5. Основні функції мови.

Основні функції мови є комунікативна і мисле творча. Комунікативна – функція спілкування. Існують жести і міміка. Мисле творча функція мови – формує та формулює думку. Мислення виражається словом і здійснюється ньому. Обидві функції дуже пов’язані, щоб спілкуватися, потрібно мислити й уміти передавати свої думки за допомогою мовних засобів. Існують такі комунікативні функції: емотивна - контактно установлювальна, репрезентивна ( позначення речей), емотивна ( вираження почуттів), експресивна ( самовираження), волюнтативна ( волевиявлення), прагматична (ставлення мовця до висловленого), естетична ( вираження прекрасного), метамовна ( опис спеціальної наукової мови). Існують такі мисле творчі функції: когнітивна ( пізнавальна), акумулятивна (нагромадження).

6. Мова і суспільство.

Мова створюється і розвивається в суспільстві, без мови не було б суспільства. Вона обслуговує всі сторони життя і діяльності людини. Розвиток і функціонування мови зумовлені станом суспільства. В мові відображається соціальна диференціація суспільства, на її стан впливають демографічні процеси, рівень освіти, розвиток науки. Свідомий вплив суспільства на мову – мовна політика. Проблема взаємовідношення мови і суспільства охоплює питання: мова і народ, мова і особа, мова і класи. Мова – загально природне явище. Народ – творець і носій мови. Вплив суспільства на мову і мови на суспільство – соціолінгвістика.

7. Знаковий характер мови.

Різні системи знаків вивчає – семіотика. Знак – матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який є представником іншого предмета і використовується для отримання, зберігання і передачі інформації. Основні ознаки знака – матеріальність, його використання для позначення чогось, інформативність. Один і той знак використовується у різних системах і має різне значення. Своє значення знак отримує в певній системі, поза системою не є знаком. Окремі звуки мови не є знаками, бо вони мають план вираження і не мають план змісту. Морфема не є знаком, бо вона виражає значення у складі слова. Лексема (слово) має план вираження і змісту і є знаком. Речення не є знаком, бо воно складається з декількох знаків. Паралінгвістика – міміка, жести.

8. Мова і мислення

Мислення – узагальнене й абстрактне відображення мозком людини явищ дійсності в поняттях, судженнях і умовиводах. Йому властиві: абстракція, узагальнення, аналіз, синтез, певні завдання, шляхи їх розв’язання , гіпотези. Мова і мислення пов’язані. Існують три типи мислення: чуттєво-образне ( конкретні образи, картини, притаманне і тваринам), технічне ( без участі мови, властиве і тваринам), поняттєве ( за допомогою мови). Мова і мислення оперують різними одиницями (фонема, морфема, слово, речення – поняття, судження, умовивід). Мислення виникло раніше, передує мові.

9. Мова і мовлення.

Поняття мова і мовлення розмежував Ф. де Соссюр. Мова – система одиниць спілкування і правил їх функціонування. Мовлення – конкретно застосована мова, засоби спілкування в їх реалізації. Мовлення – говоріння і його результати. Мову і мовлення розрізняють за такими параметрами: мова – явище загальне, абстрактне, мовлення – конкретне. Мова – явище стабільне, довговічне, загальноприйняте, мовлення – динамічне, випадкове, унікальне. Мова - явище психічне, мовлення – психофізичне. Мовлення – лінійне, мова –нелінійна. Мовлення розгортається в часі. Мова і мовлення – явища соціальні.