- •1. Мовознавство як наука.
- •2. Зв'язок мовознавства з іншими дисциплінами.
- •3. Методи лінгвістичних досліджень.
- •4.Природа і сутність мови.
- •5. Основні функції мови.
- •6. Мова і суспільство.
- •7. Знаковий характер мови.
- •8. Мова і мислення
- •9. Мова і мовлення.
- •10. Система і структура мови. Основні одиниці мови та їх функції.
- •11. Походження мови. Гіпотези про походження мови.
- •12. Літературна мова, її виникнення й основні ознаки.
- •13. Загальна характеристика мов світу.
- •14.Типологічна класифікація мов.
- •15. Генеалогічна класифікація мов.
- •16.Споріднені мови. Мовна сім`я, група, підгрупа. Мовні союзи.
- •17. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків.
- •18. Голосні та приголосні звуки.
- •19. Членування мовленнєвого потоку.
- •20. Склад. Основні теорії складу.
- •21. Просодичні засоби мовлення. Наголос і інтонація.
- •22. Поняття фонеми. Фонологічна система.
- •23.Позиційні фонетичні зміни
- •24. Комбінаторні фонетичні зміни.
- •25. Мова і письмо. Етапи розвитку письма.
- •26.Графіка. Орфографія. Основні принципи правопису.
- •27. Лексикологія як розділ мовознавства
- •28. Слово як одиниця мови.
- •29.Лексичне значення.
- •30.Слово і лексема
- •31.Поняття полісемії.
- •32. Типи перенесень значення. Метафора і метонімія.
- •33. Омоніми. Суміжні з омонімією явища.
- •34. Синоніми. Класифікація синонімів.
- •35.Антоніми. Класифікація антонімів.
- •36.Гіперо-гіпонімія.
- •37. Лексико-семантична система мови.
- •38.Парадигматичні та синтагматичні відношення у лексикології.
- •39. Лексико-семантичне поле.
- •40.Типи слів за сферою вживання. Активна і пасивна лексика.
- •41. Соціальна диференціація лексики.
- •42.Стилістично забарвлена лексика.
- •43.Архаїзми, історизми, неологізми.
- •44. Запозичення. Різновиди запозичень.
- •45. Термін і його ознаки.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Фразеологія як розділ лексикології.
- •48. Поняття фразеологізму. Типи фразеологічних одиниць.
- •49. Граматика. Граматичні рівні мови.
- •50. Розділи граматики.
- •51. Граматичне значення.
- •52. Граматична категорія.
- •53.Поняття морфеми. Види морфем.
- •54.Синтетичні способи вираження граматичних значень.
- •55. Аналітичні способи вираження граматичних значень.
- •56. Частини мови. Критерії виділення частин мов.
- •57. Словосполучення. Типи словосполучень.
- •58. Синтаксичні зв’язки слів.
- •59. Речення та його ознаки.
- •60. Актуальне членування речення.
52. Граматична категорія.
Система протиставлених одна одній однорідних граматичних величин(граматичних форм з однорідним значенням). Потрібно, щоб був ряд форм, об’єднаних спільним значенням, всередині об’єднання – протиставлення, протиставлені значення мали формальне вираження. Наявність формального вираження – основний критерій виділення граматичної категорії. Г.к. поділяють на морфологічні – категорія роду, числа, відмінку, виду, часу, способу, особи. і синтаксичні – категорія активності, пасивності, комунікативної спрямованості, стверджуванності, заперечуваності, синтаксичного часу, способу. Морфологічні категорії: класифікаційні – члени виступають як рубрики класифікацій слів.,словозмінні – слово набуває граматичні категорії залежно від слова, з яким воно поєднується. Категорії: роду,відмінка, числа, означеність неозначеність,порівняння,часу, виду, стану, способу, особи.
53.Поняття морфеми. Види морфем.
Мінімальна двостороння одиниця мови. Варіюється в плані вираження і змісту. Морфема реалізується як сукупність варіантів, є абстрактною одиницею, інваріантом, мовною одиницею. Варіанти морфеми – аломорфи, морфи – лінійні мовленнєві одиниці. Морфема не завжди збігається зі складом. Морфеми: речове значення – узагальнене відображення дійсності, виражене поняття, дериваційне – значення яке доповнює речове, уточнює, конкретизує його, реляційне – вказує на відношення між словами в реченні. Морфеми поділяються на сегментні – виділяються шляхом членування лінійної одиниці – слова (корінь, афікс – службова морфема, приєднана до кореня, виражає граматичне, словотвірне значення. Афікси – префікси, постфікси, інтерфікси, інфікси, циркумфікси охоплює з двох боків корінь, транс фікси – вставлений у перерваний корінь), несегментні – морфеми, які неможливо вичленити сегментуванням слова (нульова морфема, суперсегментні морфеми – наголос, тон). Афікси – словотворчі, формотворчі.
54.Синтетичні способи вираження граматичних значень.
Афіксація – вираження граматичних значень за допомогою афіксів: суфіксація, префіксація, конфіскація префікс і суфікс, інфіксація – морфеми всередині кореня, транс фіксація – афікси розривають корінь, нульовий афікс., Чергування – внутрішня флексія, Наголос – фонетичний засіб вираження граматичного значення, Редуплікація – повне або часткове повторення кореня, основи або цілого слова без зміни звукового складу або з частковою його зміною, Словоскладення – поєднання кореневої морфеми з кореневою, поява нового слова, Суплетивізм – утворення граматичних форм одного й того ж слова від різних коренів або основ.( брати, взяти).
55. Аналітичні способи вираження граматичних значень.
Вираження граматичного значення за допомогою службових слів (виражають граматичні значення: артиклі – засіб частиномовного позначення, розрізняють граматичні категорії означеності, категорія числа, відношення між словами в реченні., прийменники – відношення між словами, вказують на відмінок іменника., допоміжні слова – творення складних дієслівних форм, граматичний спосіб вираження категорій. , слова ступеня , післяйменники – знаходяться після іменника., сполучники частки – модальні значення, граматичні, пусті слова – беруть на себе вираження граматичних значень повнозначних слів) інтонації – модальність речення, групування членів речення, просте і складне речення, сурядність підрядність, актуальне членування, вставні слова , порядку слів – розрізняє підмет і додаток, означення і означуване.
