Ґрунт та поживні елементи для кімнатних рослин.

Найпростіше набрати землі в саду чи городі або купити готову ґрунтову суміш в магазині.

Грамотно складена з врахуванням особистостей рослин штучна ґрунтова суміш може бути навіть кращою ніж покупна.

Земляну суміш потрібно готувати за декілька днів до застосування. Частіше всього її змішують з піском, торфом або просто збагачують добривами.

Суміші можуть бути легкими, середніми і важкими.

Легкі грунтосуміші складаються із грунтів торфових, листяних або вересових, перегнійних, також піску. Співвідношення компонентів – 3:1:1:1.

Середні грунтосуміші дернова земля -2: перегнійна – 2: торфова – 1: пісок – 1.

Важкі грунтові суміші: глини сто – дерновий ґрунт – 3: перегнійний ґрунт – 1: пісок – 1.

Часто готують менш «спеціалізований» грунтосуміш із городнього (садового) ґрунту, піску і торфу у співвідношенні 1:1:1. Більшість кімнатних рослин вимагають легку грунтосуміш.

Деякі компоненти можна заготувати самостійно, але цей процес складний і часто дуже довгий (для виготовлення перегнійної і листяної землі потрібно два роки), вересків грунт можна знайти не скрізь, і торф’яники теж можна довго шукати.

Поширеною є думка, що кімнатні рослини можуть рости в торфі. Ті рослини, які здатні витримати існування на такому субстраті, є скоріше за все винятком (наприклад папороть, яка взагалі не відноситься з ботанічної точки зору, до квіткових рослин). Часто торф знаходиться в горшках, з якими ми купуємо рослини. Він непоганий при вирощуванні насіння і живцювання, але вирощувати далі рослини в ньому не можна.

Люба виготовлена суміш повинна мати допустиму для рослини структуру. Щоб пересвідчитись в правильності її складу, потрібно скатати частину ґрунту в комок в руці. При придатній для більшості рослин структурі суміші він повинен розпадатися при доторкуванні до нього, якщо ні – суміш дуже глиниста. Грунт який не можна скатати, або який відразу розсипається дуже піщаний і може бути використаним тільки для сукулентів.

Деякі садівники – декоратори радять пропарити грунтосуміш в духовці, або на вогні, щоб її продезінфікувати. Але хвороботворні мікроорганізми можна знищити, а разом з ними і корисну для рослин мікрофлору.

Дуже суттєва різниця кімнатних рослин є те, що грунт в якому вони ростуть – не природна частина земної поверхні, і багато нормальних процесів доводиться регулювати своїм доглядом.

Ні в якому випадку не можна висаджувати рослини в горщик без отвору – від надлишку внизу вологи корені будуть загнивати (в природі надлишок води просочується в нижні горизонти).

Краще, коли горщик буде керамічним, так як його стінки пропускають повітря і вологу.

Горщик не повинен бути дуже великим. Як говориться в приказці «Святе місце пусте не буває» в ґрунті , який не використовується коренями, легко заводяться грибки, які можуть слугувати захворюванням. Не повинен бути і дуже маленьким – погано, коли кореням дуже тісно. Так як всі квіти ростуть і збільшуються в розмірах, це вимагає нових пересадок рослин.

Використання водогінної води є самою розповсюдженою причиною засолення ґрунту. Крім того ця вода понижує кислотність (а серед кімнатних рослин які люблять слабо кислу реакцію ґрунтового розчину не так і мало).

Вірогідність засолення пронижується при використанні кип'яченої або добре відстояної води і буде мінімальною при використанні дощової або талої води. Коли на стінках керамічних горщиків стали помітні випоти солей (відкладання солених плям), можна застосувати прийоми меліорації, наприклад додати розчин гіпсу в перерахунку на об’єм горщика (2 – 3гр на літр).