Концентровані рідкі органічні добрива.

Найбільш ефективні і прості в застосуванні готові концентровані органічні добрива. Зараз їх асортимент в магазинах досить великий від рідких «Agricol», «райдуга» до спеціально підібраних сумішок для окремих квітів.

Подібні готові добрива бувають не тільки органічними і рідкими, дуже зручні мінеральні палички, які втикають у ґрунт, які поступово розсмоктуються після поливів. Вони розраховані для кімнатних квітів.

Мінеральні добрива

В період росту рослини більше всього потребують азоту. Під час квітування і плодоношення – фосфору і калію. Мінеральні добрива можуть дати рослинам те, що їм потрібно, і тоді коли їм це потрібно. Мінус мінеральних добрив – в тому, що ними одними не обійтись (рослині потрібно 8 мікроелементів). А мінеральні добрива призначенні тільки до трьох із них. Застосування мінеральних добрив може вплинути на властивості ґрунту, наприклад на кислотність, ступінь засолення, що потребує особливо обережного підходу до їх використання.

Існує 2 способи внесення мінеральних добрив, основне удобрення (перед посадкою) і підживлення в період вегетації. Вони можуть застосовуватись як в твердому вигляді (при внесені прямо в ґрунт), так і у вигляді розчину. Розчини потрібно використовувати відразу після виготовлення.

Не можна вносити розчинені мінеральні добрива частіше одного разу в десять днів.

Азотні добрива

Аміачна селітра (вона ж – азотнокислий амоній або нітрат амонію), сульфат амонію (сірчанокислий амоній) натрієва селітра (вона ж – азотнокислий натрій, або нітрат натрію), сечовина кальцієва селітра (вона ж – азотнокислий кальцій або нітрат кальцію).

Аміачна селітра, сульфат амонію, монтан – селітра і хлористий амоній підкислюють ґрунт. Хлористий амоній до того ж засолює її хлором, а деякі рослини взагалі не переносять.

Натрієва селітра, кальцієва селітра і ціанамід кальцію ґрунт підлужнюють. (Ціанамід кальцію для підживлення не використовують, його вносять в ґрунт восени).

Тому, перед внесенням азотних мінеральних добрив потрібно провести дві поправки на :

1. яку кислотність має ґрунт;

2. яке середовище потребує рослина.

Не можна використовувати в якості добрива рідкий аміак (розчин аміака у воді, який можна знайти в аптеці). Хоча азоту в ньому і багато, але пари аміаку викликають у рослин сильні опіки, якщо ця речовина знаходиться на глибині менше 10-12см.

Норми внесення азотних добрив.

Аміачна селітра, сечовина і монтан-селітра: в сухому вигляді – від 10 до 25 г, в розчині – від 4 до 8 г на 1м². Ціанамід калію, хлористий амоній: 20-30г у сухому вигляді на 1м². Сульфат амонію – 30-50 г в сухому вигляді на 1м². натрієва і кальцієва селітра: до 70 г на1м².

Азотні добрива слід вносити весною, так як в цей час частіше всього рослинам загрожує азотисте голодування. Застосовують їх як основне добриво.

Фосфорні добрива. Традиційними фосфорними добривами є простий і подвійний суперфосфат, преципітат, томасшлак, термофосфат, фосфоритне борошно. Фосфорні добрива використовують і як основні і як для підживлення.

Простий і подвійний суперфосфат відрізняються концентрацією, а звідси і нормами внесення в ґрунт: простий – для основного удобрення 30-50 г, для підживлення - 15-25 г на 1м², подвійний – для основного 14-28 г, для підживлення 10 г на 1м². Обидва краще застосовувати в суміші з перегноєм із-за схильності утворювати важкодоступні для рослин сполуки від взаємодії з ґрунтом. Особливо ефективна гранульована форма.

Преципітат близький по дії до суперфосфату і застосовується переважно як основне добриво. Норма середня між простим і подвійним суперфосфатом.

Особливість томасшлаку і термофосфатів змішувати з аміачними добривами. Норми подібні нормам простого суперфосфату.

Фосфоритне борошно містить мало легкодоступних форм фосфору, тому застосовується як основне добриво (восени) – до 80 г на 1м². Діє воно на протязі декілька років.

Для кімнатних рослин це добриво не зручне. Важливий момент чим вища кислотність ґрунту, тим краще засвоюється фосфорне борошно; а також добре поєднується з кислими азотними і калійними добривами.

