2. Технологічна частина

2.1. Теоретичні основи методу переробки

Екструзія (видавлювання) – технологічний процес, який полягає в перетворенні полімерного матеріла у виріб з поперечним перерізом потрібної форми, шляхом продавлювання його через профілюючий елемент (екструзійну головку) під дією тиску. Екструдер повинен забезпечувати переміщення полімера вздовж циліндра, його плавлення та гомогенізацію, а також виникнення у циліндрі машини гідростатичного тиску. Методом екструзії виготовляють труби, листи, плівки, порожнинні вироби, сітки, наносять кабельну ізоляцію, виготовляють різні профілі. Оскільки процес екструзії виконується без зупинно , він є найбільш прогресивним, так як дозволяє виробляти вироби з невеликими трудовими та енергетичними витратами при незначних втратах матеріалу.

Самий процес виготовлення виробів може бути розбитий на окремі операції (стадії), що виконується в визначеній послідовності. Для кожної операції визначаються режими її виконання, а також необхідне устаткування.

При виробництві виробів методом екструзії необхідно вирішувати питання вибору основного і допоміжного устаткування відповідно до прийнятої або розробленої технологічної схеми з урахуванням особливостей переробки.

2.2. Опис технологічної схеми виробництва

Всі технологічні схеми виробництва плівки методом роздуву рукава містять у собі такі стадії:

1. Прийом, транспортування, растарювання і збереження сировини. Вхідний контроль.

2. Підготування сировини.

3. Транспортування сировини зі складу або дільниці підготування сировини в цех екструзії.

4. Виготовлення плівки

5. Контроль готової продукції.

6. Збереження готової продукції.

7. Переробка відходів.

Утримання окремих стадій і порядок їхнього виконання можуть змінюватися й уточнюватися в залежності від обраної технологічної схеми.

Технологічні схеми варто розробляти, керуючись такими критеріями:

- рівень автоматизації основного процесу (напівавтоматичний або автоматичний режим роботи основного устаткування);

- форми і засоби відбору готових виробів і вплив на виріб його формування (виготовлення виробів на автоматичних лініях, ділянках або спеціалізованому робочому місці);

- рівень централізації окремих операцій (упаковування, контроль).

В даний час найбільше доцільно застосувати такі технологічні схеми виробництва поліетиленових плівок:

- у напівавтоматичному й автоматичному режимах роботи устаткування з розподілом програм виробів по розрахункових робочих місцях; розрахунок доцільно виконувати за допомогою ЕОМ;

- на автоматичних машинах;

- на автоматизованій ділянці.

2.2.1. Зміст окремих розділів технологічної схеми виробництва

2.2.1.1. Прийом сировини

Відповідно до умов затарювання сировини підприємствами-виготовлювачами, на підприємствах по переробці полімерних матеріалів методомекструзія зроздувом рукова, передбачається прийом сировини в цистернах, контейнерах і машинах та у мішках .

З огляду на велику розмаїтість переробляємої сировини і його відносно невеличку вагомість, найбільше доцільним видом упаковки термопластів для екструзії представляються контейнери одноразового використання.

Сировина із контейнерів може растарювати, і подаватися пневмотранспортом або в ємкості зовнішнього збереження, або в цехові проміжні ємкості.

З цистерн сировина пневмотранспортом подається в ємкості, об'єм котрих звичайно більше об'єма цистерн.

Сировина у мішках транспортується з вагонів системами транспортерів, укладається партіями на піддони і міжцеховий транспорт перевозиться в заводський склад.

При прийомі сировини в будь-якій упаковці обов'язковою умовою є урахування прибулої сировини, для чого передбачаються залізничні й автомобільні ваги.

У випадку прийому сировини в контейнерах разового використання облік може вестися по кількості упаковок.