- •1. Мовознавство як наука.
- •2. Зв'язок мовознавства з іншими дисциплінами.
- •3. Методи лінгвістичних досліджень.
- •4.Природа і сутність мови.
- •5. Основні функції мови.
- •6. Мова і суспільство.
- •7. Знаковий характер мови.
- •8. Мова і мислення
- •9. Мова і мовлення.
- •10. Система і структура мови. Основні одиниці мови та їх функції.
- •11. Походження мови. Гіпотези про походження мови.
- •12. Літературна мова, її виникнення й основні ознаки.
- •13. Загальна характеристика мов світу.
- •14.Типологічна класифікація мов.
- •15. Генеалогічна класифікація мов.
- •16.Споріднені мови. Мовна сім`я, група, підгрупа. Мовні союзи.
- •17. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків.
- •18. Голосні та приголосні звуки.
- •19. Членування мовленнєвого потоку.
- •20. Склад. Основні теорії складу.
- •21. Просодичні засоби мовлення. Наголос і інтонація.
- •22. Поняття фонеми. Фонологічна система.
- •23.Позиційні фонетичні зміни
- •24. Комбінаторні фонетичні зміни.
- •25. Мова і письмо. Етапи розвитку письма.
- •26.Графіка. Орфографія. Основні принципи правопису.
- •27. Лексикологія як розділ мовознавства
- •28. Слово як одиниця мови.
- •29.Лексичне значення.
- •30.Слово і лексема
- •31.Поняття полісемії.
- •32. Типи перенесень значення. Метафора і метонімія.
- •33. Омоніми. Суміжні з омонімією явища.
- •34. Синоніми. Класифікація синонімів.
- •35.Антоніми. Класифікація антонімів.
- •36.Гіперо-гіпонімія.
- •37. Лексико-семантична система мови.
- •38.Парадигматичні та синтагматичні відношення у лексикології.
- •39. Лексико-семантичне поле.
- •40.Типи слів за сферою вживання. Активна і пасивна лексика.
- •41. Соціальна диференціація лексики.
- •42.Стилістично забарвлена лексика.
- •43.Архаїзми, історизми, неологізми.
- •44. Запозичення. Різновиди запозичень.
- •45. Термін і його ознаки.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Фразеологія як розділ лексикології.
- •48. Поняття фразеологізму. Типи фразеологічних одиниць.
- •49. Граматика. Граматичні рівні мови.
- •50. Розділи граматики.
- •51. Граматичне значення.
- •52. Граматична категорія.
- •53.Поняття морфеми. Види морфем.
- •54.Синтетичні способи вираження граматичних значень.
- •55. Аналітичні способи вираження граматичних значень.
- •56. Частини мови. Критерії виділення частин мов.
- •57. Словосполучення. Типи словосполучень.
- •58. Синтаксичні зв’язки слів.
- •59. Речення та його ознаки.
- •60. Актуальне членування речення.
56. Частини мови. Критерії виділення частин мов.
Великі за обсягом класи слів, об’єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників. Три основні критерії класифікації частин мови: семантичний – передбачає віднесеність до однієї частини мови слів із спільним загальним граматичним значенням, предметність, дія, якість., Формально-граматичний – до уваги береться своєрідність змінювання слів, їх форми, які є виразниками певних морфологічних категорій., Синтаксичний – до однієї частини мови відносять слова, здатні стояти в реченні однакових синтаксичних позиціях і виконувати однакові функції., Словотвірний – для кожної частини мови виділяють набір словотвірних моделей та інвентар словотвірних засобів.
57. Словосполучення. Типи словосполучень.
Студентські збори, зустріч товариша. Два чи більше повнозначних слів, об’єднаних синтаксичним зв’язком.(предмет синтагматичного синтаксису, вивчає валентність слова, способи її реалізації, вираження відношення). Валентність – здатність слова вступати в синтаксичні зв’язки з іншими словами. Синтаксичні словосполучення – зберігаються лексичні значення повнозначних слів, які до нього входять. Фразеологічне – лексична самостійність компонентів ослаблена, утрачена, значення наближається до одного слова. Сурядний і підрядний зв'язок між словами у словосполученнях. Складні словосполучення, комбіновані – основа зв’язків від різних стрижневих слів. Підрядні словосполучення – предикативні(підмет і присудок), непредикативні. Підрядні: атрибутивні(залежне слово називає ознаку), об’єктні(залежне слово об’єкт), релятивні( залежне слово щось називає).
58. Синтаксичні зв’язки слів.
Узгодження – граматичні значення стрижневого слова повторюються в залежному слові. (велика радість) Керування – одні граматичні значення стрижневого слова викликають у залежному слові інші, конкретно визначені граматичні значення, форма залежного слова зумовлюється стрижневим. ( читаю книжку) Координація – взаємна супідрядність підмета і присудка, їх узгодженість.( дівчата співають) Прилягання – зв'язок між словами, виражається опозиційно або інтонаційно. (слухати уважно) Тяжіння – узгодження предикативного означення з підметом. ( батько повернувся задоволений) Інкорпорація – поєднання слів-коренів, сукупність яких оформляється службовими елементами. Замикання – синтаксична побудова, вимагає дискантного розташування найтісніше пов’язаних слів. Ізефат – атрибутивне словосполучення, складається з 2 іменників, перший означення, показник зв’язку в другому.
59. Речення та його ознаки.
Мінімальна комунікативна одиниця, яка про щось повідомляє й розрахована на слухове або зорове сприйняття. Характеризується: комунікативністю, самостійністю, структурною цілісністю. Основні ознаки: предикативність – співвіднесеність змісту речення з об’єктивною дійсністю.(присудок) Модальність – вираження мовцем свого ставлення до змісту висловлювання. Речення: розповідні, питальні, спонукальні, прості, складні, поширені, непоширені, двоскладні, односкладні. Структурна схема – зразок, за яким будується речення.
