- •Вправи на уроках образотворчого (візуального) мистецтва
- •Передмова
- •Методичні поради щодо розвитку дитячих здібностей
- •Загальнорозвиваючі вправи
- •Живописні ігри-казки
- •Графічні вправи
- •Використання ігор-вправ на уроках ліплення
- •Вправи з папером
- •Композиційні вправи
- •Оптичні вправи
- •Фізичні вправи – руханки
- •Конкурс знатоків.
- •Урок «Цей незвичайний світ колажу»
- •Хід уроку
- •Література:
Графічні вправи
Мистецтво відображає життя, і відображаючи, впливає на життя. Природно, що до такого висновку самостійно дитина не дійде, але вона зрозуміє, що кожного дня, завжди людину оточують конкретні предмети мистецтва, які можуть змінити середовище. Проте багато чого може залишитись для дитини так і не поміченим, якщо вчитель не підведе її до розуміння предметного світу, існуючого поряд, розуміння того, що життя і мистецтво невід'ємні одне від одного.
Знайомство з елементами художньої мови відбулося. Учням відомі такі слова як " колір", "пляма", "об'єм", "лінія", "ритм". Вони знають, що є теплі і холодні кольори, дзвінкі і глухі. За допомогою кольору діти виражають радість, сум. Як зацікавити їх у графічними роботами? Адже у графіці використовується лише лінія і пляма. На допомогу прийдуть вправи, ігри-казки.
Вправа "Виростити дерево" навчить учнів уміло користуватися таким виразним засобом як лінія. Вчитель пропонує учням роздаткові картки із зображенням стовбура. Учні мають уявити дерево різних порід і домалювати гілля до стовбура.
Познайомить дітей з плямою гра-казка "Мудрий ворон". Вчитель розповідає учням казку про ворона, який всім давав мудрі поради: лякливому зайчику – як стати сміливим, пухнастій кішці – як поладити з сусідським песиком і т.д. Під час оповіді казки вчитель пропонує учням зображувати силует птаха та тварин, яким ворон давав поради. В кінці учні мають різними лініями зобразити фон.
Використання ігор-вправ на уроках ліплення
Краса, звичайно, найчастіше сприймається в дитинстві, а потім, приховавшись в пам'яті, чекає свого часу. І от настає момент, коли вона оживає в пам'яті, проявляючи дивну владу над людиною, відправляє її до давно забутих днів дитинства.
Кожній дитині властиво брати до рук будь-яку пластичну масу (шматочок тіста, глини чи, навіть, мокрої землі) і без усяких зусиль витягувати, вдавлювати, припліскувати, а в результаті створити цікаві форми. Проходить певний час і цікавість до даного виду діяльності зникає. Як учителю вирішити цю проблему? На допомогу прийдуть ігри-вправи. Хоча, інколи, вчителі потрапляють в ситуацію, коли бажання поєднати гру і урок майже неможливим через складність роботи або відсутність необхідних матеріалів. Пластилін завжди під рукою, а робота з ним надзвичайно корисна для розвитку рухливості і вправності пальців.
Казка-вправа "Колобок".
Вчитель декламує вірш і пропонує дітям, дотримуючись підказок, виконувати роботу з пластиліном.
Жили-були дід та баба,
не було в них курки-ряби.
Стали старі сумувати,
думу думати й гадати.
Що ж їх може звеселить?
"Взять й вареника зліпить?" –
Запитала баба кволо.
Вимісила тісто, з столу
всі прибрала зайві речі.
Тісто чарівне, до речі,
закрутилось, завертілось
й раптом кулькою зробилось.
"Чудасія проти ночі, -
каже баба, -
Раптом очі десь взялись
на нашій кульці".
Дивляться, вже й ніс , як гулька
прикрашає кульку ту.
Потім ротик, чубчик, щоки,
ніжки та ще й руки в боки.
Постать зовсім не слабка.
Так зліпили колобка.
Вправа "Знайти потрібний колір" допоможе учням дізнатись, як із шматочків пластиліну можна отримати заготовку відтінку одного з них або заготовку нового кольору. Вчитель роздає учням картки з описом квітів, фруктів та овочів. Завдання – зробити заготовки деяких деталей (ягоди, пелюсток, стебла).
Вправа "Змійка" дасть можливість удосконалити свої уміння створювати різні образи та й надалі розвиватиме вправність рук. Вчитель пропонує розкатати пластилін "змійкою" або ж "ковбаскою" і з даної заготовки створити якийсь образ (глечик, гілочку і т.д.).
Вправи на уроках з розділу
"Декоративно-прикладне мистецтво"
Попередні тренувальні вправи на уроках образотворчого мистецтва дають змогу навчити учня працювати в одному темпі. Під час вправлянь розвиваються деякі закономірності малюнка, діти вчаться гостріше бачити предмети в різноманітності форм, розмірів, кольору.
Матеріал для вправ я добираю відповідно до віку дітей, вимог програми. Намагаюся заздалегіть продумувати зміст усієї теми, враховую ті вміння і навички, що їх мають опанувати учні. Аналізуючи тему майбутнього уроку з розділу "Декоративно-прикладне мистецтво", я визначаю з якими геометричними елементами зіткнуться діти (горизонтальні, вертикальні, похилі, хвилясті, спіральні лінії; квадрат, трикутник, коло, овал); передбачаю, в якій частині малюнка в учнів можуть виникнути труднощі в зображенні предмета, передачі кольору і відповідно добираю тренувальні вправи.
Вправи
діти виконують на окремих аркушах. Я
крейдою на дошці показую проведення
ліній (особливу увагу звертаю на рух
усієї руки), учні повторюють в зошитах.
Але багаторазове повторення тих самих
елементів буде нецікавим для дітей.
Тому у кожне завдання слід вносити якусь
новизну. Наприклад, перш ніж малювати
узор для рушника з використанням прямих
ліній, дітям варто виконати такий
малюнковий диктант: на аркуші паперу
(
см)
провести вгорі три горизонтальні лінії
на однаковій відстані одна від одної,
стільки ж – унизу; простір між
горизонтальними лініями розділити
вертикальними на рівні квадрати.
Перший квадрат зафарбувати одним кольором, другий іншим і т.д.
Інший приклад. Перед малюванням орнаменту дітям роздають геометричні фігури (кола, трикутники) червоного, жовтого, синього кольорів. З них пропоную скласти візерунки у смужці, дотримуючись вимог чергування певних елементів, кольорів. Далі діти замальовують складені візерунки. А на останньому етапі роботи змінюють геометричні фігури стилізованими рослинами елементами схожої форми. В процесі роботи вдосконалюються навички проведення ліній, розвиваються окомір, орієнтація в просторі.
Тренувальні вправи іноді проводжу у формі ігор-загадок. Наприклад, роздаю дітям картки, на яких орнамент зображено частково. Кожен має уявити орнамент і зобразити його на аркуші.
Рекомендовані вправи можуть доповнюватись учителем у відповідності з навчальною метою. Не треба побоюватись, що вони будуть стомлювати дітей. Якщо вчитель проводить заняття емоційно, з чітко поставленим завданням, то вправи будуть і цікавими, і корисними для дітей.
