- •1. Мовознавство як наука.
- •2. Зв'язок мовознавства з іншими дисциплінами.
- •3. Методи лінгвістичних досліджень.
- •4.Природа і сутність мови.
- •5. Основні функції мови.
- •6. Мова і суспільство.
- •7. Знаковий характер мови.
- •8. Мова і мислення
- •9. Мова і мовлення.
- •10. Система і структура мови. Основні одиниці мови та їх функції.
- •11. Походження мови. Гіпотези про походження мови.
- •12. Літературна мова, її виникнення й основні ознаки.
- •13. Загальна характеристика мов світу.
- •14.Типологічна класифікація мов.
- •15. Генеалогічна класифікація мов.
- •16.Споріднені мови. Мовна сім`я, група, підгрупа. Мовні союзи.
- •17. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків.
- •18. Голосні та приголосні звуки.
- •19. Членування мовленнєвого потоку.
- •20. Склад. Основні теорії складу.
- •21. Просодичні засоби мовлення. Наголос і інтонація.
- •22. Поняття фонеми. Фонологічна система.
- •23.Позиційні фонетичні зміни
- •24. Комбінаторні фонетичні зміни.
- •25. Мова і письмо. Етапи розвитку письма.
- •26.Графіка. Орфографія. Основні принципи правопису.
- •27. Лексикологія як розділ мовознавства
- •28. Слово як одиниця мови.
- •29.Лексичне значення.
- •30.Слово і лексема
- •31.Поняття полісемії.
- •32. Типи перенесень значення. Метафора і метонімія.
- •33. Омоніми. Суміжні з омонімією явища.
- •34. Синоніми. Класифікація синонімів.
- •35.Антоніми. Класифікація антонімів.
- •36.Гіперо-гіпонімія.
- •37. Лексико-семантична система мови.
- •38.Парадигматичні та синтагматичні відношення у лексикології.
- •39. Лексико-семантичне поле.
- •40.Типи слів за сферою вживання. Активна і пасивна лексика.
- •41. Соціальна диференціація лексики.
- •42.Стилістично забарвлена лексика.
- •43.Архаїзми, історизми, неологізми.
- •44. Запозичення. Різновиди запозичень.
- •45. Термін і його ознаки.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Фразеологія як розділ лексикології.
- •48. Поняття фразеологізму. Типи фразеологічних одиниць.
- •49. Граматика. Граматичні рівні мови.
- •50. Розділи граматики.
- •51. Граматичне значення.
- •52. Граматична категорія.
- •53.Поняття морфеми. Види морфем.
- •54.Синтетичні способи вираження граматичних значень.
- •55. Аналітичні способи вираження граматичних значень.
- •56. Частини мови. Критерії виділення частин мов.
- •57. Словосполучення. Типи словосполучень.
- •58. Синтаксичні зв’язки слів.
- •59. Речення та його ознаки.
- •60. Актуальне членування речення.
32. Типи перенесень значення. Метафора і метонімія.
За подібністю – метафоричне перенесення.(приховане порівняння). За функцією – речі різні, але виконують подібні, однакові функції. За суміжністю – метонімічне.( часова суміжність,просторова, причинно-наслідкова). Перенесення назви з цілого на частину і навпаки – синекдоха. (розширення і звуження значення). Значення багатозначного слова реалізується в контекстах.
33. Омоніми. Суміжні з омонімією явища.
( ключ, ключ, образ, образ)Слова, які звучать однаково, але мають різні значення.(повні і неповні, гомогенні – розпад одного слова на два і гетерогенні – збіг різних слів). ( три олівці, три йому руки) Омоформи – слова, в яких збігаються тільки окремі форми. ( Роман, роман) Омофони – слова, які вимовляються однаково, але різняться написанням. ( замок, замок, мука, мука) Омографи – слова, які пишуться однаково, але вимовляються по-різному. ( уродливий, гарний) Міжмовні омоніми – слова двох мов, які мають однакову форму, але різняться значенням.
34. Синоніми. Класифікація синонімів.
( веселка, райдуга) Слова, які мають значення, що повністю або частково збігаються. Абсолютні – повністю збігаються, століття, сторіччя. Часткові синоніми – неповністю збігаються: семантичні – різняться відтінками значень, шлях, дорога, стилістичні – емоційно-експресивне забарвлення, їсти, жерти, семантико-стилістичні – відтінки значень і стилістичне забарвлення, іти, плестись. Сукупність синонімів певного змісту – синонімічний ряд. Домінанта — стрижневе слово синонімічного ряду, найбільш загальне за лексичним значенням, навколо якого групуються інші слова-синоніми.
35.Антоніми. Класифікація антонімів.
День, ніч. Різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвіднесені значення. В антонімічні ряди вступають ті, які означають ступінь ознаки, протилежно спрямовані дії, точки простору та часу. 4 групи: ( молодий, старий) контрарні – якісна протиставленість, утворення градуальних опозицій, ( істинний, хибний, живий, мертвий) комплементарні – доповнення, ( збирати. Розбирати) векторні – протилежна спрямованість дій, ознак, властивостей. Антитеза – зіставлення протилежних явищ, для посилення враження. Оксиморон – поєднання контрастних за змістом понять, нове уявлення.
36.Гіперо-гіпонімія.
( береза, дуб, клен) Родо-видові відношення в лексико-семантичній системі. Родові слова – гіпероніми, видові – гіпоніми.Можлива тільки одностороння заміна. Конверсія – спосіб вираження суб’єктно-об’єктних відношень в еквівалентних за змістом реченнях. Конверсиви - слова, які передають двобічні суб’єктно-об’єктні відношення в лексико-семантичній системі. Роман купує у Степана книжку, Степан продає Романові книжку.
37. Лексико-семантична система мови.
Найрухоміша серед усіх мовних рівнів, має здатність до саморегулювання, перебудови, яка не порушує системності, для постійної комунікативної придатності. Системність також зумовлена системністю об’єктивного світу, який відображений у лексиці. Ця система базується на відношеннях: парадигматичних і синтагматичних. (теплі стосунки, палке кохання, вогонь душі).
