
- •1.Психологія фв і с Предмет психологии физического воспитания и спорта
- •3. Експериментальний метод - лабораторний і природний експеримент.
- •4. Психодіагностичні методи.
- •5. Методи кількісно - якісного аналізу
- •33. .Шляхи розвитку вольових якостей.
- •34. Самовиховання волі у юних спортсменів.
- •Регулярные занятия
33. .Шляхи розвитку вольових якостей.
Розвиток вольових якостей - одне з основних завдань вольової підготовки в спорті, формування у спортсмена цілеспрямованості, ініціативності, самостійності, дисциплінованості, рішучості, сміливості, стійкості тощо.
Розвиток цілеспрямованості передбачає вироблення мотивів, які спонукали б до занять спортом.
Важливою умовою розвитку цілеспрямованості є ідейно-політична свідомість спортсмена, наявність у нього стійких принципів поведінки, міцних переконань.
Основні шляхи формування цілеспрямованості:
забезпечення міцних матеріалістичних переконань, що грунтуються на глибокому розумінні розвитку природи і суспільства;
використання у виховній роботі яскравих позитивних прикладів з життя великий людей;
залучення спортсменів до практичної діяльності для реалізації сформованих у них переконань;
цілеспрямована стійка система спортивної діяльності.
Дисциплінованість передбачає здатність підкоряти свої дії і вчинки вимогам колективу, суспільства. Ця вольова якість, як правило, пов'язана з прагненням спортсмена свідомо регулювати свою поведінку.
Формування дисциплінованості поєднує в собі закріплення навичок і звичок дисциплінованої поведінки, дотримання установленого режиму, виконання правил поведінки, постійну турботу про самодисципліну. Сміливість і стійкість - це здатність спортсмена розвивати потрібні вольові зусилля при виконанні дій, пов'язаних із страхом і великими труднощами.
Розвиток і закріплення цих якостей передусім передбачають формування високих ідеалів і стійких моральних почуттів, спираючись на які спортсмен впевнено долає будь-які труднощі 33.Самовиховання волі у юнних спортсменів. Вольова підготовка юних спортсменів як один з основних елементів включає самовиховання волі. За даними А. Ц. Пуні, воно грунтується на певних принципах, які може засвоїти кожен спортсмен:
для досягнення будь- якої мети слід навчитись володіти собою, робити не те, що хочеться, а необхідне, громадсько значуще;
постійно удосконалювати свою поведінку у всіх проявах, виконувати завдання і обов'язки якнайкраще, передбачаючи результати і наслідки своїх дій;
уважно стежити за собою, шукати причини своєї недосконалості, завжди бути самокритичним.
Дієвість самовиховання волі значно підвищується, якщо за спортсменом здійснюється систематичний контроль, надається потрібна допомога тренера і спортивного колективу. Завдяки цьому вольові якості набувають міцної моральної основи. Адже відомо, що вольові якості самі по собі не існують, а вплітаються своєрідним візерунком у моральну основу характера. Після цього вони перетворюються у глибокі моральні почуття, що й забезпечує досягнення мети в найскладніших умовах спортивної діяльності.
Джерела самовиховання волі юних спортсменів закладені і в їх потребах, інтересах, нахилах, які й можна використати як вихідні мотиви самостійної вольової активності.
Початкова вольова активність звичайно виступає у вигляді неусвідомленого прагнення, яке поступово конкретизується. Повнота усвідомлення його передусім залежить від соціальних умов. В умовах соціалістичної дійсності панівною є комуністична мораль, яка й становить міцний фундамент виховання і самовиховання волі у юних спортсменів.