хай-Гаон змінив слова равина Самуїла, бо навіть саме Писання стоїть за факт істинного існування такої особи як Йов, Читаємо: «…коли згрішить проти Мене земля, спроневірюючи, то Я простягну Свою руку на неї, і зламаю їй хлібну підпору, і пошлю на неї голод, і вигублю з неї людину й скотину. А коли б серед неї були три мужі: Ной, Даниїл та Йов, вони в своїй справедливості врятували б лише свою власну душу, говорить Господь Бог» (Єзекіїль 14:13,14). Також ап. Яків згадує: «Отож, за блаженних ми маємо тих, хто витерпів. Ви чули про Йовове терпіння та бачили Господній кінець його, що вельми Господь милостивий та щедрий»(Яков 5:11).

1.3.1. Йов в Септуагінті

В тексті LXX вірш Йов 42:17 опущений, і замість нього вставлена ​​«біографічна» приписка, в котрій з посиланням на «сирійську книгу» йдеться, що первинне ім'я Йова- Іовав (Бут 36:33), що батьківщиною Йова була «країна Авситидийска», в межах Ідумеї і Аравії. Повідомляється також, що його батька звали Зареф, «з синів Ісава» (тобто Йов в 5-му коліні сходить через Ісава до Авраама). Ім'я матері - Восорра; одружений він був на аравітянці, мав сина на ім'я Еннон ²³.

Родовід Йова від Ісава, його шлюб з аравітянкою і ототожнення з Іовавом з Бут. 36:33, тобто його характеристика як того який жив задовго до Моїсеєва законодавства богобоязливого язичника, справили великий вплив на образ Йова як в раввинистичній, так і в ранішній християнській традиції.

1.3.2. Йов в ісламі

В Корані, священній книзі мусульман, Йов фігурує як пророк Айюб (араб. أيّوب‎ Ayyūb, букв. «удручённый, гонимый»). Айюб згаданий в 4 уривках: двічі його ім'я стоїть в черзі доісламских пророків, і двічі він приводиться як приклад терпіння і уповання на Бога, за яким слідує позбавлення²⁴ - ці фрагменти містять алюзії на біблійне оповідання. Новим по відношенню до Старого Заповіту є вказівка ​​на джерело води, яке послужило згідно з пізнішим тлумаченням, зціленню Йова (можливо, сюжет запозичений з (4 Цар. 5).

Мусульманська традиція склала свій опис життя Йова. Вона увібрала різні елементи з С.З., апокрифу: «Заповіт Йова» та ін. апокрифів, з Вавилонського Талмуда, Корану і ранньохристиянської екзегези. Йов вважається нащадком Авраама, його мати - дочкою Лота. Він вшановується як пророк, що проповідував співвітчизникам в Хаурані. Причому, на відміну від інших пророків, його ніколи не вважали хибним.

Особливу популярність отримало джерело Йова. В текстах зустрічається більш 10 варіантів визначення його місцезнаходження в Хаурані і Трансиорданії, а також в селі Ель-Джура, що недалеко від сучасного Ашкелона, в якому проводилися щорічні традиційні народні святкування з обмиванням в джерелі. За відомостями аль-Масуді, гробниця Йова - це скеля, на якій він сидів прокажений, і джерело знаходилися в місці Нава недалеко від Дамаска (ум. в 956.); до цього місця відбувалися паломництва. Поряд з цим вже в VIII в. Ібн Ісхак висловив версію про походження Іова з Едому, що стала панівною. В даний час, найбільш шанованим місцем паломництва, пов'язаним з гробницею Йова, є Джабаль-Ґада, передмістя Салали (Оман).

В мусульманських рукописах XI-XVI ст. Йов зображується зціленим від прокази; поруч з ним стоїть архангел Гавриїл (Джабраїл), який вручає йому квітку, а між ними тече джерело, від якого відбулося зцілення²⁵.

1.3.3. Йов в юдаїзмі

В юдейській літературі Йов служить предметом суперечливих суджень. По різному визначався час книги Йова. Висловлювалася також думка, що оповідання про нього - притча ("Машал"). За однією з версій, Йов своїми силами пізнав Яхве, служив йому з любові, праведністю перевершив навіть Авраама. В талмуді, трактаті Сота 35а. повідомляється, що його смерть оплакувалася всім народом Ізраїльським. За іншою думкою (різко суперечить тексту книги), він був ворогом Ізраїлю - язичницьким пророком, порадивши фараону наказати повитухам вбивати всіх новонароджених єврейських хлопчиків; цим він нібито і заслужив свої страждання (трактат Сангедрин 106а і Сота 11а; така роль зближує Йова і Валаама). Тривалість випробування Йова визначається Мішной в 1 рік; а апокрифічна книга: "Заповіт Йова" - в 7 років. Тривалість усього життя Йова - 210 років²⁶.