- •Практичне заняття № 4 Хронічне легеневе серце. Тромбемболія легеневої артерії.
- •Етіологія
- •Патогенез
- •Класифікація
- •Діагностика
- •Диференційна діагностика
- •Ускладення
- •Лікування
- •Прогноз
- •Діагностика
- •Диференційний діагноз
- •Лікуваняя тела.
- •Клінічні задачі для самопідготовки
- •1.Надчеревна пульсація, що посилюється на вдиху, свідчить про:
- •2.Чому дорівнює артеріальний тиск в легеневій артерії:
- •3. Які клінічні ознаки характерні для тела:
- •2.На екг в динаміці зненацька виникло: відхілення електричної вісі праворуч, високі гострокінцеві зубці р в ііі, aVf, високі r в v1,v2, v3, глибокий s у v5v6. Причини цих змін:
- •3.Що таке хронічне легеневе серце?
- •Практичне заняття № 9. Порушення серцевого ритму та провідності.
- •Актуальність теми.
- •Цілі учбової роботи.
- •Зміст заняття.
- •Клінічні задачі для самопідготовки
Прогноз
Пацієнти з бронхолегеневою формою ХЛС тривалий час зберігають працездатність, але приєднання серцевої недостатності різко погіршує прогноз. У разі раньої діагностики тривалість життя – 15-20 років.
Профілактика полягає у запобіганні запальним захворюванням бронхолегеневої системи, покращенню умов виробництва, боротьбі з тютюнопалінням, підвищенню резистентності організму.
Тромбемболія легеневої артерії.
Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) — закупорка артеріального русла легень тромбом, що утворився у венозній системі, правому шлуночку або правому передсерді серця, або іншим матеріалом, який потрапив у ці зони системи кровообігу (краплини жиру, кісткового мозку, пухлинні клітини, повітря, паразити, фрагменти катетерів та інше).
Патофізіологія.
Гемодинамічні наслідки ТЕЛА прямо пов’язані з розмірами та кількістю емболів та попереднього стану серця та дихальної системи.
В легеневій гемодинаміці виникає прекапілярна гіпертензія з редуцією судинного ложа, бронхоконстрикцією, артеріолярною вазоконстрикцією. Формуються бронхо-легеневі артеріальні анастомози, легеневі артеріовенозні шунти, відбувається перерозподіл току крові. Розвивається гіпервентиляція внаслідок легеневій артеріальній гіпертензії та зниження еластичності; ателектаз легені, локальна гіпокапнія, алкалоз, зменшується сурфактант. Змінюється вентиляційно-перфузійне співвідношення.
В серцевій гемодинаміці розвивається артеріальна гіпотензія, тахікардія,, відбувається перевантаження та ділатація правого шлуночка, підвищення центрального венозного тиску, змінюється геометрія лівого шлуночка. Це веде до зміни коронарного кровообігу (зменшення транскоронарного градієнту тиску, зменшення кровотоку в міокарді, відносної гіпоперфузії ендотелію правого шлуночка).
Фактори ризику:
Первинні порушення у системі згортання крові (дефіцит антитромбіну, плазміногену, протеїну S, протеїну С, ХІІ фактору, надлишок інгібітора активатора плазміногену, антикардіоліпінові антитіла)
Вторинні (травма, хронічна венозна недостатність –ХВН, оперативне втручання, іммобілізація, серцева недостатність, порушення ритму серця, інсульт, похилий вік, центральний венозний катетер, післяпологовий період, хвороба Крона, нефротичний синдром).
Класифікація
1. За перебігом:
— миттєва ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1—5 хвилин);
— гостра ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж 1 години);
— підгостра ТЕЛА (розвиток симптомів упродовж кількох діб);
— рецидивуюча ТЕЛА (в разі рецидивів основних симптомів ТЕЛА).
2. Залежно від обсягу вимикання артеріального русла:
мала ТЕЛА (обтурація судинного русла легень до 25%);
субмасивна ТЕЛА (26-50%);
масивна ТЕЛА (51-75%);
смертельна ТЕЛА (більше 75%).
З- За важкістю:
І ступінь — клінічні ознаки ТЕЛА виражені незначно, показники систолічного артеріального тиску, середнього тиску у легеневій артерії, парціального тиску кисню та вуглекислого газу знаходяться в межах норми, ангіографічний індекс важкості (розраховується за кількістю обтурованих гілок леневої артерії) складає до 10;
ІІ ступінь — клінічно визначається страх смерті, тахікардія, гіпервентиляція, систолічний артеріальний тиск та середній тиск у легеневій артерій в межах норми або незначно знижені, парціальний тиск кисню нижче 80 мм рт. ст., вуглекислого газу — нижче 35 мм рт. ст., ангіографічний індекс важкості - 10-16;
III ступінь — клінічно визначаються диспное, колапс, шок, систолічний ар. теріальний тиск нижче 90 мм рт. ст., середній тиск у легеневій артерії вище ЗО мм рт. ст, парціальний тиск кисню нижче 65 мм рт. ст., вуглекислого газу нижче ЗО мм рт. ст., ангіографічний індекс важкості — 17—24.
Європейським кардіологічним товариством запропонована більш проста класифікація ТЕЛА за важкістю захворювання, відповідно до якої розрізняють масивну, субмасивну та немасивну ТЕЛА.
1. Масивна ТЕЛА діагностується в тому випадку, якщо у пацієнта розвиваються симптоми шоку або гіпотонії (падіння АТ на 40 мм рт. ст. від вихідного рівня протягом 15 хв. та більше, що не пов'язане з розвитком аритмії, гіповолемії чи сепсису).
2. Субмасивна ТЕЛА — у разі гострої правошлуночкової недостатності,
яка підтверджена УЗО серця.
3. НемасивнаТЕЛА — у разі стабільної гемодинаміки, без проявів право-шлуночкової недостатності за даними УЗО серця.
