56. Частини мови. Критерії виділення частин мов.

Великі за обсягом класи слів, об’єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників. Три основні критерії класифікації частин мови: семантичний – передбачає віднесеність до однієї частини мови слів із спільним загальним граматичним значенням, предметність, дія, якість., Формально-граматичний – до уваги береться своєрідність змінювання слів, їх форми, які є виразниками певних морфологічних категорій., Синтаксичний – до однієї частини мови відносять слова, здатні стояти в реченні однакових синтаксичних позиціях і виконувати однакові функції., Словотвірний – для кожної частини мови виділяють набір словотвірних моделей та інвентар словотвірних засобів.

57. Словосполучення. Типи словосполучень.

Студентські збори, зустріч товариша. Два чи більше повнозначних слів, об’єднаних синтаксичним зв’язком.(предмет синтагматичного синтаксису, вивчає валентність слова, способи її реалізації, вираження відношення). Валентність – здатність слова вступати в синтаксичні зв’язки з іншими словами. Синтаксичні словосполучення – зберігаються лексичні значення повнозначних слів, які до нього входять. Фразеологічне – лексична самостійність компонентів ослаблена, утрачена, значення наближається до одного слова. Сурядний і підрядний зв'язок між словами у словосполученнях. Складні словосполучення, комбіновані – основа зв’язків від різних стрижневих слів. Підрядні словосполучення – предикативні(підмет і присудок), непредикативні. Підрядні: атрибутивні(залежне слово називає ознаку), об’єктні(залежне слово об’єкт), релятивні( залежне слово щось називає).

58. Синтаксичні зв’язки слів.

Узгодження – граматичні значення стрижневого слова повторюються в залежному слові. (велика радість) Керування – одні граматичні значення стрижневого слова викликають у залежному слові інші, конкретно визначені граматичні значення, форма залежного слова зумовлюється стрижневим. ( читаю книжку) Координація – взаємна супідрядність підмета і присудка, їх узгодженість.( дівчата співають) Прилягання – зв'язок між словами, виражається опозиційно або інтонаційно. (слухати уважно) Тяжіння – узгодження предикативного означення з підметом. ( батько повернувся задоволений) Інкорпорація – поєднання слів-коренів, сукупність яких оформляється службовими елементами. Замикання – синтаксична побудова, вимагає дискантного розташування найтісніше пов’язаних слів. Ізефат – атрибутивне словосполучення, складається з 2 іменників, перший означення, показник зв’язку в другому.

59. Речення та його ознаки.

Мінімальна комунікативна одиниця, яка про щось повідомляє й розрахована на слухове або зорове сприйняття. Характеризується: комунікативністю, самостійністю, структурною цілісністю. Основні ознаки: предикативність – співвіднесеність змісту речення з об’єктивною дійсністю.(присудок) Модальність – вираження мовцем свого ставлення до змісту висловлювання. Речення: розповідні, питальні, спонукальні, прості, складні, поширені, непоширені, двоскладні, односкладні. Структурна схема – зразок, за яким будується речення.