Потреба рослин в поживних елементах.

Потреба в поживних речовинахелементах у різних рослин неоднакова. У всіх випадках діє правило незамінності елементів.

Азот. При недостачі азоту вповільнюється розвиток рослини, колір листя стає блідим, в крайніх випадках – жовтим і навіть бурим, бутони опадають.

При надлишку азоту листки темно-зелені, насиченого кольору, пагони посилено ростуть, квітування затримується. У декоративних рослин з пістрявими листками може пропасти оригінальне забарвлення листя вони можуть позеленіти. Менше всього азоту потрібно бобовим культурам.

Фосфор. При нестачі його, листя дрібнішає і має темне забарвлення (часто з фіолетовим відтінком) листя. Загальний розвиток рослин також затримується.

Надлишок фосфору провокує хлороз, так як негативно впливає на засвоєння заліза. У рослин проходить не бажане, швидке, передчасне старіння.

Калій. При недостачі його рослини стають низькорослі і в’ялі, листки – крихкі, їх краї починають закручуватись догори, тканини стають бурими і відмирають.

Надлишок калію провокує погіршення забарвлення квітів, виникають вкорочені квітконоси, при надлишку калію часто жовтіють нижні листки.

Кальцій. При недостачі кальцію характерний карликовий ріст рослин і відмирання верхніх бруньок. Коріння стає товстим і коротким, покривається слизом.

Сірка. При недостачі сірки листки і їх черешки стають здерев’янілими, стебла видовжуються і рослини мають нездоровий вигляд.

Магній. При недостачі характерний хлороз. На нижніх сторонах листків тканина між прожилками блідніє. Це явище іноді називають мармуровістю листя. При великому дефіциті колір доходить до білого.

Залізо. Хлороз при дефіциті заліза починається з верхньої точки росту рослини, після поблідніння, в гострих випадках, верхні пагони буріють і відмирають.

Марганець. Про його нестачу можна спостерігати по стану молодих листочків, вони дуже дрібні і покриті жовтими плямами, а в гострих випадках тканина коричне віє, а потім стає прозорою.

Бор. При його недостачі хлороз, потім некроз біля основи і по краям молодого листя, яке потім відмирає.

Мідь. Стебла при недостачі стають жорсткими і тонкими, листки стають тоненькі і вкриваються жовто-зеленими плямами.

Цинк. При його недостачі з’являються сіруваті листки. Листя поступово набуває бронзовий або жовто-коричневий відтінок, а краї їх буріють.

Але подібні симптоми у кімнатних рослин можуть бути і по інших причинах:

• рослини виглядають пригніченими, листя блідне і жовтіє при недостатньому освітленні.

• Кінчики листків можуть засихати із-за недоліку вологості повітря.

• Здрібніння листя і повільний ріст рослин із-за дуже малого розміру горщика (як правило, при цьому коріння вилізає на поверхню, або через нижній отвір.

• Світлі плями на листках можуть з'явитися із-за обприскування жорсткою водою, їх можна змити.

Добрива.

Добрива поділяються на органічні - гній, торф, пташиний послід, кісткове борошно, сидерати.

Гній – найкраще діє на рослини перепрівши гній. Він має всі головні поживні елементи (азот – 0,5%; фосфор – 0,2 – 0,3%; калій – 0,2 – 0,4%) і значну кількість мікроелементів. Кімнатні рослини не витримують гною в свіжому вигляді, тому краще його використовувати у вигляді розчину. Це добриво готується так: ємкість заповнюють свіжим гноєм на 1/3 і заливають на 2/3 водою та закривають кришкою. Через тиждень, розчин посвітліє, а тверді частини осідають на дно. Готовий перебродивший розчин розводять 1:10 для рослин із жорстким листям і 1:15 для інших і використовують у вигляді добрива.

Торф – це суміш рослинних залишків, які не повністю розклались в умовах недостачі кисню і надлишку вологи, його хімічний склад залежить від вихідного матеріалу і ступеню розкладання. В нього входять всі основні елементи живлення, але для їх використання рослиною потрібна ще і хороша аерація ґрунту.

Пташиний послід. Це сильнодіюче добриво, вносити його потрібно в малих дозах. Для кімнатних рослин краще зробити зброджений розчин (на 1ч. сухого добрива береться 200 частин води). Готовий розчин розводять у співвідношенні 1:20, або 1:25.

Кісткове борошно. В першу чергу це фосфорне добриво. Воно відноситься до повільно діючого добрива. Кісткове борошно може застосовуватись як компонент ґрунтових сумішок (10 г на 1кг ґрунту).

Сидерати. Сидеральні добрива або «зелені добрива». Деякі рослини настільки добре вміють вбирати в себе поживні елементи з ґрунту, що не потребують спеціальних зусиль для перетворення їх в листяний перегній – достатньо з осені закопати їх залишки. Люпин, який сам по собі досить декоративний, давно використовують у вигляді зеленого добрива. По хімічному складу зелена маса люпину може замінювати внесення великих доз гною. Ця рослина покращує ґрунт піднімаючи ближче до поверхні ґрунту всі поживні речовини із глибших шарів ґрунту. Клубочкові бактерії, які живуть на коренях люпину вносять в ґрунт біля 100кг азоту на гектар. Подібні властивості має і сераделла. Для кімнатних рослин можна прикопати в ґрунт зав'явший люпиновий букет.