Калійні добрива. До найбільш важливих калійних добрив відноситься хлористий калій, 30-40% калійні солі, сильвініт, каїніт, сульфат калію, сульфат калію-магнію (калімагнезія) і карналіт. Каїніт і карналіт – самостійні природні мінерали, які містять крім калію, необхідний рослинам магній. Магній є і в калімагнезії. Всі калійні добрива можуть застосовуватись на любих ґрунтах і добре розчиняються у воді. Недолік багатьох це вміст хлору, тому на засолених ґрунтах і для чутливих до хлору культур краще використовувати сірчанокислий калій. Каїніт і карнал вимагають великого зволоження.

Норми внесення хлористий калій: для основного удобрення 20-40 г при підживлені – 3-5 г; сірчанокислий калій: для основного удобрення 10-15 г для підживлення 2-4 г; калійні солі 30-40 г, калімагнезія – 25-35 г; інші калійні добрива 40-60 г на 1м².

Вапняні добрива. Ця особлива категорія добрив, так як служать вони одночасно і меліорантами кислих ґрунтів, що буває доводить до плутаниці, обидві їх ролі достатньо важливі. Їх поживний елемент – кальцій.

Найбільш відомі і розповсюджені вапняні добрива: вапняний тиф, мелений вапняк, гашене вапно, крейда, доломітове борошно, мергелі, цементний порох, торф'яний попіл.

Меліоративний підлужнюючий ефект вапняних добрив настільки сильний, що для ґрунтів у яких рН вище 5,5 краще взагалі їх не використовувати, особливо сильнодіючі (гашене вапно, молоту крейду, доломітове борошно).

Дозування сильно залежить від кислотності ґрунту і її механічного складу для піщаних і супіщаних ґрунтів вапняних добрив потрібно у півтора – два рази менше.

Складні добрива. Складні добрива ті, які містять два або три елементи NРК. До них відносяться амофоси, нітрофоска, нітроамофоска, калійна селітра і деревний попіл.

Амофоси (просто амофос і діамофос)- це аміачні солі фосфорної кислоти, тобто подвійні добрива. Амофоси легко розчиняються, недоліком є те, що в них відносно мало азоту, крім того вони дещо підкислюють ґрунт.

Нітрофоска і нітроамофоска потрійні добрива. В нітрофоски міститься відносно мало фосфору, норми її внесення – 45-60 г/м². Нітроамофоска потрібно дещо менше 40-50 г. Вносять її весною як основне добриво і влітку як підживлення.

Калійна селітра – подвійне концентроване добриво, норма внесення – 12-18 г/м².

Деревний попіл – містить всі необхідні елементи, але його потрібно набагато більше: 250-500 г на 1м².

Для вирощування рослин в кімнатах є спеціалізовані комплексні мінеральні добрива, які містять і мікроелементи.

Мікродобрива.

Вони містять як мікроелементи, так і деякі мікроелементи. Застосовують їх в дуже малих дозах. Потрібно особливо уважно слідкувати за нормами внесення.

Сірчанокислий цинк (сульфат цинку) 0,1г/л поливної води для ґрунту, 0,2 – 0,4г/л для позакореневого підживлення, 0,3 г/л для обробки насіння.

Сірчанокислий магній : 0,05 – 0,1г/л поливної води для ґрунту, 0,5 г/л для позакореневого підживлення, 0,3 – 0,5 г/л для обробки насіння.

Мідний купорос: 2 – 3г/м² в ґрунт ( цієї дози вистачить на 3-4 роки).

Сульфат міді (сірчанокисла мідь) 0,05 – 0,1г/л поливної води для ґрунту, 0,1 – 0,2г/л для позакореневого підживлення, 0,03 г/л для обробки насіння.

Борнодатолітові добрива містять бор, якого часто не вистачає в кислих ґрунтах вносять 5-6г/м² в ґрунт і до 24 г/л води для обприскування. Борна кислота 0,05 г/л поливної води для ґрунту, 0,2 – 0,3 г/л для позакореневого підживлення, 0,1 г/л для обробки насіння. Існує ще бор магнієве добриво і бура.

Сульфат марганцю, добриво що містить марганець - дози 0,1 – 0,2 г/л поливної води для грунту1м², 1 г/л для позакореневого підживлення, 0,3 г/л для обробки насіння, 1 г/л марганцевого для поливу ґрунту.

Молібден входить в склад молібдату амонію , норми внесення 0,03 – 0,05 г/л поливної води для ґрунту, 0,3 – 0,5 г/л для позакореневого підживлення, 0,2 – 0,5 г/л для обробітку насіння.

Солі заліза – добре діє лимоннокисле залізо. Для кімнатних рослин при нестачі заліза в горщик замість добрив можна помістити іржавий цвях.