- •1. Мовознавство як наука.
- •2. Зв'язок мовознавства з іншими дисциплінами.
- •3. Методи лінгвістичних досліджень.
- •4.Природа і сутність мови.
- •5. Основні функції мови.
- •6. Мова і суспільство.
- •7. Знаковий характер мови.
- •8. Мова і мислення
- •9. Мова і мовлення.
- •10. Система і структура мови. Основні одиниці мови та їх функції.
- •11. Походження мови. Гіпотези про походження мови.
- •12. Літературна мова, її виникнення й основні ознаки.
- •13. Загальна характеристика мов світу.
- •14.Типологічна класифікація мов.
- •15. Генеалогічна класифікація мов.
- •16.Споріднені мови. Мовна сім`я, група, підгрупа. Мовні союзи.
- •17. Фонетика як лінгвістична дисципліна. Три аспекти вивчення звуків.
- •18. Голосні та приголосні звуки.
- •19. Членування мовленнєвого потоку.
- •20. Склад. Основні теорії складу.
- •21. Просодичні засоби мовлення. Наголос і інтонація.
- •22. Поняття фонеми. Фонологічна система.
- •23.Позиційні фонетичні зміни
- •24. Комбінаторні фонетичні зміни.
- •25. Мова і письмо. Етапи розвитку письма.
- •26.Графіка. Орфографія. Основні принципи правопису.
- •27. Лексикологія як розділ мовознавства
- •28. Слово як одиниця мови.
- •29.Лексичне значення.
- •30.Слово і лексема
- •31.Поняття полісемії.
- •32. Типи перенесень значення. Метафора і метонімія.
- •33. Омоніми. Суміжні з омонімією явища.
- •34. Синоніми. Класифікація синонімів.
- •35.Антоніми. Класифікація антонімів.
- •36.Гіперо-гіпонімія.
- •37. Лексико-семантична система мови.
- •38.Парадигматичні та синтагматичні відношення у лексикології.
- •39. Лексико-семантичне поле.
- •40.Типи слів за сферою вживання. Активна і пасивна лексика.
- •41. Соціальна диференціація лексики.
- •42.Стилістично забарвлена лексика.
- •43.Архаїзми, історизми, неологізми.
- •44. Запозичення. Різновиди запозичень.
- •45. Термін і його ознаки.
- •46.Лексикографія. Основні типи словників.
- •47.Фразеологія як розділ лексикології.
- •48. Поняття фразеологізму. Типи фразеологічних одиниць.
- •49. Граматика. Граматичні рівні мови.
- •50. Розділи граматики.
- •51. Граматичне значення.
- •52. Граматична категорія.
- •53.Поняття морфеми. Види морфем.
- •54.Синтетичні способи вираження граматичних значень.
- •55. Аналітичні способи вираження граматичних значень.
- •56. Частини мови. Критерії виділення частин мов.
- •57. Словосполучення. Типи словосполучень.
- •58. Синтаксичні зв’язки слів.
- •59. Речення та його ознаки.
- •60. Актуальне членування речення.
43.Архаїзми, історизми, неологізми.
Застарілі слова, які вийшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику. Власне архаїзми – слова, які називають предмети та явища, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку іншими синонімічними словами – чадо – дитина, самокат - велосипед (лексичні - лексико-словотвірні, лексико-фонетичні, семантичні – застарілі значення наявних в активному словнику слів). Історизми – слова, які вийшли з ужитку в зв’язку зі зникненням позначуваних ними понять. (осавула, сотник) Неологізми – нові слова, (беркутівець, посадовець) що виникли з пам’яті людей, які їх використовують (лексичні – нові слова за значенням і звучанням, семантичні – нові значення в наявних словах – більшовик).
44. Запозичення. Різновиди запозичень.
Розрізняють матеріальні запозичення і калькування. М.з. – запозичення, з якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю. ( лазер, мітинг, кімоно) Калькування – копіювання іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу, по морфемний переклад іншомовного слова. (самовизначення, самоопридиление). Семантичні запозичення – коли своє слово набуває значення, яке має його іншомовний відповідник. (правий, лівий) Словотвірні запозичення – коли власний зміст передається морфемами інших мов. (телефон) Запозичення: усні, писемні, прямі і опосередковані. Інтернаціоналізм – слова поширені у більшості мов світу.
45. Термін і його ознаки.
Термін – спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь галузі науки.( системність, наявність дефініції - тлумачення, тенденція до моносемантичності – одне значення в межах певної науки, відсутність експресії, стилістична нейтральність. Терміни – це переважно запозичення, динамічний шар лексики. Термінознавство – наука вивчає терміни.
46.Лексикографія. Основні типи словників.
Розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників. Пов’язана з лексикологією. Теоретична ( опрацьовує загальну теорію словників: розробляє основні принципи відбору лексики, розташування слів, словникових статей, структуру словникової статті) і практична ( забезпечує навчання мови рідної, іноземної, описує і нормалізує рідну мову, дає матеріал для наукового вивчення лексики) лексикографія. Характерні: розуміння лексики як системи, діалектичний погляд на значення, визнання тісного зв’язку з граматикою. Словники: енциклопедичні – описують світ, пояснюють явища, поняття., лінгвістичні – словники слів.(одномовні – тлумачні, іншомовних слів, неологізмів, діалектні, історичні,етимологічні, фразеологічні, і багатомовні – переклад слів)
47.Фразеологія як розділ лексикології.
Сукупність фразеологізмів даної мови, розділ мовознавства, який вивчає фразеологічний склад мови. Предмет – дослідження природи фразеологізмів і їх ознак, виявлення закономірностей функціонування їх у мові. Ф. – стійкі словосполучення. Характеризуються – відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю, непроникністю. Ф. – єдиний член речення. У нього грошей кури не клюють.
