2.6. Зв’язок книги Йова з Писанням в цілому

Книга Йова має в собі настільки великий багаж, життєво важливих істин, що не лише ми, не можемо минути їх в практиці життя, а й автори окремих книг Святого Письма, не могли не брати звідти цінні перлини, нехай не завжди буквально, а більше непрямо, для написання своїх книг.

Мойсей, перший автор книг Танаху, а саме Тори, і певних псалмів, використовував цю дивовижну історію, історію стійкості та мужності духа, попри всі оточуючі його проблеми. Будучи першим псалмоспівцем, Мойсей написав 89-й псалом і, можливо 90-й, в них без скурпульозності ясно, як книга Йова вплинула на псалом мандрів в пустелі. Читаючи псалом, бачимо головну думку, а саме дорогу страждань та випробувань, що випали на долю євреїв. Де слабіли, розчаровувались та все ж йшли, дорогою, якою вів їх Яхве, яка була складною, та для більшості була останньою, бо вмирали, так і не побачивши землі обітованої. Історія Йова, з її проблемою страждань, не могла не знайти відгук у душі Мойсея, і тому він, будучи знайомий з її поезією, іноді використовує ті ж істини, які він використовував і в своєму псалмі, і в пісні з Пов.Зак. 32. У 89 тексті 3 вірші, Мойсей повторюється з Йовом: «Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!», і Йов «Де ти був, коли землю основував Я?»(38:4). Або, Мойсей проголошує, що Ізраїль втрачає свої роки "як звук" (Пс. 89:9). Чарльз Велш, звертає нашу увагу на то, що слово, яке переведено "як звук", зустрічається лиш один раз в книзі Йова, один раз в 89 псалму і один раз в книзі пророка Єзекіїля. «Это древнееврейское слово «hegen» переведено в Иов. 37:2 как "гром исходящий" и как "стон" в Иез. 2:10. Когда Моисей писал 89 псалом, то это слово он мог встретить лишь в книге Иова. "Мы теряем лета наши, как звук", - говорил Моисей. Иов же говорит о тех, кто "проводят дни свои в счастии и благополучии" (Иов.21:13, 36:11); и несмотря на то, что в этих отрывках обстоятельства различны, один и тот же образ "течения времени" является общим для обоих авторов»¹²³.  Приведемо, ще деякі схожі місця між цими книгами. Образ "ми летимо", використовується Мойсеєм в Пс.89:10, також зустрічається в словах Йова: «бо людина народжується на страждання, як іскри, щоб угору летіти...»(5:7).

Не лише, Мойсей використовував, вислови Йова, а навіть цар Давид. Наприклад: «то що є людина, що Ти пам'ятаєш про неї, і син людський, про якого Ти згадуєш?»(8:5), і сенс цих слів має й Йов: «Що таке чоловік, що його Ти підносиш, що серце Своє прикладаєш до нього?»(7:17), або ще одне: «Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його»(93:12), і слова Йова: «Тож блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього кари»(5:17). Отже, таких прикладів є набагато більше, кожен з яких підтверджує, глобальний вплив книги Йова на інших авторів Танаху.

Справедливо буде, звернути уваги на вплив книги Йова, не лише на авторів Танаху, але і авторів Нового заповіту. Гарний приклад тому є апостол Павло. Звісно з наших перекладів важко зрозуміти, чи добре був знайомий апостол з цією старозавітною книгою, а ось оригінал дозволяє нам зробити це. В посланні до Филип'ян є фраза, яка показує, що Павло міг роздумувати над книгою Йова і настільки нею перейнявся, що вставив відповідні слова з Септуагінти без всяких вказівок на цитування¹²⁴. Ось слова, використані і в Фил.1:19: «Бо знаю, що це буде мені на спасіння…», і в Йов.13:16: «І це мені буде спасінням…». Грецький текст Йова 13:16 говорить, цитую: «kai touto moi apobesetai eis soterian…», і грецький текст Фил.1:19: «hoti touto moi apobesetai eis soterian…». Ці тексти схожі один в один, та все ж цікаво, що спонукало Павла використати це місце з книги Йова? Нехай, на це питання нам відповість інший апостол, а саме Яків. Який у своєму посланні розмірковує про випробування віри, яка стає досконалою саме в діях скорботи та біди, але не менше, має благословення у небі, тобто «вінець праведності» (Як.1:2,3,4,12). В останньому розділі Яків проголошує: «про терпіння Йова ви чули і намір Господа побачили»(Як.5: 11).

Отже, для апостолів, а особливо Павла, про якого ми і говоримо, який мав безліч випробувань, а саме: життя в кайданах, часті побиття, голод, холод, не досипання і так далі, загалом муки тілесні за Ім’я Христове, історія Йова припала дуже до душі. Як Йов, так і Павло могли сказати: «це мені послужить для спасіння». «Він вбиває мене, - каже Йов, - але я буду сподіватися», і Павло за ним повторює: «Для мене життя - Христос, і смерть то надбання». Ніщо так не потішувало серце апостола, як благословенний кінець мученика, в читанні цієї історії, не лише Павло міг знайти потіху, а й кожен хто мав чи має складні часи.